Ковальчук , А. М.А. М.Ковальчук2026-06-172026-06-172019-12-29Ковальчук, А. М. (2019). PROBLEMATICAL ISSUES OF MEDIATION CONDUCTED BY A BARRISTER DURING RECONCILIATION WITHIN CRIMINAL PROCEEDINGS. Вісник кримінального судочинства(3), 197–205. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.3/197-20510.17721/2413-5372.2019.3/197-205https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23844Annotation. It is well known that one of the hallmarks of restorative justice is the use of mediation as an effective way of resolving the dispute. The above mentioned process proved to be quite popular in the practice of domestic lawyers, which in its turn became the basis for ambiguous practice and the need for the legislator’s attention. That is why motive changes are taking place in Ukraine with the purpose of legislative consolidation of the institute. However, due to the lack of detailed legislative regulation of the basic provisions of regulation of mediation, namely – the status of mediator, regulatory secrecy of non-disclosure of client secrets, bodies of quality control of the provided services, etc., there is a possibility of abuse of the mentioned institute in the territory of Ukraine. The purpose of the article is to identify the issues that may arise in the case of the combination of lawyer and mediator roles within a single proceeding. Based on the analysis of the legal framework of domestic and international legislation, it is necessary to outline the following problems. It is argued that, to date, a major reason for the lack of active use of mediator services is the list of reasons which include both low level of public awareness and lack of legislative basis. That is why there is no proper attention to the problem of abuse of mediator status. It is concluded that the conduct of mediation by a barrister within one proceeding gives grounds for the risk of violation of the basic principles of mediation, namely – confidentiality and independence. These statements are based on the definition of difference of the professions in their nature and purposes. It is noted that a problematic issue is the fact that the lawyer-client relationship is governed by a contract for the provision of lawyer services, unlike the other party to the negotiations. This fact leads to a number of opportunities for abuse of the status of mediator and the exercise of fraudulent advocacy. It is stated the existence of a legal conflict in case of completion of the mediation procedure without result in the form of reconciliation between the suspect and the victim. It is also outlined the possibility of manipulation of the information provided by the parties in the case of a change in the role of the barrister. It has been determined that due to the retreat of the regulatory regulation of the mediation activity by the lawyer, there are no control bodies that could point out the quality of the lawyer’s rendering of the above services.Анотація. Загальновідомо, що однією із ознак відновного правосуддя є застосування медіації як ефективного способу вирішення спору. Вищевказаний процес виявився досить популярним у практиці вітчизняних юристів, що в свою чергу стало підґрунтям до неоднозначної практики та необхідності уваги законодавця. Більш того, через свою ефективність медіаційна практика набула широкого поширення в професійній діяльності вітчизняних юристів. Саме тому в Україні відбуваються рушійні зміни з метою законодавчого закріплення вказаного інституту. Тим не менш, через відсутність детальної законодавчої регламентації базових положень регулювання медіації, а саме – статусу медіатора, нормативного закріплення нерозголошення клієнтської таємниці, органів контрою якості наданих послуг тощо, існує ймовірність зловживання застосування вказаного інституту на території України. Метою статті є визначення проблемних питань, які можуть виникнути у випадку поєднання ролей адвоката та медіатора в межах одного провадження. На основі проведеного аналізу нормативної бази вітчизняного та міжнародного законодавства, варто окреслити наступні проблеми. Доводиться думка, що на сьогоднішній день вагомою причиною відсутності активного використання послуг медіатора є перелік підстав до яких відносяться як низький рівень поінформованості суспільства так і відсутність законодавчого підґрунтя. Робиться висновок, що проведення медіації адвокатом в межах одного провадження дає підстави для ризику порушення основних принципів медіації, а саме – конфіденційності та незалежності. Дані твердження базуються на окресленні різних за своєю суттю та цілями професій. Відзначається, що проблемним питанням є той факт, що між адвокатом та клієнтом мають місце відносини, які регулюються договором про надання адвокатських послуг, на відміну від іншої сторони переговорів. Вказаний факт зумовлює низку можливостей для зловживання статусом медіатора та здійснення недобросовісної адвокатської діяльності. Визначено, що як і міжнародне так і українське законодавство не містять заборони, щодо можливості адвоката виступати у якості медіатора, що звільняє адвоката від відповідальності за проведення неякісної медіації. Обґрунтовується наявність правової колізії у випадку завершення процедури медіації без результату у вигляді примирення між підозрюваним та потерпілим. Також окреслюється можливість маніпуляцією наданої сторонами інформації у випадку зміни ролі адвоката.ukreconciliationmediation procedureadvocacyconfidentiality.примиренняпроцедура медіаціїадвокатська діяльністьконфіденційність.Стаття