Калакура Ярослав СтепановичТуранли Фергад Ґардашкан Оглу2024-04-102024-05-092024-04-102017Туранли Ф. Ґ. О. Епістемологічний анархізм Пола К. Феєрабенда: історичний, методологічний і дисциплінарний аспекти : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.06 Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни / Туранли Фергад Ґардашкан Оглу. - Київ, 2017. – 42 с.УДК 94 (477) ″14/17″: 930.2 (560) ″155/162″https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/7160У дисертації на основі османсько-турецьких писемних джерел, а також кримськотатарських документів та літописів вперше комплексно аналізується значення їх інформаційних ресурсів для досліджень з історії козацько-гетьманської України другої половини ХVІ – першої чверті ХVІІІ ст. Методологічні підходи до відбору, систематизації, класифікації османсько-турецьких джерел, наукової критики оригінальних текстів уможливили заповнення низки прогалин у джерельній базі з історії козацько-гетьманської держави і посилення її впливу на європейські історичні процеси. Виокремлено і досліджено масив османсько-турецьких рукописних джерел щодо постаті гетьмана Богдана Хмельницького як правителя козацької держави, політика і дипломата та ініціатора союзних відносин з Османською імперією і Кримським ханством. Розглянуті свідчення про спільні воєнні кампанії українських козаків і кримськотатарського війська в роки гетьманства Петра Дорошенка. Введено до наукового обігу низку джерел про чорноморські орієнтири політики гетьмана Івана Мазепи, про новий етап українсько-турецьких відносин у часи гетьмана Пилипа Орлика. Ключові слова: джерелознавство, османсько-турецькі джерела, історія, методологія, архівні документи, козацько-гетьманська Україна, Висока Порта, Кримське ханство, чорноморський вектор.uaКозацька доба історії україни в османсько-турецьких писемних джерелах (друга половина XVI – перша чверть XVIII століття)Автореферат