Конта, Ростислав МихайловичРостислав МихайловичКонта2026-02-252026-02-252025-10-26Конта, Р. (2025). Музика вільного світу в поневоленій країні: переосмислення акустичного середовища в Українській РСР. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2(20), 15–26. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2025.2.0210.17721/2519-4801.2025.2.02https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10665Purpose. The article aims to reconceptualise scholarly approaches to examining the acoustic environment of Soviet Ukraine. Using works produced by representatives of various historiographical schools, it examines how scholarly approaches to this phenomenon have evolved over time. Methods. Through an analysis of works from different historiographical traditions, the study traces methodological shifts – from rigid ideological frameworks characteristic of Soviet scholarship to contemporary interdisciplinary sound studies that integrate cultural anthropology, social history, and the anthropology of sound. Results. The research identifies the main stages in the evolution of studies on the acoustic environment: from ideologically driven portrayals framing sound as an instrument of political propaganda to more nuanced understandings of sound as a key marker of cultural resistance and personal identity. Promising avenues for further research are outlined, including the use of digital technologies, the expansion of the primary source base through oral history, and the exploration of archives of domestic sound recordings. Conclusions. The article suggests a new framework for examining sound in the Soviet context, combining historical analysis, cultural studies approaches, and the anthropology of sound, thus enabling a comprehensive assessment of the role of the acoustic environment in shaping socio-cultural reality.Мета. У статті здійснено спробу систематизацію та аналізу досліджень акустичного середовища радянської України, виокремлено та охарактеризовано конкретні історіографічні школи. На прикладі праць представників шкіл проаналізовано, як змінювалися наукові підходи до дослідження цього явища. Методи. На основі аналізу праць представників різних історіографічних шкіл розглядаються зміни в методологічних підходах – від жорстких ідеологічних схем, характерних для радянської науки, до сучасних міждисциплінарних досліджень звуку, що включають культурну антропологію, соціальну історію та антропологію звуку. Результати. Запропоновано основні етапи динаміки дослідження акустичного середовища: від ідеологізованих описів як інструменту політичної пропаганди до розуміння звуку як важливого маркера культурного спротиву та особистісної ідентичності. Визначено перспективні напрями подальших студій, зокрема залучення цифрових технологій, розширення джерельної бази за рахунок усної історії та архівів побутових звукозаписів. Висновки. Запропоновано нову рамку для дослідження звуку в радянському контексті, яка поєднує історичний аналіз, культурологічні підходи та антропологію звуку, що дозволяє комплексно оцінити роль акустичного середовища у формуванні соціокультурної реальності. Ключові слова: акустичне середовище, радянська Україна, історіографія, антропологія звуку, культурний спротив, методологія, міждисциплінарний підхід.ukacoustic environmentSoviet Ukrainehistoriographysound studiesanthropology of soundcultural resistancemethodologyinterdisciplinary approachакустичне середовищерадянська Українаісторіографіяантропологія звукукультурний спротивметодологіяміждисциплінарний підхідСтаття