Явтушенко, Олександр ВолодимировичОлександр ВолодимировичЯвтушенкоЦюра, Вадим Васильович2026-02-242026-02-242026-02-23Явтушенко О. В. Цивільно-правове регулювання безпілотних транспортних засобів : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2025. 248 с.УДК 347.3:629.01(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10505Явтушенко О.В. Цивільно-правове регулювання безпілотних транспортних засобів. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» (08 - Право). - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2025. Дисертація є першим комплексним дослідженням, присвяченим проблематиці цивільно-правового регулювання безпілотних транспортних засобів, їх системно-структурним та функціональним особливостям. Для досягнення цілей дослідження автор проаналізував українську правову доктрину, наукові джерела зарубіжних вчених, міжнародні та національні нормативно-правові акти, що регулюють використання безпілотних транспортних засобів та штучного інтелекту. Це сприяло розкриттю обраної теми та формулюванню відповідних висновків. Загалом структура дисертаційного дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, які об’єднані дев’ятьма підрозділами, висновків, списку використаних джерел та додатків. У роботі обґрунтовано, що поява безпілотних транспортних засобів як автономних технічних систем формує нову групу цивільних правовідносин, які не можуть бути повною мірою врегульовані за допомогою традиційних правових конструкцій, сформованих щодо звичайних транспортних засобів. Встановлено, що автономність, здатність до самостійного аналізу інформації та прийняття рішень зумовлюють необхідність формування спеціального цивільно-правового режиму таких об’єктів. У дослідженні сформульовано авторські визначення понять «штучний інтелект» та «безпілотний транспортний засіб» у цивільно-правовому контексті. Штучний інтелект обґрунтовано як особливий об’єкт цивільних прав – програмно-технічний комплекс, здатний автономно обробляти дані та генерувати рішення, що мають юридично значущі наслідки. Безпілотний транспортний засіб визначено як транспортний засіб, що виконує транспортну функцію без безпосередньої участі людини в процесі керування з використанням технологій штучного інтелекту або дистанційного управління. Запропоновано типізацію безпілотних транспортних засобів за рівнем автономності та ступенем використання штучного інтелекту, що дозволяє диференціювати правовий режим таких засобів залежно від характеру ризиків, які вони створюють. Доведено, що безпілотні транспортні засоби доцільно розглядати як особливий різновид джерела підвищеної небезпеки, для якого характерні специфічні ознаки, пов’язані з автономною поведінкою програмного ядра. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність модифікації традиційних положень про деліктну відповідальність. Розроблено концепцію розподілу цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану безпілотним транспортним засобом, яка передбачає можливість покладання відповідальності на власника, оператора, виробника та розробника програмного забезпечення з урахуванням рівня автономності системи та характеру дефекту (технічного чи програмного). Запропоновано поєднання принципу презумпції відповідальності власника (оператора) з механізмами регресних вимог до виробника або розробника. Обґрунтовано доцільність запровадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану безпілотними транспортними засобами, як базового інструменту захисту потерпілих незалежно від складності встановлення суб’єкта вини. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства України та зарубіжних держав щодо регулювання безпілотних транспортних засобів і штучного інтелекту. На цій основі сформульовано пропозиції щодо внесення змін до Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, спрямовані на закріплення спеціального правового режиму безпілотних транспортних засобів, визначення їх місця в системі об’єктів цивільних прав та особливостей відповідальності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській цивілістичній науці розроблено цілісну концепцію цивільно-правового режиму безпілотних транспортних засобів на базі штучного інтелекту, запропоновано авторські визначення базових понять, удосконалено підходи до кваліфікації штучного інтелекту як об’єкта цивільних прав, обґрунтовано модель рівневої відповідальності та механізм страхового захисту потерпілих. