Пащук , ЛідіяЛідіяПащукТАВОЛЕТТІ, ЕрнестоЕрнестоТАВОЛЕТТІ2026-04-062026-04-062023-12-25Пащук, Л., ТАВОЛЕТТІ, Е. (2023). ENTREPRENEURIAL ECOSYSTEM FORMATION: THEORETICAL ASPECTS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics(2), 101–107. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/223-2/1310.17721/1728-2667.2023/223-2/13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14204Background. Modern trends, such as globalization, open markets, the development of knowledge-intensive industries, artificial intelligence, automation, and robotics, lead to a decrease in the need for labor since many tasks that humans previously performed can now be performed by machines. According to World Bank forecasts, about 600 million new jobs will be needed by 2030 to fill the growing global workforce. The international community recognizes that entrepreneurship can effectively perform the mentioned task, which makes its development and support a priority of the state policy of various countries. In developed countries the importance of creating entrepreneurial ecosystems as an environment and stimulus for the growth and support of entrepreneurship and innovation is recognized. However, there is no single definition of an entrepreneurial ecosystem, and the factors that contribute to an entrepreneurial ecosystem’s success are still being explored. Therefore, the purpose of the article is to summarize the existing theoretical approaches to the definition of the entrepreneurial ecosystem and its key elements. The object of research is the entrepreneurial ecosystem, which is considered a complex system consisting of various interconnected elements, including entrepreneurs, investors, mentors, educational institutions, and government bodies. Methods. General scientific and special research methods were used, including the system method, methods of analysis, synthesis, abstraction, and generalization. Results. The entrepreneurial ecosystem was defined as a set of legal entities and individuals from various sectors, different in nature of the activity, which functions for the development of innovation and entrepreneurial activity by combining the efforts of various groups of stakeholders. Key components of the entrepreneurial ecosystem include policy development, infrastructure, finance, innovation, markets, support, culture, and human resources. Entrepreneurial ecosystems can be developed through various activities such as creating an enabling environment for entrepreneurship, providing support to entrepreneurs, and raising awareness of entrepreneurship. Conclusions. The research demonstrated the high importance of entrepreneurial ecosystems for the development of business, described its major components, and identified the roles of the key stakeholders in the process of entrepreneurial ecosystem formation.Вступ. Такі сучасні тенденції, як глобалізація, відкриті ринки, розвиток наукомістких галузей, штучний інтелект, автоматизація та робототехніка призводять до зменшення потреби в робочій силі через те, що багато завдань, які раніше виконувала людина, тепер можуть виконувати машини. За прогнозами Світового банку, до 2030 р. знадобиться близько 600 млн нових робочих місць, щоб забезпечити робочими місцями зростаючу кількість світової робочої сили. Міжнародне співтовариство визнає, що підприємництво може ефективно виконувати зазначене завдання, що робить його розвиток і підтримку пріоритетом державної політики переважної більшості країн. Ряд розвинених країн визнає важливість створення підприємницьких екосистем як середовища і стимулу для зростання та підтримки підприємництва й інновацій. Однак єдиного визначення підприємницької екосистеми не існує, а фактори, які сприяють успіху підприємницької екосистеми, і досі вивчаються. Тому мета дослідження – узагальнити існуючі теоретичні підходи до визначення підприємницької екосистеми та її основних елементів. Об’єктом дослідження є підприємницька екосистема, яка розглядається як складна система, що складається з різноманітних взаємопов’язаних елементів, серед яких підприємці, інвестори, ментори, навчальні заклади та державні органи. Методи. Використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження, зокрема системний метод, методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення. Результати. Підприємницьку екосистему визначено як сукупність юридичних і фізичних осіб різних секторів, різних за характером діяльності, яка функціонує для розвитку інноваційної та підприємницької діяльності шляхом об’єднання зусиль різних груп зацікавлених сторін. Основні компоненти підприємницької екосистеми містять розробку політики, інфраструктуру, фінанси, інновації, ринки, підтримку, культуру та людські ресурси. Підприємницькі екосистеми можна розвивати за допомогою різноманітних заходів, а саме: створення сприятливого середовища для підприємництва, надання підтримки підприємцям та підвищення обізнаності про підприємництво. Висновки. Дослідження продемонструвало високу важливість підприємницьких екосистем для розвитку бізнесу, охарактеризувало його основні складові та визначило ролі головних стейкхолдерів у процесі формування підприємницької екосистеми.ukentrepreneurial ecosysteminnovation ecosystementrepreneursinvestorsmentors and advisorseducational institutionsgovernmentinfrastructureenterpriseentrepreneurshipbusiness subjectproductionecological modernizationecological innovationsinnovative developmentprerequisites for modernizationstructural and logical matrixmanagement.Businessecosystemпідприємницька екосистемаінноваційна екосистемапідприємціінвесторименторинавчальні закладиурядінфраструктурабізнесСтаття