Корогода, Наталія ПетрівнаНаталія ПетрівнаКорогода2025-06-232025-06-232022-12-30Корогода Н. Оцінка ризиків втрати екосистемної послуги з регулювання ерозії міськими зеленими зонами. Фізична географія та геоморфологія. 2022. Т. 45, вип. 1–6 (111–116). С. 49-56.10.17721/phgg.2022.1-6.06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6749The paper presents the methodology and results of assessment the amount of erosion control ecosystem service (ES) and the risks of it loss. Quantitative risk assessment was carried out on the basis of the fact that the green zone is currently performing or will provide its service in the future in smaller volumes. Accordingly, the assessment consisted of: a) determining the loss of ES today and b) calculating the probability of loss in the future. For the assessment, the factors that affect the volume of ES have been determined and a set of relevant estimation parameters has been substantiated. They were included as attributes to the database of Kyiv green areas. The assessment of ES volumes was based on the comparison of erosion rates caused by natural and anthropogenic factors with the rate of soil formation. Estimation of risk probabilities was calculated based on Harrington desirability function adapted to the ecosystem services assessment. The source materials in the work were vector geodata sets: “Soils”, “Vegetation”, a digital elevation model. The sets were created based on information about city landscapes, remote sensing data, field and laboratory research. The assessment was carried out for 50 urban Kyiv green spaces. As a result of geodata analysis, it was determined that most of the studied objects provide their maximum ES and, accordingly, have very low risks of loss it today. However, 30% studied areas have medium risks of ES loss in the future. The assessment can be an effective tool in environmental decision-making. Firstly, it allows to identify the areas that need the most active actions to improve the possibilities of providing ES today. Secondly, the presented methodology allows to determine the factors that are cause a danger to ES, and therefore the risks of it loss in the future. Thus, this assessment, unlike others, is aimed at solving the issue of ensuring the sustainable functioning of green areas. Thirdly, this methodology is applicable to any territory and is a necessary component in the process of determining the total amount of ES provided by urban green zones. After all, the “separate” methods of each ES calculating when converting indicators into normalized values make it possible to avoid difficulties in the general assessment of ES, which arise due to the diversity and incomparability of measurement units.У роботі наводяться положення методики і результати оцінки обсягів надання екосистемної послуги (ЕП) з регулювання ерозії та ризиків її втрати. Кількісна оцінка ризиків проводилась виходячи з того, що зелена зона виконує наразі або виконуватиме в майбутньому свою послугу у менших обсягах. Відповідно, оцінка складалась з: а) визначення втрати ЕП сьогодні та б) розрахунку ймовірності настання втрати в майбутньому. Для оцінки було визначено фактори, які впливають на обсяги надання ЕП та обґрунтовано набір відповідних розрахункових параметрів оцінки. Їх було включено у якості атрибутів до бази даних зелених зон м. Києва. Оцінка обсягів ЕП відбувалась на основі порівняння темпів ерозії, обумовлених природними та антропогенними факторами, зі швидкістю ґрунтоутворення. Оцінка ймовірностей настання ризиків розраховувалася на основі функції бажаності Харрінгтона, адаптованої до оцінювання екосистемних послуг. Вихідними матеріалами в роботі стали векторні набори геоданих: «Ґрунти», «Рослинність», цифрова модель рельєфу. Набори були створені на основі відомостей про ландшафти міста, даних дистанційного зондування, польових та лабораторних досліджень. Оцінка проводилась для 50 міських зелених зон Києва. В результаті аналізу геоданих було визначено, що більшість з досліджених об’єктів є такими, які надають свій максимум ЕП та, відповідно, мають дуже низькі ризики її втрати на сьогодні. Проте 30% досліджених територій мають помірні ризики втрати ЕП в майбутньому. Таке оцінювання може стати ефективним інструментом у прийнятті природоохоронних рішень. Адже, по-перше, дозволяє виокремити території, що потребують найактивніших дій щодо покращення можливостей надання ними ЕП на сьогодні. По-друге, представлена методика дозволяє визначати чинники, які створюють небезпеку для ЕП, а отже - й ризики їх втрати в майбутньому. Отже, така оцінка, на відміну від інших, направлена на вирішення питання забезпечення сталого функціонування зелених зон міста. По-третє, дана методика є застосовною до будь-якої території та є необхідною складовою в процесі визначення загального обсягу ЕП, що їх надають міські зелені зони. Адже «окремі» методики з розрахунку кожної ЕП, при переведенні показників в унормовані величини, дозволяють уникнути труднощів в загальній оцінці ЕП, що виникають через багатоманітність та неспівставність одиниць вимірювання.ukзелені зони містекосистемні послугиризикиерозіяurban green spacesecosystem servicesriskserosionСтаття