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання у законодавчій діяльності при розробці нормативно-правових актів, у правозастосовній практиці при вирішенні спорів, пов’язаних із заподіянням шкоди безпілотними транспортними засобами, а також у навчальному процесі та подальших наукових дослідженнях.Yavtushenko O.V. Civil law regulation of unmanned vehicles. – Qualifying scientific work presented as a manuscript. A thesis presented for a degree of Doctor of Philosophy in specialty specialization 081 «Law» (08 - Law). - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv, 2025. This PhD thesis is the first comprehensive study dedicated to the issues of civil law regulation of unmanned vehicles, exploring their systemic-structural and functional features. To achieve the research objectives, the author analyzed Ukrainian legal doctrine, scientific sources from foreign scholars, and international and national normative legal acts regulating the use of unmanned vehicles and artificial intelligence. This facilitated the exploration of the chosen topic and the formulation of relevant conclusions. Overall, the structure of the dissertation consists of an introduction, four chapters comprising nine subsections, conclusions, a list of references and appendix. The dissertation substantiates that the emergence of unmanned vehicles as autonomous technical systems forms a new group of civil-law relations that cannot be fully regulated by means of traditional legal constructions developed for conventional vehicles. It is established that autonomy, the ability to independently analyze information, and decision-making capacity necessitate the formation of a special civil-law regime for such objects. The study formulates the author’s definitions of the concepts of “artificial intelligence” and “unmanned vehicle” within the civil-law context. Artificial intelligence is substantiated as a special object of civil rights — a software-and-hardware complex capable of autonomously processing data and generating decisions that produce legally significant consequences. An unmanned vehicle is defined as a vehicle that performs a transport function without direct human participation in the driving process, using artificial intelligence technologies or remote control. A typology of unmanned vehicles based on the level of autonomy and the degree of artificial intelligence utilization is proposed, which makes it possible to differentiate the legal regime of such vehicles depending on the nature of the risks they create. It is proven that unmanned vehicles should be regarded as a special type of source of increased danger, characterized by specific features associated with the autonomous behavior of the software core. In this regard, the necessity of modifying traditional provisions on tort liability is substantiated. A concept of allocation of civil-law liability for damage caused by an unmanned vehicle is developed, which provides for the possibility of imposing liability on the owner, operator, manufacturer, and software developer, taking into account the level of system autonomy and the nature of the defect (technical or software-related). A combination of the principle of presumption of liability of the owner (operator) with mechanisms of recourse claims against the manufacturer or developer is proposed. The expediency of introducing mandatory civil-liability insurance for damage caused by unmanned vehicles is substantiated as a basic instrument for protecting victims regardless of the complexity of establishing the liable party. A comparative legal analysis of the legislation of Ukraine and foreign states regarding the regulation of unmanned vehicles and artificial intelligence is conducted. On this basis, proposals are formulated for amendments to the Civil Code of Ukraine and special legislation aimed at establishing a special legal regime for unmanned vehicles, determining their place within the system of objects of civil rights, and defining the specific features of liability. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that, for the first time in Ukrainian civil-law doctrine, a comprehensive concept of the civil-law regime of unmanned vehicles based on artificial intelligence has been developed; authorial definitions of the basic concepts have been proposed; approaches to the qualification of artificial intelligence as an object of civil rights have been improved; and a model of tiered liability and a mechanism of insurance-based protection of victims have been substantiated. The practical significance of the results consists in the possibility of their use in legislative activity when drafting and improving normative legal acts, in law-enforcement practice when resolving disputes related to damage caused by unmanned vehicles, as well as in the educational process and further scientific research.ukбезпілотні транспортні засобицивільне правоправове регулюванняштучний інтелектправовий режимвідповідальністьстрахуваннябезпілотні літальні апаратибезпілотні наземні транспортні засобибезпілотні водні транспортні засобицивільно-правова відповідальністьзаконодавство Україниміжнародний досвідінноваційна діяльністьрегламентація.unmanned vehiclescivil lawlegal regulationartificial intelligencelegal regimeliabilityinsuranceunmanned aerial vehiclesunmanned ground vehiclesunmanned waterborne vehiclescivil liabilityUkrainian legislationinternational experienceinnovation activityregulation.Дисертація