Prokop'yev R. YE.2026-03-092026-03-092024-04-17YE., P. R. (2024). FOREIGN EXPERIENCE OF LABOR REGULATION RELATIONS OF TRANSPORT EMPLOYEES. Social Law(2). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-02-0510.32751/2617-5967-2024-02-05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12123The article examines the foreign experience of legal regulation of labor relations of transport workers. The main types of transport systems that exist in the world were considered and the conclusion was made that the legal regulation of labor relations of transport workers will be determined precisely taking into account the development of one or another type of transport. It has been studied that regulatory and legal regulation in the field of transport in foreign countries is carried out in various ways, namely: 1) a special regulatory and legal act, which systematizes labor relations in general; 2) general labor legislation - the Labor Code; 3) special acts that determine aspects of legal regulation of transport workers and other issues related to the regulation, functioning and operation of this or that type of transport; 4) special profile code -Transport Code; 5) collective agreement; 6) internal (local) acts that regulate in detail the algorithm of actions of employees in a particular situation; 7) sectoral agreements on regulating labor relations and increasing the level of social protection of transport workers; 8) adoption of relevant plans of social measures at the level of a separate enterprise (social plans). Special emphasis is placed on the collective agreement, as the main act at enterprises in the transport sector. The collective agreement simplifies the legal regulation of labor in general, provides a differentiated approach to labor regulation in this field, creates a real dialogue between employees and employers, can provide additional guarantees for transport workers, etc. Special attention is also paid in the work to relevant plans of social measures at the level of a separate enterprise, which outline directions for the formation and phased implementation of social guarantees and social protection at specific enterprises.The article notes that special importance in the issue of legal regulation of labor relations of transport workers in foreign countries is also given to internal (local) acts, which regulate in detail the algorithm of actions of workers in one or another situation. This issue is especially acute for pilots and drivers, who must not only properly perform their job duties, but also ensure that outsiders do not have access to their workplace, mechanisms, equipment that is controlled, etc.У статті здійснено розгляд зарубіжного досвіду правового регулювання трудових відносин працівників транспорту. Розглянуто основні види транспортних систем, які існують у світі та зроблено висновок про те, що правове регулювання трудових відносин працівників транспорту буде визначатися саме із врахуванням розвитку того чи іншого виду транспорту. Досліджено, що нормативно-правового регулювання у транспортній сфері у зарубіжних країнах здійснюється різними способами, а саме: 1) спеціальний нормативно-правовий акт, в якому й здійснюється систематизація трудових відносин загалом; 2) загальне трудове законодавства - Трудовий кодекс; 3) спеціальні акти, які визначають аспекти правового регулювання працівників транспорту та інші питання щодо регулювання, функціонування та роботи того чи іншого виду транспорту; 4) спеціальний профільний кодекс – Транспортний кодекс; 5) колективний договір; 6) внутрішні (локальні) акти, які детально регламентують алгоритм дій працівників в тій чи іншій ситуації; 7) галузеві угоди щодо регулювання трудових правовідносин та підвищення рівня соціального захисту працівників транспорту; 8) прийняття відповідних планів соціальних заходів на рівні окремого підприємства (соціальні плани). Особливий акцент зроблено саме на колективному договорі, як основному акті на підприємствах транспортної сфери. Колективний договір спрощує правове регулювання праці в цілому, забезпечує диференційований підхід до регулювання праці у цій галузі, створюється реальний діалог між працівниками та роботодавцями, може передбачити додаткові гарантії для працівників транспорту тощо. Окрему увагу в роботі звернуто й на відповідні плани соціальних заходів на рівні окремого підприємства, в яких окреслюється напрямки формування та поетапної реалізації соціальних гарантій та соціального захисту на конкретних підприємствах. У статті зауважено на тому, що особливе значення у питанні нормативноправового регулювання трудових відносин працівників транспорту у зарубіжних країнах також відведено внутрішнім (локальним) актам, які детально регламентують алгоритм дій працівників в тій чи іншій ситуації. Особливо гостро це питання стосується пілотів та машиністів, які мають не тільки належним чином виконувати свої посадові обов’язки, а й слідкувати за тим, щоб не було доступу сторонніх осіб до їх робочого місця, механізмів, устаткування, яким здійснюється керування тощо.uklegal regulationlabor relationstransport workertransportsocial protectionsocial guaranteesforeign experiencecollective agreementправове регулюваннятрудові відносинипрацівник транспортутранспортсоціальний захистсоціальні гарантіїзарубіжний досвідколективний договірСтаття