Ольга Фиалковская, Ольга Фіалковська /Ольга Фіалковська /Ольга Фиалковская2026-04-202026-04-202021-05-23Ольга Фиалковская, О. Ф. /. (2021). CULTURAL UNIQUENESS OF THE COMIC MODE: ARTISTIC STRATEGIES AND SIGN CODE (BASED ON THE PLAYS OF N. KOLYADA AND O. BOGAEV). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 39–43. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.29.1010.17721/1728-2659.2021.29.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16679In the modern socio-cultural space, which is based on globalization processes, the principles of transculturalism and technocentrism, the idea of comprehension of the cultural code and value absolute manifestly comes itself to the forefront. The comic beginning as an aesthetic and cultural  phenomenon is a way of expressing the value worldview system, it is verbalized as an ethno-marked substrate in the axiological picture of the  world of the people. The article is devoted to the comprehension of the mode of the comic on the basis of the plays "The old hare" of N. Kolyada  and "33 happiness" of O. Bogaev. This category is studied in the aesthetic and philosophical context as a way of dialogue with traditions, the  search for national archetypes and overcoming the socio-cultural crisis. The dominant features of the poetics of the comic beginning, which is  significantly complicated by philosophical searches are determined using the following artistic strategies: carnivalization (a system of images,  models of heroes, linguistic experimentalism, plot-compositional beginning), irony, grotesque, binary opposition (tragic – comic),  defamiliarisation, game intertextual beginning as a way of comprehending the cultural tradition and dialogue with the classics, mythologization,  intermediality, artistic technique of the mask, trickster myth, the Menippean nature of the text canvas, the compositional structure of theater-in-the-theater, the motive of repetition. The signs of the semiotic system are analyzed as a way of expressing transitional thinking and the  implementation of an axiological picture of the world: a goldfish (a symbol of deification of a miracle), an old man and an old woman (national  archetypes, images of fairy-tale heroes), "Public Paradise", "Chungova Changa" (mythological codification, symbols of Paradise, resurrection of  the soul), a hare (a symbol of a lost man in a crazy, insane world, a metaphor of a "little man"), a "dancing negrito" (a symbol of a "divine  puppet", "a wonderful doll of the Gods"), a black beetle (a sign of an imminent meeting of heroes, a symbol of a lost soul, the semantics of  crossing the semiotic border), a cat (a symbol of loneliness, wildness), "legs on a frosty window" (a symbol of a "little man").У сучасному соціокультурному просторі, основою якого є глобалізаційні процеси, принципи транскультуралізму і техноцентризму, ідея осягнення культурного коду і ціннісного абсолюту маніфестарно виходить на авансцену. Комічна основа як естетичний і культурний феномен є способом вираження ціннісної світоглядної системи, вербалізується як етномаркований субстрат в аксіологічній картині світу народу. Присвячена осмисленню модусу комічного на матеріалі п'єс "Стара зайчиха" М. Коляди і "33 щастя" О. Богаєва. Ця категорія  розглядається в естетико-філософському контексті як спосіб діалога з традиціями, пошуку національних архетипів і подолання  соціокультурної кризи. Окреслюються домінантні риси поетики комічної основи, значно ускладненої філософськими пошуками з  допомогою таких художніх стратегій: карнавалізація (система образів, моделі героїв, мовний експерименталізм, сюжетно-композиційна  основа), іронія, гротеск, бінарна опозиція (трагічне – комічне), відсторонення, ігрова інтертекстуальна основа як спосіб осмислення  культурної традиції і діалога з класикою, міфологізація, інтермедіальність, художній прийом маски, трикстерний міф, менніпейна природа  текстової канви, композиційна структура театр-у-театрі, прийом повторення. Аналізуються знаки семіотичної системи як спосіб вираження перехідного мислення і реалізації аксіологічної картини світу: золота рибка (символ обожнювання дива), старець і стара (національні архетипи, образи казкових героїв), "Громадський Рай", "Чунгова-Чанга" (міфологічна кодифікація, символи Раю,  воскресіння душі), заяць (символ людини, яка заблукала в шаленому-шаленому світі, метафора "маленької людини"), "танцююча  негритоска" (символ "божественної маріонетки", "чудесної ляльки Богів"), чорний жук (знак швидкої зустрічі героїв, символ заблудної душі, семантика переходу через семіотичну межу), кішка (символ самотності, здичавіння), "ніжки на вкритому інієм вікні" (символ  "маленької людини").  В современном социокультурном пространстве, основой которого являются глобализационные процессы, принципы транскультурализма и техноцентризма, идея постижения культурного кода и ценностного абсолюта манифестарно выходит на  авансцену. Комическое начало как эстетический и культурный феномен является способом выражения ценностной мировоззренческой системы, вербализуется как этно-маркированный субстрат в аксиологической картине мира народа. Посвящена осмыслению модуса комического на материале пьес "Старая зайчиха" Н. Коляды и "33 счастья" О. Богаева. Данная категория рассматривается в эстетико-философском контексте как способ диалога с традициями, поиска национальных архетипов и преодоления социокультурного кризиса. Определяются доминантные черты поэтики комического начала, значительно осложненного философскими исканиями с помощью  следующих художественных стратегий: карнавализация (система образов, модели героев, языковой экспериментализм, сюжетно-композиционное начало), ирония, гротеск, бинарная оппозиция (трагическое – комическое), остранение, игровое интертекстуальное  начало как способ осмысления культурной традиции и диалога с классикой, мифологизация, интермедиальность, художественный  приём маски, трикстерный миф, меннипейная природа текстовой канвы, композиционная структура театр-в-театре, приём повторения.Анализируются знаки семиотической системы как способ выражения переходного мышления и реализации аксиологиче-ской картины мира: золотая рыбка (символ обожествления чуда), старик и старуха (национальные архетипы, образы ска-зочных героев), "Общественный Рай", "Чунгова-Чанга" (мифологическая кодификация, символы Рая, воскрешения души),заяц (символ человека, заблудившегося в безумном-безумном мире, метафора "маленького человека"), "пляшущая негрито-ска" (символ "божественной марионетки", "чудесной куклы Богов"), чёрный жук (знак скорой встречи героев, символ заблуд-шей души, семантика перехода через семиотическую границу), кошки (символ одиночества, одичалости), "ножки на заинде-велом окне" (символ "маленького человека").ukmode of the comiclaughterironygrotesquecarnivalizationtrickster mythbinary oppositionmask methodtheater-in-theatercultural codeмодус комічногосміхіроніягротесккарнавалізаціятрикстерний міфбінарна опозиціяприйом маскитеатр-у- театрікультурний кодСтаття