Меншій Аліса МиколаївнаГуляк Анатолій Борисович2022-10-052024-05-102022-10-052016Меншій А. М. «Школа» М. Коцюбинського в українському постімпресіонізмі: рух стильових тенденцій : дис. ...д-ра філол. наук : 10.01.01 – українська література; 10.01.06 – теорія літератури / Меншій Аліса Миколаївна. - Київ, 2016. – 530 с.https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2045У результаті системного дослідження естетичних, жанрово-стильових, ідейно-тематичних особливостей, проблематики, образної структури, наративних аспектів прози М. Коцюбинського та репрезентантів його «школи» було зроблено такі висновки. Літературна школа – це самобутнє мистецьке явище, одна з історико-типологічних категорій літературного процесу. Для письменників, які утворюють літературну школу, спільними є зорієнтованість на мистецькі досягнення видатного попередника чи сучасника, єдність естетичної платформи, стилю чи системи стилів, жанрово-тематичних особливостей, художніх домінант. Представники літературної школи творчо переосмислюють попередню мистецьку традицію, створюють нову художню реальність.Поза тим, що на сучасному етапі розвитку вітчизняного літературознавства ще зарано говорити про чітко окреслену типологію поетики постімпресіонізму як літературно-мистецької стильової тенденції, у своїй роботі ми надали перевагу цьому терміну, оскільки між імпресіонізмом та постімпресіонізмом існує певна різниця, а творча практика українських митців, які, з одного боку, перебували в силовому полі естетики імпресіонізму, а з іншого – вели наполегливий пошук ще більш пластичних виражальних засобів, переконливо доводить артикульовану тезу. Таким чином, постімпресіонізм – це літературно-мистецька стильова тенденція, що об’єднує різних за стильовими й ідейними уподобаннями письменників, у творчості яких імпресіонізм залишив помітний відбиток. У малій прозі М. Коцюбинського та репрезентантів його «школи» представлено різні форми вияву гомодієгетичного наратора в інтрадієгетичній ситуації: від тяжіння до автобіографізму через свідоме обмеження знання про ситуацію – до спроб акцентувати певну точку зору на ситуацію, іноді з явним наміром вийти за межі дієгезису: «Пам’ять душі» М. Коцюбинського; «Птахи над Бродщиною» О. Гончара; «Весняний вечір» Є. Гуцала; «Солодке літо» В. Дрозда; «Настуня» Р. Іваничука; «Обнова» Гр. Тютюнника; «Леви» Вал. Шевчука. Таким чином, перебування А. Головка, О. Гончара, Грицька Григоренка, Є. Гуцала, В. Дрозда, М. Жука, Р. Іваничука, М. Івченка, Г. Косинки, В. Леонтовича, Г. Михайличенка, М. Могилянського, В. Підмогильного, Гр. Тютюнника, М. Хвильового, М. Чернявського, Вал. Шевчука в силовому полі мистецької «школи» М. Коцюбинського вплинуло на ідіостиль, збагатило мистецьку палітру і засвідчило нерозривність творчого й духовно-інтелектуального зв’язку поколінь митців в українському постімпресіонізмі.uk-UAДисертація