СОЛОВЙОВА, ОльгаОльгаСОЛОВЙОВА2026-06-102026-06-102025-12-30СОЛОВЙОВА, О. (2025). ETYMOLOGICAL ANALYSIS OF OLD ENGLISH ADJECTIVES DENOTING NEGATIVE APPRAISAL. Folia Philologica(10), 77–84. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/10/910.17721/folia.philologica/2025/10/9https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22777The study is dedicated to the etymological analysis of adjectives denoting negative appraisal in Old English (OE). The aim of the work is to model the etymological specificities of the concept BAD by identifying the primary sources from which negatively evaluative concepts arose, and tracing their evolution from specific meanings to abstract ethical judgments. Evaluation is an interlevel linguistic category expressing attitude toward reality. In contemporary axiological linguistics, negative appraisal demonstrates structural asymmetry and greater semantic stability compared to positive appraisal (the so-called polarity effect), which is related to communicative risks and the social weight of condemnation. Negatively evaluative vocabulary functions as a tool for social regulation and reflects the value orientations of the linguistic community. Historical reconstruction of axiological systems is necessary for understanding the transformations in notions of socially acceptable and unacceptable behavior. The methodology included component analysis of dictionary definitions, identification of the archiseme “negative evaluation”, and the use of an etymological dictionary to trace the transformation of initial meanings. A corpus of 48 Old English adjectives containing the sememes “bad”, “evil”, “wicked”, or “hateful” was compiled. The analysis revealed five primary etymological sources of negative evaluation: the domain of sensory experience, the domain of visibility, the domain of physical deviation, the domain of emotions and mental activities, and the domain of ritual and social failure. A key morphological strategy was also identified: the inversion of positive concepts (e.g., unweorþlic, gōdléas). This strategy demonstrates that “good” was the primary state of cognition, and “bad” was defined secondarily, as a deficiency or lack of good. The modeling of the etymology of the concept BAD proves that the Old English axiological category formed a binary system of value and anti-value that evolved from concrete, functional attributes to more abstract, ethical judgments. These results underscore the urgent need for further diachronic studies of negative appraisal for a complete understanding of the origins and evolution of modern English axiological systems.Дослідження присвячене етимологічному аналізу прикметників, що позначають негативну оцінку в давньоанглійській мові. У статті пропонується моделювання етимологічних особливостей прикметника “bad” шляхом ідентифікації первинних джерел, з яких виникли негативно-оцінні концепти, та простеження їхньої еволюції від конкретних значень до абстрактних етичних суджень. Оцінка є міжрівневою лінгвістичною категорією, що виражає ставлення до дійсності. У сучасній аксіологічній лінгвістиці негативна оцінка демонструє структурну асиметрію та більшу семантичну стійкість порівняно з позитивною (так званий ефект полярності), що пов’язано з комунікативними ризиками та соціальною вагою засудження. Негативно-оцінна лексика функціонує як інструмент соціальної регуляції та відображає ціннісні орієнтири мовної спільноти. Історична реконструкція аксіологічних систем необхідна для розуміння трансформацій уявлень про соціально прийнятну і неприйнятну поведінку. В дослідженні використовували метод компонентного аналізу словникових дефініцій для визначення архісеми «негативна оцінка». Матеріал етимологічного словника дозволив простежити трансформації початкових значень. Було сформовано корпус із 48 давньоанглійських прикметників, що містять семеми “bad”, “evil”, “wicked” або “hateful”. Аналіз виявив п’ять первинних етимологічних джерел негативної оцінки: домен сенсорного досвіду, домен видимості, домен фізичних відхилень, домен емоцій і розумової діяльності, домен ритуальної та соціальної невдачі. Також було визначено ключову морфологічну стратегію: інверсію позитивних концептів (наприклад, “unweorþlic”, “gōdléas”). Ця стратегія демонструє, що «добро» було первинним станом пізнання, а «погане» визначалося вторинно, як дефіцит або брак добра. Моделювання етимології концепту “bad” доводить, що давньоанглійська аксіологічна категорія формувала бінарну систему цінності і антицінності, яка еволюціонувала від конкретних, функціональних атрибутів до більш абстрактних, етичних суджень. Ці результати підкреслюють нагальну необхідність подальших діахронних досліджень негативної оцінності для повного розуміння витоків і еволюції сучасних аксіологічних систем англійської мови.enнегативна оцінкааксіологічна системаетимологічний аналіздіахронне дослідженняnegative appraisalaxiological systemetymological analysisdiachronic researchСтаття