Бенедік, К.К.БенедікВоробей, О.О.Воробей2026-06-162026-06-162023Бенедік, К., Воробей, О. (2023). LESIA UKRAINKA' IMAGE FORMATION IN THE CHINESE-SPEAKING LITERARY SPACE: PSYCHOLINGUISTIC AND SOCIOCULTURAL ASPECTS OF AUTHOR-TRANSLATOR INTERACTION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(29), 50–55. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.0810.17721/1728-242X.2023.29.08https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23236Background. In the 20th century, Chinese literary scholars, in particular, Mao Dun, Ge Baoquan, and others, became actively interested in Lesya Ukrainka's work, which resulted in a number of translations of the writer's works into Chinese in the 1920s and 1990s. Taking into account the historical context of events in Chinese society during the 20th century, as well as analyzing the themes of the translated works of the Ukrainian poetess, the ideological prerequisites for the creation of these works were revealed. This research article focuses on the peculiarities of psycholinguistic interaction between the image of the author and the translator and analyses the impact of this interaction on the formation of a communicative link between them. In addition, the article analyses the image of women in China in the early 20th century, which allows us to identify analogies between the images of Lesia Ukrainka and the nineteenth-century Chinese poetess Qiu Jin (秋瑾，1875-1907), known for her anti-Manchu and revolutionary views. Methods. By using the imagological method and the method of contextual analysis, we analyzed the image of Lesia Ukrainka in Chinese culture, studied the historical background of its formation and the general trend of the development of the image of a woman in twentieth-century China. The historical and literary method and the method of data analysis were also used to compare the images of Lesya Ukrainka and Qiu Jin in the Chinese literary space. Results. The study found that most of Lesia Ukrainka's translations conveyed the ideas of love and longing for the country, patriotism, and the struggle for independence, which resonated with the ideological ideas of China in the 20th century and the image of an exemplary Chinese woman of that time, it was also emphasized in Soviet literary historiography (M. Zerov, S. Yefremov), which often served as a source for Chinese writers, thus forming a clichéd image of Lesya Ukrainka as a strong revolutionary fighting for the ideas of her country. Nevertheless, the kinship of Lesia Ukrainka's and Qiu Jin's creative leitmotifs, experiences and life paths complemented the already formed image of the Ukrainian writer with elements of heroism and poetry borrowed from the figure of Qiu Jin, which gave Lesia and her work in the Chinese literary environment elements of romanticism. Conclusions . In conclusion, the article is put forward that it is the association with Qiu Jin that has significantly influenced the images and symbolism of Chinese translations of Lesia Ukrainka's poetry, which requires further detailed study of the texts of translations from the point of view of the imagological aspect.Вступ . У ХХ ст. китайські літературознавці активно зацікавились творчістю Лесі Українки, унаслідок чого, протягом 1920–1990-х рр. було здійснено багато перекладів творів письменниці китайською мовою. На основі вивчення історичного контексту подій у китайському суспільстві впродовж ХХ ст., а також на підставі аналізу тематики перекладених творів української поетеси, було виявлено ідеологічні передумови створення цих робіт. Акцентується увага на особливостях психолінгвістичної взаємодії між образом автора та перекладачем, а також аналізується вплив цієї взаємодії на формування комунікативного зв'язку між ними. Окрім цього, подається аналіз зображення образу жінки в Китаї на початку ХХ ст., що дозволяє виявити аналогії між образами Лесі Українки й китайської поетеси Цю Цзінь (秋瑾，1875–1907), відомої своїми антиманьчжурськими та революційними поглядами. Методи . Використано такі методи, як імагологічний і контекстуального аналізу задля виявлення особливостей формування образу Лесі Українки в китайській культурі з урахуванням історичних передумов і провідних репрезентацій образу жінки в Китаї ХХ ст. Залучено також історико-літературний і компаративний методи, а також метод текстового аналізу задля порівняння образів Лесі Українки та Цю Цзінь у китайському літературному просторі. Результати . З'ясовано, що переважна більшість перекладів поезії Лесі Українки китайською мовою транслювали ідеї любові та туги за рідною країною, патріотизму й боротьби за незалежність, що перегукувалось з ідеологічним наративом Китаю періоду ХХ ст. та образом зразкової китайської жінки того часу. Це також підкреслювалось і в радянській літературній історіографії (М. Зеров, С. Єфремов), яка нерідко слугувала матеріальною базою для китайських літераторів, отже, сформувавши клішований образ Лесі Українки, як сильної революціонерки, що бореться за ідеї своєї країни. Тим не менш, спорідненість творчих лейтмотивів, переживань і життєвого шляху Лесі Українки та Цю Цзінь доповнили вже сформований образ української письменниці елементами героїзму й поетичності, запозиченими з постаті Цю Цзінь, що надало Лесі Українці та її творчості в китайському літературному середовищі елементів романтизму. Висновки . Як висновок, висунуто тезу, що саме асоціація з Цю Цзінь значно вплинула на образи та символіку китайських перекладів поезії Лесі Українки, що потребує подальшого детального дослідження текстів перекладів із погляду імагологічного аспекту.ukЛеся УкраїнкапоезіяПерекладкитайська літератураУкраїнська літературапсихолінгвістикакомпаративістикаЛеся Українкапоезіяперекладкитайська літератураукраїнська літературапсихолінгвістикакомпаративістикаLesia UkrainkapoetrytranslationChinese literatureUkrainian literatureQiu JinComparative studiespsycholinguisticsLesia UkrainkapoetrytranslationChinese literatureUkrainian literaturepsycholinguisticscomparative studiesСтаття