Новосел, НаталіяНаталіяНовосел2026-02-252026-02-252025Новосел, Н. (2025). Діяльність повстанського загону Івана Каменюки на території Луганщини у 1920–1921 роках. Етнічна історія народів Європи, (75), 93–98. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.75.1210.17721/2518-1270.2025.75.12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10761Луганська область завжди була частиною загальноукраїнських історичних процесів і не від’ємною частиною українського визвольного руху зокрема. В роботі досліджено бойовий шлях повстанського загону І. Каменюки, розкрито особливості його діяльності протягом 1920–1921 рр., вивчено відносини повстанців з місцевим населенням та висвітлено заходи боротьби більшовицької окупаційної влади з повстанським рухом. Після більшовицької окупації території Луганщини, початку впровадження політики продрозкладки та колективізації, а також терору щодо місцевого населення, у цьому регіоні виникає повстанський рух. Повстанці ліквідовували бійців продзагонів, винищувальних загонів, міліціонерів, керівників сільських рад та комнезамів, радянських сільських активістів, здійснювали агітацію серед населення, мали власну розвідку та навіть встановлювали свій контроль над окремими територіями. В статті з’ясовано, що місцеве населення активно підтримувало повстанців, надавало їм розвіддані, провізію, приєднувалося до їхніх акцій тощо. Власне, самі повстанці переважно були вихідцями з місцевих сіл, тож місцеві сприймали їх як своїх захисників. Повстанцям було заборонено завдавати шкоди селянам, щось у них вимагати чи забирати. Щоб знищити повстанський рух більшовики застосовували терор проти місцевого населення, накладали контрибуцію на окремі райони, направляли сюди значні військові сили з росії, зокрема туркестанський полк окремий винищувальний батальйон під командуванням О. Ротермеля, кавалерійську винищувальну групу та 3-й Заволзький полк, бійців частин орловського військового округу. Більшовики вели пропаганду проти повстанського руху, хоч і не зовсім вдало, але застосовували амністію. Загалом, це важлива сторінка історії, яка є перспективною для подальшого дослідження.The Luhansk region has always been a part of all-Ukrainian historical processes and an integral part of the Ukrainian liberation movement in particular. The article examines the combat path of I. Kameniuka’s insurgent unit, reveals the peculiarities of its activities during 1920–1921, studies the relations between the rebels and the local population, and highlights the measures taken by the Bolshevik occupation authorities to combat the insurgency. After the Bolshevik occupation of the Luhansk region, the beginning of the implementation of the policy of prodrazlakha and collectivisation, as well as terror against the local population, an insurgency emerged in this region. The insurgents eliminated members of prodrug units, fighter units, policemen, heads of village councils and communes, Soviet rural activists, campaigned among the population, had their own intelligence, and even established their control over certain territories. The article shows that the local population actively supported the insurgents, provided them with intelligence, provisions, joined their actions, etc. In fact, the rebels themselves were mostly from local villages, so the locals perceived them as their defenders. The rebels were forbidden to harm peasants, extort or take anything from them. To destroy the rebel movement, the Bolsheviks used terror against the local population, imposed contributions on certain areas, and sent significant military forces from Russia, including the Turkestan Regiment, a separate fighter battalion under the command of O. Rotermel, a cavalry fighter unit and the 3rd Zavolzhskii Regiment, and soldiers from units of the Orel Military District. The Bolsheviks conducted propaganda against the insurgency, although not entirely successfully, and granted amnesty. In general, this is an important page of history that is promising for further research.ukЛуганщинаповстанський рухотаман І. КаменюкаселяниокупаціяLuhansk regioninsurgencyataman І. KameniukapeasantsoccupationСтаття