Лопушняк, Едуард ІгоровичЕдуард ІгоровичЛопушнякСудаков, Володимир Іванович2025-09-192025-09-192025-07-16Лопушняк Е. І. Концептуальні засади соціальної технології інституціонального розподілу влади в демократичних суспільствах : дис. ... доктора філософії : 054 Соціологія. Київ, 2025. 181 с.УДК 316.1:[316.658:32]https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7757Лопушняк Е. І. Концептуальні засади соціальної технології інституціонального розподілу влади в демократичних суспільствах. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 “Соціологія” (05 - Соціальні та поведінкові науки). - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. У кваліфікаційній дисертаційній роботі здійснено аналіз та охарактеризований зміст основних пізнавальних стимулів концептуального розвитку соціальної технології розподілу влади демократичного суспільства. Підкреслено, що новітнім процесам демократизації суспільного життя притаманні специфічні соціальні суперечності, які загалом відображують труднощі практичного розв'язання проблеми підвищення ефективності діяльності політичних інститутів державної влади та активного залучення громадян до участі у політичному житті. Аргументовано, що прогресивним чинником розвитку сучасних демократичних суспільств є розподіл політичної влади на функціонально автономні інституціональні системи законодавчої, виконавчої та судової влади. Автором звернута увага та констатовано, що наукові підходи та спроби вчених створити систему знань щодо змісту соціальної технології розподілу влади загалом свідчать про дискусійний характер специфічних наукових проблем, успішне дослідження яких доцільно розглядати як вагомі пізнавальні стимули концептуального розвитку соціальної технології розподілу влади. Надані докази, що такі дискусійні проблеми загалом відображують потреби в конкретизації пізнавального змісту поняття «соціальна технологія», визначення пізнавальної специфіки та цільової спрямованості політичних технологій та аргументації фундаментального статусу соціальної технології інституціонального розподілу влади як формуючої технології організації та розвитку соціально-політичного порядку демократичного суспільства в умовах глобалізації та постіндустріальної модернізації. Тому, можна констатувати наявність наукової проблеми, на розв’язання котрої спрямована дисертаційна робота, що полягає в необхідності теоретичного осмислення, визначенні специфіки концептуальних та методологічних принципів соціальної технології інституціонального розподілу влади як фундаментального чинника організації соціального порядку демократичного суспільства. Мета дисертаційного дослідження полягає у соціологічній концептуалізації змісту та проведенні аналізу системи пізнавальних стимулів розвитку соціальної технології інституціонального розподілу влади демократичного суспільства. Об'єктом дослідження є розподіл владних повноважень між інституціями демократичного суспільства як соціальна технологія, що включає теоретичні основи, принципи, механізми та інструменти забезпечення збалансованості, підзвітності й стримування й противаг між гілками влади. Предметом дисертаційного дослідження є концептуальні засади соціальної технології інституціонального розподілу влади в демократичному суспільстві. У першому розділі роботи проведено дослідження та дана оцінка наукового внеску представників класичної соціології, зокрема Огюста Конта, Карла Маркса та Герберта Спенсера, у формуванні базових теоретичних засад соціологічного розуміння суспільства та системи політичних взаємодій як закономірного результату історичного розвитку людської цивілізації. Також констатовано та обґрунтовано, що у працях Еміля Дюркгайма та Макса Вебера була здійснена розробка фундаментальних принципів некласичної соціології XX століть, що позитивно сприяло розвитку подальших досліджень технологічних проблем інституціонального розподілу влади в концептуальних межах об'єктивістського та суб'єктивістського соціологічних підходів. У дисертації аргументовано, що у новітній соціології кінця XX та XXI століття саме під впливом даних підходів здійснюється інтенсивний інноваційний пошук у напрямі визначення системи пізнавальних стимулів розробки соціальної технології інституціонального розподілу влади демократичного суспільства. Змістовні аспекти даного пошуку у дисертації характеризуються на основі проведеного порівняльного аналізу концепцій Ральфа Дарендорфа, Джеймса Мейєра, Браяна Рована, Юргена Габермаса, Пітера Бергера, Ентоні Гіденса, Мішеля Фуко, П'єра Бурдьє, Ірвінга Гофмана, Мануеля Кастельса, Джеффрі Александера та Ульриха Бека, що дозволяє оцінити вплив соціальних, економічних, політичних та соціокультурних чинників на специфічні технологічні процеси інституціонального розподілу влади. Особливу увагу дисертантом приділено проблематиці адаптації владних інституцій до різноманітних викликів новітньої постіндустріальної модернізації суспільного життя та необхідності реформування усталених механізмів розподілу владних повноважень інститутів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Система розподілу влади є фундаментальним механізмом організації сучасних демократичних суспільств, що базується на структурованій взаємодії певних специфічних соціально-технологічних механізмів, які є важливими детермінантами соціальної стабільності суспільства. Наукова розробка в новітній системі соціологічного знання концептуальних засад соціальної технології розподілу влади має важливе науково-теоретичне та практичне значення, оскільки саме дана