БАЛЬСИС, РімантасРімантасБАЛЬСИС2026-06-122026-06-122022-09-06БАЛЬСИС, Р. (2022). GARDEN AND FRUIT TREES IN THE BALTIC WORLDVIEW. Folia Philologica(3), 10–21. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/3/210.17721/folia.philologica/2022/3/2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22902The aim of the article is to explore the expression of garden and fruit trees growing therein in the Baltic worldview on the basis of the data from the 16th–17th centuries. written sources, such as folklore texts of various genres, calendar customs and family holiday traditions, as well as through the customs, folklore and beliefs of the neighbouring Slavic peoples. The first reliable data on individual fruit trees or gardens were recorded in written monuments only in early 16th century. By the end of the 16th century, gardens had been already present not only in monasteries, but also in manors and parsonages. The time of cultivation of gardens more or less coincides with the mention of deities patronizing gardens (Kirnis, Mother of Gardens, Bibcziu Bobelis) in written monuments. Even though fruit trees were still very rare in the homesteads of the poor in the middle of the 19th century, many different beliefs, magical acts, prohibitions, which aimed to ensure that the planted fruit trees grow well and have a harvest, were recorded late 19th – early 20th centuries. Gardens and individual fruit trees became important symbols of calendar and family holidays as well as folklore texts that were used to express the ideas of fertility, marriage, birth, and death. Some of the beliefs and magical acts related to garden trees were probably borrowed, from other countries (Greeks, Romans, Slavs) at various times, while part of the symbolic meanings comes from the archetypal tree concept common to all Baltic peoples.Статтю присвячено дослідженню специфіки відображення у світогляді балтів садів і плодових дерев крізь призму звичаїв, фольклору та вірувань сусідніх слов’янських народів на основі джерел XVI–XVII ст. – писемних пам’яток, різножанрових фольклорних текстів, календарних звичаїв і родинно-святкових традицій. Перші достовірні відомості про окремі плодові дерева чи сади в балтів зафіксовано в писемних пам’ятках лише з початку XVI ст. Наприкінці XVI ст. сади вже були не лише в монастирях, а й у господарських садибах і парафіяльних будинках. Час вирощування садів більшменш збігається зі згадками в писемних пам’ятках тих божеств, що оберігають сади (Кірніс, Мати Садів, Бібчу Бобеліс). Незважаючи на те, що в середині ХІХ століття плодові дерева були ще великою рідкістю в садибах бідноти, зафіксовано багато різноманітних вірувань, магічних дій, заборон тощо, спрямованих на цвітіння та гарний врожай посаджених плодових дерев. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. сади та окремі плодові дерева стають важливими символами календарних і родинних свят, а також використовуються у фольклорних текстах для вираження ідей родючості, шлюбу, народження, смерті. Окремі вірування та магічні дії, пов’язані з садовими деревами, ймовірно, були запозичені в різні часи з інших країн (греків, римлян, слов’ян), а частина символічних значень походить від архетипової концепції дерева, спільної для всіх балтійських народів.ukсадплодові деревародючістьзвичаївіруванняgardenfruit treesfertilitycustomsbeliefsСтаття