Гуцуляк, ТетянаТетянаГуцуляк2026-03-092026-03-092025-10-09Гуцуляк, Т. (2025). Word-formation processes as a source of development of lexical and word-formation homonymy of the Ukrainian language. Ukrainian linguistics(55), 107–128. https://doi.org/10.17721/um/55(2025).107-12810.17721/um/55(2025).107-128https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12019Background. The study of word-formation phenomena related to homonymy of different linguistic units is one of the most topical issues of modern linguistics. Despite the continuing attention of scholars to the problems of homonymy, many aspects of this linguistic phenomenon still remain unresolved. In particular, the emergence of lexical homonyms as a result of derivational processes has been described only in general terms, although word-formation mechanisms are among the most productive internal factors that lead to the emergence of homonymous lexical items. Therefore, the purpose of this study is to outline one aspect of the creation of potential lexical homonyms based on the word-formation models of deminitive suffixes. Particularly noteworthy are the cases of nouns with a figurative component of meaning, in which the affixes express the word-formation meaning of “similarity” and coincide in form with the suffixes of subjective evaluation, such as shrunken and caressing. Methods. The proposed study was carried out by means of the method of linguistic observation using the techniques of continuous sampling of lexical material from dictionary sources; component analysis of definitions of lexical units, structural and cognitive onomasiological methods. The method of comparison has revealed different lexicographic anchoring of the studied units: as sememes in the structure of polysemants or as homolexemes. Results. In the Ukrainian language, derived nouns with figurative content are often derived from substantive bases using the word-formation models of the deminitive formants -ик-, -к, -ок-, etc. The formation of associative and figurative representations of the nomination object is based on universal cognitive metaphorical models. Desemanticized deminitive suffixes express the word-formation meaning of “similarity”. Figurative noun derivatives formed on the model of deminitive suffixes from the same stem denote different, unrelated elements of reality, and therefore belong to separate lexical and semantic groups of words and to distinct word-formation types. Therefore, the recording of these units in lexicographical works ‒ as part of polysemy or as homonymous words ‒ is a matter of debate. This problem is also complicated by the different views of scholars on the ways in which such derivatives appear: their emergence as a result of semantic divergence or as a result of morphological word formation. Discussion and conclusions. The studied figurative derivatives reflect a special case of the formation of word-formation homonyms, which are also homolexemes or can potentially become them. The word-formation character of the phenomenon of homonymy is primarily associated with the use of homosuffixes, which in combination with the motivational basis, express different, semantically unrelated derivational meanings. The appearance of lexical items that are identical in phonemic and morphemic composition reflects the involvement of the same noun-motivators in the processes of word formation. Thus, the derivational processes of the described type are an important source of lexical and word-formation homonymy formation. The practice of fixing figurative derivatives in lexicographical works, including as homographs, requires the development of certain theoretical criteria for the semantic content of dictionary explanations, taking into account the content of figurative motivational features. Information about the author: Hutsuliak Tetiana Yevhenivna – Doctor of Philology, Associate Professor, Professor of the Department of Modern Ukrainian Language at Yurii Fedkovych Chernivtsi National University E-mail: t.gutsuliak@chnu.edu.uaВступ. Дослідження словотвірних явищ, пов՚язаних з омонімією різних мовних одиниць, належить до актуальних питань сучасного мовознавства. Попри тяглість постійної уваги науковців до проблем омонімії багато аспектів цього мовного явища й досі залишаються не до кінця розв’язаними. Зокрема, появу лексичних омонімів унаслідок дериваційних процесів описано лише в загальних рисах, хоча словотвірні механізми належать до найпродуктивніших внутрішніх чинників, що спричиняють появу омонімічних лексичних одиниць. Відтак мета пропонованої розвідки спрямована на те, щоб окреслити один із аспектів творення потенційних лексичних омонімів за словотвірними моделями демінутивних суфіксів. На особливу увагу заслуговує деривація іменників з образним компонентом змісту, у яких афікси виражають словотвірне значення “подібності” і за формою збігаються із суфіксами суб՚єктивної оцінки ‒ здрібнілими й пестливими. Методи. Пропоноване дослідження здійснено за допомогою методу лінгвістичного спостереження з використанням прийомів суцільної вибірки лексичного матеріалу за словниковими джерелами; компонентного аналізу дефініцій лексичних одиниць, структурного та когнітивно-ономасіологічного методів. Методом зіставлення встановлено різне лексикографічне закріплення досліджуваних одиниць: як семем у структурі полісемантів або ж як омолексем. Результати. В українській мові похідні іменники з образним компонентом змісту часто творяться від субстантивних основ за словотвірними моделями демінутивних формантів -ик-, -к-, -ок- та ін. Формування асоціативно-образних уявлень про об՚єкт номінації ґрунтується на універсальних когнітивних метафоричних моделях. Десемантизовані демінутивні суфікси виражають словотвірне значення “подібності”. Образні іменникові деривати, утворені за моделями демінутивних суфіксів від тієї самої твірної основи, позначають різні, не пов՚язані між собою елементи дійсності, а тому входять до окремих лексико-семантичних груп слів та до відмінних словотвірних типів. Відтак фіксування названих одиниць у лексикографічних працях ‒ у складі полісемії або як омонімічних слів ‒ належить до дискусійних питань. Ускладнюють цю проблему й різні погляди науковців на шляхи появи таких дериватів: їхнє виникнення внаслідок семантичної дивергенції або ж у результаті морфологічного словотворення. Висновки. Досліджувані образні деривати відображають особливий випадок формування словотвірних омонімів, які водночас є омолексемами або потенційно можуть ними стати. Словотвірний характер явища омонімії пов՚язаний передусім з використанням омосуфіксів, які в поєднанні з мотивувальною основою виражають різні, семантично не пов՚язані дериваційні значення. Поява однакових за фонемним і морфемним складом лексичних одиниць відображає залучення в процеси словотворення тих самих іменників-мотиваторів. Отже, дериваційні процеси описаного типу є важливим джерелом формування лексичної і словотвірної омонімії. Практика фіксації образних дериватів у лексикографічних працях, зокрема і як омолексем, потребує вироблення певних теоретичних критеріїв щодо семантичного наповнення словникових тлумачень з урахуванням змісту образних мотивувальних ознак. Інформація про автора: Гуцуляк Тетяна Євгенівна – доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Електронна адреса: t.gutsuliak@chnu.edu.uauklexical homonymyword-formation homonymyfigurative component of meaningfigurative derivativesfigurative motivational featuresmetaphorical modeldeminitive models of word formationlexicographyлексична омоніміясловотвірна омоніміяобразний компонент значенняобразні дериватиобразні мотивувальні ознакиметафорична модельдемінутивні моделі словотвореннялексикографія.Стаття