ГУПАЛОВСЬКА, ВікторіяВікторіяГУПАЛОВСЬКАЛЕВУС, НадіяНадіяЛЕВУС2026-03-182026-03-182025-12-30ГУПАЛОВСЬКА, В., ЛЕВУС, Н. (2025). The Motivational Intelligence Test-Questionnaire (MOTI): development and validation. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(22), 28–45. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).410.17721/BPSY.2025.2(22).4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13319Introduction. The article presents the results of the development of a method for the psychological diagnosis of motivational intelligence (MI) in adults – the MotI test-questionnaire, which was the main objective of our work. In accordance with the theoretical criteria expressed in the works of M. Apter and H. Vechorkovska, a battery of 90 items was formed. Methods. The survey involved 1332 individuals aged 18 to 71 years through the online service Google Forms. To confirm validity, the following instruments were applied: the Acceptance and Action Questionnaire (AAQ-II), the Personal Change Readiness Survey (PCRS), the Comprehensive assessment of Acceptance and Commitment Therapy processes (CompACT), the Self-organization of Activity (SOA) scale – an adaptation by Ye. Mandrykova of the English “Time Structure Questionnaire,” and the “Stylistic Self-Regulation of Human Behavior” technique. Data analysis was conducted using the software Statistica 10.0 and Jamovi 2.6. Results. The content of the scales was determined by exploratory factor analysis, which made it possible to identify 9 factors that subsequently formed 10 scales. The final confirmation of the questionnaire structure was carried out by confirmatory factor analysis. The fit indices of the 10-factor model meet the required standards: RMSEA = 0,047; 90% CI [0,045–0,049]; CFI = 0,90; TLI = 0,90; SRMR = 0,046. The internal consistency of the scales was tested using Cronbach’s alpha. Construct validity was examined, including convergent and divergent validity. The retest reliability of the questionnaire meets the required conditions. The normality of data distribution across the extracted scales was verified using the Kolmogorov-Smirnov, Liliefors, Shapiro-Wilk criterion and indicators of skewness and kurtosis. In some scales, a slight shift of the data distribution toward positive values was observed. The theoretical model demonstrated satisfactory agreement with the empirical data. Spearman’s test-retest correlation coefficients (n=215, p<0,001) indicate strong inter-functional relationships (r = 0.570–0.898), thus confirming good reliability of the method. The convergent validity of the method was confirmed by the identified correlations with similar indicators of other psychodiagnostic techniques. Conclusions. Statistical analysis made it possible to establish a 10-factor structure of the questionnaire. The analysis of discriminant validity (intercorrelations of the scales of the developed method) confirmed the logical structure and semantic content of the scales. Construct validity was confirmed. Test-retest reliability was high for nine scales and sufficient for one scale.Вступ. У статті представлено результати розробки методики психологічної діагностики мотиваційного інтелекту (МІ) дорослих – тесту-опитувальника МотІ, що було основною метою нашої роботи. Відповідно до теоретичних критеріїв, висловлених у працях М. Аптера, Г. Вєчорковскої, було сформовано батарею із 90 тверджень, з якої на основі отриманих емпіричних даних відібрано 43 запитання. Методи. В опитуванні взяли участь 1332 особи віком від 18 до 71 років через он-лайн-сервіс Google Forms. Для підтвердження валідності використовувалися методики “Опитувальник прийняття та дії” (AAQ-II), “Опитувальник особистісної готовності до змін” (PCRS), “Опитувальника психологічної гнучкості” (CompACT), “Самоорганізація діяльності” (СД), “Стильова саморегуляція поведінки людини”. Аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0. та Jamovi 2.6. Результати. Наповненість шкал визначалася за допомогою  експлораторного  факторного  аналізу, який дав змогу виділити 9 факторів, які утворили у подальшому 10 шкал. Остаточне підтвердження структури опитувальника здійснено за допомогою конфірматорного факторного аналізу. Індекси відповідності 10-факторної моделі відповідають вимогам: RMSEA =0,047;  90%  CI  [0,045–0,049]; CFI =0,90;  TLI =0,90;  SRMR =0,046. Узгодженість  питань  у  шкалах перевірено за  допомогою  критерію ά-Кронбаха. Перевірено  конструктну  валідність,  вивчалась  конвергентна  валідність.  Ретестова  надійність опитувальника відповідає необхідним умовам. Була здійснена перевірка нормальності розподілу даних за виокремленими шкалами за критеріями Kolmogorov-Smirnov, Liliefors, Shapiro-Wilk та показниками асиметрії (skewness) та ексцесу (kurtosis). За деякими шкалами спостерігається незначний зсув розподілу даних в бік позитивних значень. Теоретична модель показала задовільну відповідність емпіричним даним. Коефіцієнти ретестової кореляції за Спірменом (n=215, p <0,001) свідчать про міцні кореляції (r=0,570-0,898), а отже, про хорошу надійність методики. Конвергентна валідність методики була підтверджена шляхом виявлення взаємозв’язків з подібними показниками інших психодіагностичних методик.  Висновки. Статистичний аналіз дав змогу сформувати 10-факторну структуру опитувальника. Аналіз дискримінантної валідності (інтеркореляцій шкал створеної методики) підтвердив логічну структуру на змістовне наповнення шкал. Конструктна валідність підтверджена. Ретестова надійність за дев’ятьма шкалами висока, за однією – достатня.ukmotivationmotivational intelligencepsychodiagnostic methodquestionnairetestvalidationмотиваціямотиваційний інтелектпсиходіагностична методикаопитувальниктествалідність тестуСтаття