Panchenko, LesyaLesyaPanchenkoSlivinskyi, AndriyAndriySlivinskyi2026-02-272026-02-272025-06-23Panchenko, L., Slivinskyi, A. (2025). CULTURAL AND CIVILIZATIONAL XENOPHOBIA: APOSTERIOR POSSIBILITIES OF OVERCOMING AND A PRIOR LIMITATIONS ON THIS PATH. Politology bulletin(96), 60–74. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.96.60-7410.17721/2415-881x.2025.96.60-74https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11573The subject area of the study is focused on the phenomenon of xenophobia, which has a latent impact on the absolute majority of communicative practices and socio-cultural interactions. It is illustrated that, despite its articulatory vagueness and functional insignificance, the determinative certainty of xenophobia in many cases is beyond doubt, and this actualizes the need for meticulous attention to it by the research community. It is noted that the completely objective and even natural status of xenophobia, which is based on certain genealogical prerequisites and cause-and-effect relationships, significantly problematizes the prospects for overcoming the limitations imposed by this type of latent distancing on the communicative interaction of different cultural and civilizational environments.The genealogical rooting of xenophobia in the cultural and civilizational mentality and its latent presence in many stereotypes and automatisms of world perception are meaningfully explained. It is proved that such ontological specificity of xenophobia gives it the status of one of the main factors that hinder cultural and civilizational synthesis, ecumenism and even communicative exchanges on the principles of mutual respect. Attention is emphasized that the outlined feature actualizes the need to intensify reflective and analytical efforts aimed at eliminating the shortcomings of xenophobia.Since the main difficulties of the objective and verified analysis of xenophobia are due to the non-equivalence of meanings and values that different socio-cultural environment operate with at the level of everyday practices, the position on the urgent need to systematize cultural and civilizational equivalents in many profile areas is conceptualized: worldview, mental, semantic, axiological, ethical. The conclusion is substantiated, according to which a consensus on cultural and civilizational equivalences is possible only on the basis of a transparent and equal discourse of representatives of different socio-cultural environments.Предметну сферу дослідження зосереджено на феномені ксенофобії, який справляє латентний вплив на абсолютну більшість комунікативних практик і соціокультурних взаємодій. Проілюстровано, що, попри свою артикулятивну невиразність і функціональну неістотність, детермінативна визначальність ксенофобії в багатьох випадках не підлягає сумніву, а це актуалізує потребу прискіпливої уваги до неї дослідницького середовища. Зазначено, що цілком об’єктивний і навіть закономірний статус ксенофобії, в основі якого знаходяться певні генеалогічні передумови і причинно-наслідкові зв’язки, істотно проблематизує перспективи подолання обмежень, які накладаються цим різновидом латентного дистанціювання на комунікативну взаємодію різних культурно-цивілізаційних середовищ. Осмислено генеалогічну вкоріненість ксенофобії у культурно-цивілізаційній ментальності та її латентну присутність в багатьох стереотипах і автоматизмах світосприйняття. Доведено, що така онтологічна специфіка ксенофобії надає їй статусу одного з основних факторів, які перешкоджають культурно-цивілізаційному синтезу, екуменізму і навіть комунікативним обмінам на принципах взаємоповаги. Акцентовано увагу на тому, що окреслена особливість актуалізує потребу активізації рефлексійних і аналітичних зусиль, спрямованих на нівелювання вад ксенофобії. Позаяк основні труднощі предметного й верифікованого аналізу ксенофобії обумовлені нееквівалентністю смислів і значень, якими різні соціокультурні середовища оперують на рівні повсякденних практик, то концептуалізовано положення про нагальну потребу систематизації культурно-цивілізаційних еквівалентів за багатьма профільними напрямами: світоглядним, ментальним, смисловим, значеннєвим, аксіологічним, етичним. Обґрунтовано висновок, відповідно до якого консенсус щодо культурно-цивілізаційних еквівалентності можливий лише на основі транспарентного й рівноправного дискурсу репрезентантів різних соціокультурних середовищ. Предметну сферу дослідження зосереджено на феномені ксенофобії, який справляє латентний вплив на абсолютну більшість комунікативних практик і соціокультурних взаємодій. Проілюстровано, що, попри свою артикулятивну невиразність і функціональну неістотність, детермінативна визначальність ксенофобії в багатьох випадках не підлягає сумніву, а це актуалізує потребу прискіпливої уваги до неї дослідницького середовища. Зазначено, що цілком об’єктивний і навіть закономірний статус ксенофобії, в основі якого знаходяться певні генеалогічні передумови і причинно-наслідкові зв’язки, істотно проблематизує перспективи подолання обмежень, які накладаються цим різновидом латентного дистанціювання на комунікативну взаємодію різних культурно-цивілізаційних середовищ. Осмислено генеалогічну вкоріненість ксенофобії у культурно-цивілізаційній ментальності та її латентну присутність в багатьох стереотипах і автоматизмах світосприйняття. Доведено, що така онтологічна специфіка ксенофобії надає їй статусу одного з основних факторів, які перешкоджають культурно-цивілізаційному синтезу, екуменізму і навіть комунікативним обмінам на принципах взаємоповаги. Акцентовано увагу на тому, що окреслена особливість актуалізує потребу активізації рефлексійних і аналітичних зусиль, спрямованих на нівелювання вад ксенофобії. Позаяк основні труднощі предметного й верифікованого аналізу ксенофобії обумовлені нееквівалентністю смислів і значень, якими різні соціокультурні середовища оперують на рівні повсякденних практик, то концептуалізованоположення про нагальну потребу систематизації культурно-цивілізаційних еквівалентів за багатьма профільними напрямами: світоглядним, ментальним, смисловим, значеннєвим, аксіологічним, етичним. Обґрунтовано висновок, відповідно до якого консенсус щодо культурно-цивілізаційних еквівалентності можливий лише на основі транспарентного й рівноправного дискурсу репрезентантів різних соціокультурних середовищ.ukcultural and civilizational xenophobiasociocultural research approachcausalitylife world of culturemental characteristicsmeanings and significanceкультурно-цивілізаційна ксенофобіясоціокультурний дослідницький підхідпричинно-наслідкова зумовленістьжиттєвий світ культуриментальні особливостісмисли і значенняСтаття