соціальна технологія є спрямованою на забезпечення балансу між гілками влади, підтримання демократичних принципів організації соціального порядку та створення умов для сталого розвитку громадянського суспільства. У другому розділі дисертації виділено та розкрито загальний зміст основних організаційно-функціональних принципів системи розподілу влади у демократичному соціальному порядку, які безпосереднім чином визначають цільову спрямованість та смислову обумовленість соціальної технології розподілу влади і які забезпечують ефективність та суспільну стабільність відтворення демократичних процесів у суспільстві. Надані докази, що такими принципами є: 1) запобігання узурпації влади, 2) стабілізація політичної системи, 3) правове регулювання владних повноважень, 4) захист прав і свобод громадян, 5) демократизація процесу прийняття рішень, 6) забезпечення законності та відповідальності, 7) обмеження корупційних ризиків. Автором аргументована теоретична та практична значущість адаптації цих принципів до сучасних умов демократичного розвитку України, враховуючи політичний, соціокультурний та історичний контексти даного розвитку; У даному розділі також проведено аналіз спеціалізованих соціально-технологічних механізмів системи стримувань і противаг функціональних практик інститутів законодавчої, виконавчої та судової влади та визначені перспективні напрямки наукового вивчення політичних детермінант впливу на розвиток системи розподілу влади в Україні. Третій розділ дисертації присвячено аналізу проблеми організації та проведення інноваційних соціологічних досліджень, вивчення якої запропоновано досліджувати в трьох основних аспектах: 1) з'ясування соціально-технологічної специфіки методик оцінки й вимірювання функціональних повноважень гілок влади, 2) розкриття змісту соціальних та політичних детермінант перспективного розвитку системи розподілу влади в Україні, 3) визначення та обґрунтування шляхів оптимізації системи розподілу влади в Україні. Таким чином зміст основних положень та висновків дисертації важливо розглядати як вагомі пізнавальні стимули організації фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень інституціонального розподілу влади, як соціальної технології, що дієво сприяє розумінню новітніх тенденцій розвитку демократичних процесів в українському суспільстві.Lopushniak E. I. Conceptual foundations of the social technology of institutional distribution of power in democratic societies. - Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in the specialty 054 “Sociology” (05 - Social and Behavioral Sciences). - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2024. The qualification dissertation analyzes and characterizes the content of the main cognitive stimuli of the conceptual development of the social technology of distribution of power in a democratic society. It is emphasized that the latest processes of democratization of public life are characterized by specific social contradictions, which generally reflect the difficulties of practical solutions to the problem of increasing the efficiency of the activities of political institutions of state power and the active involvement of citizens in the participation of citizens in political life. It is argued that a progressive factor in the development of modern democratic societies is the division of political power into functionally autonomous institutional systems of legislative, executive and judicial power. The author draws attention and states that scientific approaches and attempts by scientists to create a system of knowledge regarding the content of the social technology of the distribution of power generally indicate the debatable nature of specific scientific problems, the successful study of which should be considered as significant cognitive stimuli for the conceptual development of the social technology of the distribution of power. Evidence is provided that such debatable problems generally reflect the need for specifying the cognitive content of the concept of "social technology", determining the cognitive specificity and target orientation of political technologies and arguing the fundamental status of the social technology of the institutional distribution of power as a formative technology for the organization and development of the socio-political order of a democratic society in the conditions of globalization and post-industrial modernization. Therefore, it can be stated that there is a scientific problem, the solution of which is aimed at the dissertation work, which consists of the need for theoretical understanding, determining the specifics of the conceptual and methodological principles of the social technology of institutional distribution of power as a fundamental factor in the organization of the social order of a democratic society. The purpose of the dissertation research is to sociologically conceptualize the content and conduct an analysis of the system of cognitive stimuli for the development of the social technology of institutional distribution of power in a democratic society. The object of the research is the distribution of power between the institutions of a democratic society as a social technology, which includes theoretical foundations, principles, mechanisms and tools for ensuring balance, accountability and checks and balances between the branches of government. The subject of the dissertation research is the conceptual principles of the social technology of institutional