Порохнавець, ВолодимирВолодимирПорохнавець2026-02-252026-02-252025Порохнавець, В. (2025). Розвідка Візантії у протистоянні з Сасанідським Іраном (Ераншахр) у VI–VII ст.. Етнічна історія народів Європи, (77), 13–19. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.77.02https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.77.02https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10793Політичне керівництво Візантії, беручи до уваги велику кількість ворогів та значну протяжність кордонів імперії подбало про вдосконалення системи розвідки, яка існувала ще з часів Римської держави. Ефективна розвідка дозволяла вчасно попередити про вторгнення ворога, виробити план контрзаходів, економити кошти, які б витратили на будівництво масштабних фортифікаційних споруд та утримання величезних контингентів військ. У Візантії існувала тактична та стратегічна розвідка. Бійці тактичної розвідки діяли безпосередньо на полі бою, збираючи інформацію про чисельність ворожого війська, напрямки його руху, розташування табору противника та ймовірних засідок. Агенти та шпигуни стратегічної розвідки, збирали інформацію, діючи у ворожому тилу, вивчаючи внутрішньополітичну ситуацію в тій чи іншій державі, шляхи сполучення, налагоджуючи контакт з представниками влади різного рівня. Проведено аналіз дій розвідки Візантії у протистоянні з імперією Сасанідів. Доведено на конкретних прикладах, що дії розвідки були ефективними і завдяки ним візантійські імператори виграли ряд важливих битв – при Солахоні (586), Бларафоні (591), Ніневії (627 р.), інші. З’ясовано, що завдяки шпигунам та агентам Візантія передавала керівництву Персії та тамтешнім воєначальникам дезінформацію. У візантійських джерелах немає єдиного терміну, який вживали для визначення розвідників, натомість можна знайти цілу низку термінів з грецької, вірменської, латинської та інших мов, що можна пояснити тим, що розвідники виконували різні функції та були представниками різних етносів. На підставі дослідженого матеріалу можна стверджувати, що розвідка дозволяла Візантії проводити стратегію війни на виснаження, на полі бою вести маневрені бойові дії, атакувати ворожі табори, влаштовувати засідки, заздалегідь вибирати місця для битв.The political leadership of Byzantium, faced with numerous enemies and a vast imperial frontier, sought to refine the intelligence system that had existed since Roman times. Effective intelligence enabled timely warnings of enemy invasions, the development of countermeasures, and savings on resources that would otherwise have been spent on constructing extensive fortifications and maintaining large troop contingents. Byzantium employed both tactical and strategic intelligence. Tactical intelligence operatives worked directly on the battlefield, gathering information on enemy force size, movements, camp locations, and potential ambush sites. Strategic intelligence agents and spies operated behind enemy lines, collecting information on the internal political situation of other states, transportation routes, and establishing contacts with authorities at various levels. An analysis has been conducted of Byzantine intelligence activities in its confrontations with the Sasanian Empire. Specific examples demonstrate that these intelligence operations were effective, enabling Byzantine emperors to win several key battles – at Solachon (586), Blarathon (591), Nineveh (627), among others. It has been found that through its spies and agents, Byzantium also disseminated disinformation to Persian rulers and military commanders. Byzantine sources do not employ a single term to denote intelligence personnel; rather, they contain a range of terms from Greek, Armenian, Latin, and other languages, reflecting the varied functions and diverse ethnic backgrounds of these operatives. Based on the material examined, it can be concluded that intelligence enabled Byzantium to pursue a strategy of attritional warfare, conduct maneuverable battlefield operations, attack enemy camps, set ambushes, and pre-select sites for battles.ukВізантіясередні вікивійськорозвідкатактикастратегіяшпигунивійськова історіябитвиСасанідиByzantiummiddle agesarmyintelligencetacticsstrategyspiesmilitary historybattlesSasaniansРозвідка Візантії у протистоянні з Сасанідським Іраном (Ераншахр) у VI–VII ст.Intelligence of Byzantium in Confrontation with Sassanian Iran (Eranshahr) in the 6th – 7th CenturiesСтаття