Голубовська, Ірина ОлександрівнаІрина ОлександрівнаГолубовська2026-02-242026-02-242025Golubovska, I. O. (2025). The Problem of the Linguistic Methodology in the Light of Scientific Paradigm Change. We and AI. Studia Linguistica, 27, 21–32. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.27.21-32УДК 81:001.8:004.810.17721/StudLing2025.27.21-32https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10513У цій статті розглядається проблема філософії (методології) лінгвістичних досліджень та, ширше, сучасного наукового пошуку. Наведено стислий огляд історії розвитку лінгвістичного знання у термінах парадигм. Окреслено три основні парадигми у розвитку лінгвістичної науки (порівняльно-історична, системно-структурна та антропологічна), які характеризуються під кутом зору основних методів, принципів, цілей та орієнтацій. У рамках характеристики антропологічної парадигми підкреслюється, що всі її методи, принципи та цілі є ідеалістично орієнтованими та віртуально релевантними. Мова вважається основним інструментом доступу до розкриття віртуального, імпліцитного знання, вбудованого в природну мову. Наразі деякі вчені стверджують про формування нового типу парадигми: так звана «семіологічна (симптоматична) парадигма» або, як її також можна назвати, постантропоцентрична, або еволюційна, що ґрунтується на ідеях нестабільності та нелінійності, а також участі штучного інтелекту.The present article examines the problem of the philosophy (methodology) of linguistic research and, more broadly, of contemporary scientific inquiry. A succinct history of linguistic paradigm ideas is given. Three main paradigms in the development of linguistic science are outlined (comparative-historical, systemic-structural and anthropological) which are characterised in the terms of main methods, principles, goals, and orientations). In the frames of anthropological paradigm it is emphasised that all of its methods, principles, and goals are idealistically oriented and virtually relevant. Language is considered a main tool for disclosing the virtual, implicit knowledge embedded in natural language. At present, some scholars argue that a new paradigm is emerging: the so-called ‘semiological (symptomatic) paradigm’ or, as it could also be called, a post anthropocentric (post-human) paradigm grounded in ideas of instability, nonlinearity, and AI involvement.enлінгвістичні парадигмиметодологіяпост-антропоцентрична парадигмаШІдуховна екологіяlinguistic paradigmsmethodologypost-anthropocentric paradigmAIspiritual ecologyСтаття