distribution of power in a democratic society. The first section of the work conducts a study and assesses the scientific contribution of representatives of classical sociology, in particular Auguste Comte, Karl Marx and Herbert Spencer, in the formation of the basic theoretical foundations of the sociological understanding of society and the system of political interactions as a natural result of the historical development of human civilization. It is also stated and substantiated that in the works of Emile Durkheim and Max Weber, the fundamental principles of non-classical sociology of the 20th century were developed, which positively contributed to the development of further research into technological problems of institutional distribution of power within the conceptual framework of objectivist and subjectivist sociological approaches. The dissertation argues that in the modern sociology of the late 20th and 21st centuries, it is under the influence of these approaches that an intensive innovative search is carried out in the direction of determining the system of cognitive incentives for the development of social technology of institutional distribution of power in a democratic society. The substantive aspects of this search in the dissertation are characterized on the basis of a comparative analysis of the concepts of Ralph Dahrendorf, James Meyer, Brian Rowan, Jürgen Habermas, Peter Berger, Anthony Giddens, Michel Foucault, Pierre Bourdieu, Irving Hoffmann, Manuel Castells, Jeffrey Alexander and Ulrich Beck, which allows us to assess the influence of social, economic, political and sociocultural factors on specific technological processes of institutional distribution of power. The dissertation author pays special attention to the problems of adapting government institutions to the various challenges of the new post-industrial modernization of social life and the need to reform the established mechanisms of distribution of power in the institutions of the legislative, executive and judicial branches of government. The system of distribution of power is a fundamental mechanism of organization of modern democratic societies, which is based on a structured interaction of certain specific socio-technological mechanisms, which are important determinants of the social stability of society. Scientific development in the modern system of sociological knowledge of the conceptual foundations of the social technology of power distribution has important scientific, theoretical and practical significance, since it is this social technology that is aimed at ensuring the balance of the branches of power, maintaining the democratic principles of organizing the social order and creating conditions for the sustainable development of civil society. The second section of the dissertation highlights and reveals the general content of the main organizational and functional principles of the system of power distribution in a democratic social order, which directly determines the target orientation and semantic conditionality of the social technology of power distribution and which ensure the effectiveness and social stability of the reproduction of democratic processes in society. Evidence is provided that such principles are: 1) prevention of usurpation of power, 2) stabilization of the political system, 3) legal regulation of power, 4) protection of citizens' rights and freedoms, 5) democratization of the decision-making process, 6) ensuring legality and responsibility, 7) limiting corruption risks. The author argues the theoretical and practical significance of adapting these principles to the modern conditions of democratic development of Ukraine, taking into account the political, socio-cultural and historical contexts of this development; This section also analyzes specialized socio-technological mechanisms of the system of checks and balances of functional practices of the institutions of legislative, executive and judicial power and identifies promising areas of scientific study of political determinants of influence on the development of the system of distribution of power in Ukraine. The third section is devoted to the analysis of the problem of organizing and conducting innovative sociological research, the study of which is proposed to be investigated in three main aspects: 1) clarifying the socio-technological specificity of the methods of assessing and measuring the functional powers of the branches of government, 2) revealing the content of the social and political determinants of the prospective development of the system of distribution of power in Ukraine, 3) identifying and substantiating ways to optimize the system of distribution of power in Ukraine. Thus, the content of the main provisions and conclusions of the dissertation is important to consider as significant cognitive stimuli for organizing fundamental and applied sociological research on the institutional distribution of power, as a social technology that effectively contributes to understanding the latest trends in the development of democratic processes in Ukrainian society.ukвійнавлададержавадовірадемократіякорупціялегітимністьнасильствопарламентпатерналізм та авторитаризмполітичні інститутипопулізмтеоріяУкраїнаУкраїнське суспільство.civil societycorruptiondemocracylegitimacyParliamentpolitical institutionspopulismpowerstatesupport for paternalism and authoritarianismtheorytrustUkraineUkrainian societyviolencewarДисертація