Вишняков, Олександр ВікторовичОлександр ВікторовичВишняковБулатова, Олена Валеріївна2026-04-072026-04-072026-03-27Вишняков О.В. Формування багаторівневої системи міжнародної гуманітарної допомоги в сучасних умовах : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини. Київ, 2026. 248 с.УДК 339.6:341.24https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14589Вишняков О.В. Формування багаторівневої системи міжнародної гуманітарної допомоги в сучасних умовах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 292 – міжнародні економічні відносини. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню теоретико-методологічних основ дослідження проблематики міжнародного гуманітарного фінансування та розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування багаторівневої системи міжнародної гуманітарної в сучасних умовах. У дисертаційній роботі удосконалено методологічні підходи до дослідження парадигму гуманітарної діяльності шляхом уточнення її теоретико-методологічного базису за конкретними класифікаційними ознаками, до яких віднесено часовий простір, характер розвитку криз, визначення потреб, акторів гуманітарної діяльності, цілеполягання та концептуалізація гуманітарної допомоги, її організаційний механізм, що доповнює класичну парадигму гуманітарної діяльності парадигмою стійкості, відповідно до якої криза визначається як нова нормальність, характерними ознаками якої визначено: неможливість самостійного подолання людьми кризових явищ, що легітимізує допомогу з боку сторонніх осіб (винятковість), деструктивний вплив на соціально-економічний розвиток із одночасним формуванням засад нового розвитку (амбівалентність гуманітарних криз), що дозволяє визначити подальші наукові розвідки системи міжнародної гуманітарної допомоги. У роботі запропоновано авторський підхід до оцінки впливу цифрової трансформації країн на результативність міжнародної гуманітарної допомоги, що ґрунтується на розмежуванні результативних індикаторів розвитку системи гуманітарної допомоги та факторних показників цифрової зрілості, і характеризується застосуванням сформованої дворівневої системи індикаторів, яка дозволяє аналізувати ефективність гуманітарного фінансування країн із урахуванням цифрових умов, у яких здійснюється гуманітарне реагування. Обґрунтовано диференційний вплив цифрових індикаторів на окремі виміри результативності системи міжнародної гуманітарної допомоги. Обґрунтовано концептуальні засади розвитку міжнародного гуманітарного фінансування шляхом включення до його традиційної моделі (гранти, кредити) нових фінансових інструментів (секьюритізація, хеджування, гарантування, акціонерний капітал, зелені кредити) та диверсифікації джерельної бази фінансування гуманітарних потреб (глобальні фонди, державно-приватне партнерство, нетрадиційні донори), що сприятиме: (1) ефективному розподілу залученого приватного і державного капіталу для досягнення гуманітарного впливу (забезпечення потреб людей і громад, що знаходяться у кризі та вразливості; розбудова стійкості громад, у т.ч. до змін клімату, економічне зростання та розвиток; досягнення цілей сталого розвитку (прямий вплив); зміцнення ринків, розвиток партнерств, мобілізація ресурсів для гуманітарних цілей (непрямий вплив)), (2) скороченню гострого дефіциту гуманітарного фінансування, (3) зміщенню його фокусу з короткострокових проєктів на користь довгострокового фінансування та міжсекторальної співпраці, у т.ч. шляхом розвитку публічно-приватного партнерства, (4) покращенню якості фінансування, (5) посиленню вплив громад для стимулювання розвитку постраждалих від кризи регіонів. На основі сформованої ієрархії сучасної системи гуманітарного реагування за ступенем охоплення, характером діяльності гуманітарних акторів, обґрунтовано рівні та завдання трансформації системи міжнародної гуманітарної допомоги (визначення та усунення викликів гуманітарної системи, пов’язаних із зменшенням, гуманітарного фінансування, зростанням гуманітарного розриву, зростанням вимог до якісного реагування (І рівень), масштабування ефективних підходів для подальшого прогресу, об'єднання навколо спільних ініціатив, просування якісного фінансування, розширення локалізації (ІІ рівень), випереджувальне фінансування, інноваційне фінансування, міжсекторальна співпраця (ІІІ рівень)), реалізація яких сприятиме досягненню цілей трансформації (досягнення критичної маси якісного фінансування, прозорості та підзвітності, розвиток потенціалу місцевих служб гуманітарного реагування, розширення підтримки постраждалих громад у задоволенні гуманітарних потреб). У роботі розвинуто концептуальні засади дослідження системи міжнародної гуманітарної допомоги шляхом визначення важелів трансформації міжнародної гуманітарної системи на міжнародному та національному рівнях в контексті досягнення цілей Grand Bargain 3.0, а саме: якісного фінансування (на міжнародному рівні – багаторічне планування в умовах затяжної кризи, гнучкість фінансування, якісний моніторинг та звітності щодо гуманітарного фінансування; на національному рівні – адаптація національних гуманітарних систем до умов затяжних криз; застосування гнучкого фінансування; вдосконалення систем моніторингу та національних систем звітності), локалізації (на міжнародному рівні – розширення фінансування місцевих акторів та розширення їх участі у гуманітарних комісіях, дорадчих радах, агентствах кластерів; дебюрократизація процесів; прогрес у накладних витратах без збільшення звітного навантаження; розширення залучення постраждалих громад; розширення грошової та ваучерної форми надання гуманітарної допомоги; на національному рівні – посилення впливу місцевих служб гуманітарного реагування; масштабування ініціатив донорів щодо зменшення навантаження вимог/ відповідності та розподілу ризиків у партнерствах), запровадження яких зміцнює результативність міжнародної гуманітарної допомоги. Ключові слова: міжнародна гуманітарна допомога, конфлікт, війна, зміна клімату, криза, нерівність, поствоєнне відновлення, фінансові інструменти, інновації, сталий розвиток, цифровий розрив, виклики та загрози, ризики, безпекаVyshniakov O.V. Formation of a multi-level system of international humanitarian aid under the modern conditions. Qualification research work, presented as manuscript. Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in the specialty 292 – International Economic Relations – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. The dissertation is devoted to improving the theoretical and methodological foundations for researching the issues of international humanitarian financing and developing scientific and practical recommendations for the formation of a multi-level system of international humanitarian aid in modern conditions. The dissertation improves methodological approaches to researching the paradigm of humanitarian activity by clarifying its theoretical and methodological basis according to specific classification criteria, which include time frame, nature of crisis development, identification of needs, actors of humanitarian activity, the purpose and conceptualisation of humanitarian aid, and its organisational mechanism, which complements the classical paradigm of humanitarian activity with a paradigm of sustainability, according to which a crisis is defined as a new normality, characterised by the following features: the inability of people to overcome crisis phenomena on their own, which legitimises assistance from third parties (exceptionality), a destructive impact on socio-economic development with the simultaneous formation of the foundations for new development (the ambivalence of humanitarian crises), which allows for the identification of further scientific research into the international humanitarian aid system. The paper proposes an author's approach to assessing the impact of countries' digital transformation on the effectiveness of international humanitarian aid, based on the distinction between effective indicators of the development of the humanitarian aid system and factor indicators of digital maturity, and is characterised by the application of a two-level system of indicators that allows for the analysis of the effectiveness of humanitarian financing of countries, taking into account the digital conditions in which humanitarian response is carried out. The differential impact of digital indicators on individual measures of the effectiveness of the international humanitarian aid system is substantiated. The conceptual foundations for the development of international humanitarian financing are substantiated by including new financial instruments (securitisation, hedging, guarantees, equity capital, green loans) in its traditional model (grants, loans) and diversifying the source base for financing humanitarian needs (global funds, public-private partnerships, non-traditional donors), which will contribute to: (1) effective allocation of private and public capital to achieve humanitarian impact (meeting the needs of people and communities in crisis and vulnerability; building community resilience, including to climate change, economic growth and development; achieving sustainable development goals (direct impact); strengthening markets, developing partnerships, mobilising resources for humanitarian purposes (indirect impact)), (2) reducing the acute shortage of humanitarian funding, (3) shifting its focus from short-term projects to long-term financing and cross-sectoral cooperation, including through the development of public-private partnerships, (4) improving the quality of financing, (5) strengthening the influence of communities to stimulate the development of crisis-affected regions. Based on the established hierarchy of the modern humanitarian response system in terms of coverage and the nature of humanitarian actors' activities, the levels and tasks of transforming the international humanitarian aid system (identifying and addressing challenges to the humanitarian system related to the reduction of humanitarian funding, the growth of the humanitarian gap, and the growth of demands for a qualitative response (Level I), scaling up effective approaches for further progress, uniting around common initiatives, promoting quality funding, expanding localisation (Level II), pre-emptive funding, innovative funding, cross-sectoral cooperation (Level III)), the implementation of which will contribute to the achievement of transformation goals (achieving critical mass of quality funding, transparency and accountability, developing the capacity of local humanitarian response services, expanding support to affected communities in meeting humanitarian needs). The paper develops the conceptual framework for researching the international humanitarian aid system by identifying levers for transforming the international humanitarian system at the international and national levels in the context of achieving the Grand Bargain 3.0 goals, namely: quality financing (at the international level – multi-year planning in protracted crises, flexibility of financing, quality monitoring and reporting on humanitarian financing; at the national level – adaptation of national humanitarian systems to protracted crises; use of flexible financing; improvement of monitoring systems and national reporting systems), localisation (at the international level – expansion of funding for local actors and expansion of their participation in humanitarian commissions, advisory councils, cluster agencies; debureaucratisation of processes; progress in overhead costs without increasing the reporting burden; expanding the involvement of affected communities; expanding cash and voucher forms of humanitarian aid; at the national level – strengthening the influence of local humanitarian response services; scaling up donor initiatives to reduce the burden of requirements/compliance and risk sharing in partnerships), the introduction of which strengthens the effectiveness of international humanitarian aid. Keywords: international humanitarian aid, conflict, war, climate change, crisis, inequality, post-war recovery, financial instruments, innovation, sustainable development, digital divide, challenges and threats, risks, securityukміжнародна гуманітарна допомогаконфліктвійназміна кліматукризанерівністьпоствоєнне відновленняфінансові інструментиінноваціїсталий розвитокцифровий розриввиклики та загрозиризикибезпекаinternational humanitarian aidconflictwarclimate changecrisisinequalitypost-war recoveryfinancial instrumentsinnovationsustainable developmentdigital dividechallenges and threatsriskssecurityДисертація