Колесніченко, О. С.О. С.Колесніченко2026-06-252026-06-252019Колесніченко, О. С. (2019). Типи адаптації військовослужбовців до виконання службово-бойових завдань в бойових умовах. Український психологічний журнал, 1(11). 130–140. https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).10УДК [159.9:355/351.74]:616.8910.17721/upj.2019.1(11).10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25009Psychological traumatization of the personnel of the National Guard of Ukraine’s shall be studіed because of the antiterrorist operation taking place in the Eastern Ukraine, which, as for its full scale and human losses, equates to a real war. We found out that participants in combat actions suffer various forms of maladaptation, which disturb their somatic, psychological and social functioning. We used a set of psych diagnostic techniques to determine the peculiarities of military members’ adaptation to stressful conditions, and the cluster analysis procedure to generalize the data. In the first group, almost all indicators of adaptability were diagnosed as having «normal» level of stress without a threat to an individual; but when chronic occurrence happens, it could have negative consequences for the military personnel mentality. Namely, the high ability to predict negative effects of events and the critical attitude to own capabilities multiplied by the strategy of predicted danger avoiding provides lessening of personal traumatic experience in the current situation, reduces the probability of post-traumatic stress disorder (PTSD) – «alarming, predicting a hazard». The second group is characterized by some «underestimation» of dangers from events that they are experiencing. In this group, indicators of acute stress disorder are severe, compared to PTSD indicators. However, despite the acquired PTSD features, the experiences events did not change their overall attitude to the surrounding world, which they continue to perceive as dangerous and threatening – «open to the outside world (and a danger)». Representatives of the third group show all the signs of acute stress disorder and PTSD, the critical tension of adaptive abilities. The military members of this group tend to call empathy, justify their behavior by known information on stress and PTSD – «victimhood, taking the role of a victim». The representatives of the fourth group are characterized by a demonstration of the complete lack of signs of acute stress disorder and PTSD, and by the high level of their own adaptive abilities. Representatives of this group, aware of their own anxiety, try to hide it from others, compensate it by the excess bravado – «displacing, concealing own fear». Therefore, among the military members, there are four types of adaptations to stressful conditions: «predictive danger», «open danger», «taking the role of victim», «concealing own fear».Вивчення психологічної травматизації військовослужбовців Національної гвардії України останнім часом обумовлено проведенням на території України антитерористичної операції, яка за своєю повномасштабністю та людськими втратами прирівнюється до справжньої війни. Встановлено, що учасники бойових умов страждають різними прояви дезадаптації, які порушують їх соматичне, психологічне і соціальне функціонування. Для визначення особливостей адаптації військовослужбовців до перебування в стресових умовах було використано комплекс психодіагностичних методик, для узагальнення даних було використано процедуру кластерного аналізу. У першій групі майже за усіма показниками адаптивності діагностовано «нормальне» напруження без загрози для особистості, але при хронічному перебігу можуть мати негативні наслідки для психіки військовослужбовців. Саме висока здатність до передбачення негативних наслідків подій і критичне ставлення до своїх можливостей помножені на стратегію уникнення прогнозованої небезпеки, забезпечують меншу травматизацію особистості в актуальній ситуації, зменшують вірогідність розвитку ПТСР – «тривожний, прогнозуючий небезпеку». Для другої групи характерним є деяке «недооцінювання» небезпеки подій, які вони переживають. У цій групі менш вираженими є показники гострого стресового розладу, порівняно з показниками ПТСР. Проте, попри набуті ознаки ПТСР, пережиті події не змінили їхні загальні установки щодо оточуючого світу, який вони і надалі не сприймають як небезпечний і загрозливий – «відвертий, відкритий зовнішньому світу (і небезпеці)». Представники третьої групи демонструють усі ознаки гострого стресового розладу та ПТСР, критичне напруження адаптаційних здібностей. Військовослужбовці даної групи прагнуть викликати співчуття, виправдати свою поведінку відомими даними про стрес та ПТСР – «віктимний, що приймає роль постраждалого (жертви)». Для представників четвертої групи характерним є демонстрація повної відсутності ознак гострого стресового розладу та ПТСР, підкреслення високого рівня власних адаптаційних здібностей. Представники цієї групи усвідомлюючи власну тривогу, намагаються її приховати від оточуючих, компенсувати зайвою бравадою – «той, що витісняє, приховує свій страх». Отже, серед військовослужбовців поширеними є чотири типи адаптації до перебування в стресових умовах: «той, що прогнозує небезпеку», «відкритий небезпеці», «той, що приймає роль жертви», «той, що приховує свій страх».ukстійкістьбойові діївійськовослужбовецьбойовий досвідадаптаціяповедінкапосттравматичний стресовий розладsustainabilityfightingsoldiermilitary experienceadaptationbehaviorpost-traumatic stress disorderСтаття