Олексійчук, ВалерійВалерійОлексійчук2026-02-262026-02-262025Олексійчук, В. (2025). МІЖКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ В РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЧАСИ (I–V СТ.). Українознавчий альманах(37), 121–128. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.171 (172)10.17721/2520-2626/2025.37.17https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10940Статтю присвячено проблемі поширення християнської духовно-практичної моделі світу у Північному Причорномор’ї в I–V ст. Простежено історичні передумови становлення міжкультурної взаємодії у цьому регіоні, окреслено етнокультурне та геополітичне розмаїття держав і народів до Різдва Ісуса Христа. Обґрунтовано автохтонність праукраїнських спільнот, їх тяглість і конструктивну роль у процесах духовного та культурного обміну із Західною й Східною Римськими імперіями. Зазначено, що християнські впливи почали поширюватися практично одразу після Воскресіння Ісуса Христа завдяки діяльності апостолів Андрія та Павла, інших подвижників і мучеників віри, які стали духовними провідниками народів Північного Причорномор’я. Головними осередками поширення християнства на терени давньої України виступали грецькі міста-поліси на північному узбережжі Понту Евксинського, зокрема Херсонес, Ольвія, Тіра та інші центри античної цивілізації. Саме тут діяли єпископські кафедри, відбували покарання мученики за віру, а їхній подвиг і приклад жертовності сприяли масовому наверненню місцевого населення до нового світогляду. Давні слов’яни, зокрема поляни, отримали потужний цивілізаційний поштовх у своєму культурному й державотворчому розвитку, який став підмурівком майбутньої української державності. Своєю чергою, інші народи регіону — готи, гуни, хозари — перекладали Святе Письмо на рідні мови, утверджуючи християнство як духовну та державну основу суспільного життя. Зміна парадигми світовідношення і духовно-практичної діяльності означила перехід від племінного політеїзму до монотеїзму, що сприяло консолідації етносів, моральному вдосконаленню особистості та культурному збагаченню суспільства. Християнство стало об’єднавчим чинником духовного розвитку народів Північного Причорномор’я й важливою складовою формування української цивілізаційної традиції.The article is devoted to the problem of spreading the Christian spiritual and practical model of the world in the Northern Black Sea region during the 1st–5th centuries AD. The study traces the historical preconditions for the formation of intercultural interaction in this area and outlines the ethnocultural and geopolitical diversity of states and peoples before the Nativity of Jesus Christ. The author substantiates the autochthonous nature of proto-Ukrainian communities, their cultural continuity, and their constructive role in the processes of spiritual and cultural exchange with the Western and Eastern Roman Empires. It is emphasized that Christian influences began to spread almost immediately after the Resurrection of Jesus Christ through the activity of the Apostles Andrew and Paul, as well as other ascetics and martyrs of the faith, who became spiritual guides for the peoples of the Northern Black Sea region. The main centers of Christian expansion into the territory of ancient Ukraine were the Greek city-states on the northern coast of the Pontus Euxinus, in particular Chersonesus, Olbia, Tyra, and other hubs of Hellenistic civilization. These cities hosted episcopal sees, witnessed the martyrdom of confessors of the faith, and served as focal points for the dissemination of new spiritual ideas. Their heroic example inspired the local population, leading to the conversion of thousands of new believers. The ancient Slavs, especially the Polianians, received a powerful civilizational impetus that became the foundation for their subsequent cultural and state development. In turn, other peoples—such as the Goths, Huns, and Khazars—translated the Holy Scriptures into their native languages, thereby establishing Christianity as a moral and state-forming element of public life. The change in the paradigm of worldview and spiritual-practical activity marked the transition from tribal polytheism to monotheism, which contributed to social consolidation, moral advancement, and cultural enrichment. Christianity became a unifying factor in the spiritual development of the peoples of the Northern Black Sea region and an essential component in the formation of the Ukrainian civilizational tradition.ukапостолираннє християнстводуховні цінностіміжкультурна взаємодіяПівнічне Причорномор’яapostlesearly Christianityspiritual valuesintercultural interactionNorthern Black Sea regionСтаття