Дідух, Назар ОрестовичНазар ОрестовичДідухКупалова, Галина Іванівна2026-01-192026-01-192026-01-16Дідух Н. О. Розвиток оптової торгівлі зерном в умовах інтеграції України в єдиний ринок Європейського Союзу : дис. ... д-ра філософії : 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність. Київ, 2025. 289 с.УДК 658.86:633.1:338.43(477)]:339.13:061.1ЄС(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9838Дідух Н. О. Розвиток оптової торгівлі зерном в умовах інтеграції України в єдиний ринок Європейського Союзу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. У дисертаційній роботі обґрунтовано концептуальні засади розвитку оптової торгівлі зерном у контексті інтеграції України в єдиний агропродовольчий ринок Європейського Союзу. Дослідження зосереджено на розробленні нових та удосконаленні чинних теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на нарощування торговельного потенціалу агропромислового комплексу та зміцнення економіки України в умовах євроінтеграції. Особливу увагу приділено процесам організації господарських зв’язків між учасниками внутрішнього і зовнішнього ринків у сфері закупівлі-продажу великих партій зерна та комплексу супутніх послуг. Значне місце відведено вивченню теоретичних, методичних і прикладних аспектів розвитку оптової торгівлі з урахуванням стандартів і вимог ЄС. Набули подальшого розвитку підходи до періодизації становлення оптової торгівлі зерном в Україні шляхом виділення історичних етапів – інституційної трансформації, розвитку і відновлення, деструкції та реструктуризації, адаптації до умов війни й інтеграційних змін. Це дало змогу охарактеризувати специфіку трансформаційних процесів у торговельній сфері та визначити їх роль у формуванні сучасної моделі функціонування ринку. Уточнено поняття «оптова торгівля зерном на ринку ЄС» та «сталий ланцюг постачання зерна», що дало змогу розширити понятійний апарат і врахувати правові, технічні, екологічні та інституційні вимоги європейського ринку. Доповнено класифікацію підприємств оптової торгівлі відповідно до стандартів ЄС, рівнів цифровізації, екологічної відповідальності та участі в міжнародних ланцюгах постачання. Розширено перелік функцій оптової торгівлі за рахунок сертифікаційно-трасувальної, цифрово-інтеграційної, інституційно-контрактної, екологічно-адаптаційної та стратегічно-прогностичної. Це забезпечує прозорість і простежуваність руху зерна, підвищує надійність контрактних відносин, сприяє цифровізації процесів та врахуванню екологічних вимог ринку ЄС. Доповнено принципи функціонування торгівлі, як от: цифрова інтегрованість, ризик-орієнтованість, репутаційна відповідальність, кліматична нейтральність та інклюзивність інновацій. Це дало змогу об’єднати в цілісну картину сучасну систему організації зернової торгівлі, яка інтегрує економічні, цифрові, екологічні та інституційні аспекти й створює умови для зміцнення конкурентних позицій українських підприємств у процесі інтеграції в єдиний агропродовольчий ринок ЄС. Уперше сформовано структурно-функціональну модель організації оптової торгівлі зерном у системі сталого ланцюга постачання на ринок ЄС, яка охоплює послідовні етапи: виробництво, обробку й сортування, зберігання та сертифікацію, формування партій і маркування, експорт, логістику та реалізацію. Її застосування забезпечує простежуваність руху зерна від виробника до кінцевого покупця та підвищує ефективність управління торговельними процесами. Подальшого розвитку набули методичні положення оцінювання конкурентоспроможності оптової торгівлі зерном та експортного потенціалу України в межах сталого ланцюга постачання, що здійснюється на трьох рівнях: структурному (аналіз ринкової кон’юнктури), операційному (оцінка результативності діяльності підприємств) і стратегічному (визначення позицій експорту на світовому та європейському ринках). Така багаторівнева система дозволяє сформувати цілісну методологічну основу для виявлення та розвитку конкурентних переваг національної зернової торгівлі. В аналітичній частині дослідження проаналізовано та дано оцінку кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків зерна. Встановлено, що у 2015–2023 рр. виробництво зернових культур в Україні характеризувалося значними коливаннями під впливом економічних, кліматичних та воєнних чинників. В умовах вимушеного скорочення посівних площ, урожайність зросла, що свідчить про підвищення ефективності агровиробництва. Збереження стабільного рівня валового збору зерна на фоні втрати частини територій підтвердило стійкість аграрного сектору та його адаптивність до нових викликів. Аналіз структури експорту зерна засвідчив, що Україна стабільно входить до десятки найбільших експортерів, а ключовими культурами залишаються кукурудза і пшениця. Частка ринку ЄС у структурі експорту зерна України суттєво зросла, що підтверджує стратегічну важливість європейського напряму для українського зернового сектору. Удосконалено методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємств оптової торгівлі зерном на основі інтегрального індексу, що охоплює фінансово-економічні, експортні та інноваційно-інвестиційні характеристики. Його апробацію здійснено на прикладі діяльності компаній «Kernel», «Louis Dreyfus», «Cargill» та «Nibulon» у 2019–2024 рр., що дало можливість виокремити тенденції розвитку, провести ранжування підприємств та визначити напрями підвищення їх конкурентних позицій у контексті цифровізації і міжнародної інтеграції. Удосконалено інструментарій аналізу конкурентних позицій України на світовому та європейському рівнях шляхом адаптації індексу виявлених порівняльних переваг (RCA) до специфіки ринку зерна. Запропоновано розрахунок двох показників – RCAw (глобальний ринок) та RCAe (ринок ЄС) за видами зерна. Це дало змогу визначити сильні та слабкі сторони України у міжнародній торгівлі. Встановлено, що найбільш стійкі конкурентні переваги зберігаються у кукурудзи, пшениці, ячменю та ріпаку, тоді як у сої та бобових культур вони залишаються нижчими. Це свідчить про потребу диверсифікації експорту і розширення виробництва нішевих культур. Уперше розроблено стохастичну GERT-модель форвардної закупівлі зерна, яка відображає ймовірнісну тривалість і послідовність її ключових етапів (подання заявки, укладення контракту, поставка зерна, розрахунки, реалізація з використанням технології блокчейн). Модель дала змогу оцінити завершення окремих вузлів, середній час їх виконання і виявити ризикові етапи. Це підкреслює значну роль управління ризиками та оптимізації процедур при організації форвардних закупівель. Удосконалено методичні положення визначення ціни на зерно майбутнього врожаю, які реалізуються у двох варіантах: з урахуванням та без урахування валютних коливань. Запропонований підхід враховує ринкову ціну, обмінний курс, знижку залежно від строків фінансування, кількості платежів і етапності постачання. На відміну від традиційних методик, він відображає не лише ринкову вартість, а й структуру, динаміку авансових платежів, а також валютні ризики. Це забезпечує точність і прозорість розрахунків, підвищує фінансову передбачуваність і створює умови для автоматизації фінансових операцій. Подальшого розвитку набув механізм упровадження блокчейн у систему ланцюгів постачання зерна. Запропоновано комплексний підхід, який поєднує багаторівневу систему транзакцій (від ініціації до архівації) з інструментами IoT, RFID і смарт-контрактами. Це гарантує прозорість і контроль на всіх етапах поставки, автоматизацію контрактних процесів, зниження витрат і зміцнення довіри між учасниками ринку. Результати дослідження мають практичну значущість для вдосконалення системи управління підприємствами оптової торгівлі зерном, підвищення їх конкурентоспроможності, розширення експортного потенціалу України та інтеграції в єдиний агропродовольчий ринок ЄС. Ключові слова: аграрний сектор, продовольча безпека, оптова торгівля, зерно, євроінтеграція, ринок зерна, експорт, конкурентоспроможність, цифровізація, блокчейн, ланцюг постачання, форвардні закупівлі, логістика, моделювання, державне регулювання.Didukh N. O. Development of Wholesale Grain Trade in the Context of Ukraine’s Integration into the Single Market of the European Union. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. Thesis for the acquisition of a scientific degree of PhD by the speciality 076 «Entrepreneurship, trade and exchange activities». Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The dissertation substantiates the conceptual foundations for the development of the wholesale grain trade within the framework of Ukraine’s integration into the single agri-food market of the European Union. The research focuses on the development of new and the improvement of existing theoretical and methodological provisions, as well as practical recommendations aimed at strengthening the trade potential of the agro-industrial complex and enhancing Ukraine’s economic development under European integration. Particular attention is paid to the organization of economic relations among participants in domestic and foreign markets in the sphere of large-scale grain purchasing and sales, along with related services. Considerable emphasis is placed on the theoretical, methodological, and applied aspects of wholesale trade development in accordance with EU standards and requirements. The approaches to the periodization of wholesale grain trade formation in Ukraine have been further developed through the identification of key historical stages, including institutional transformation, development and recovery, destruction and restructuring, adaptation to wartime conditions, and integration-driven change. This made it possible to characterize the specific features of transformational processes in the trade sector and to determine their role in shaping the modern model of market operation. The concepts of «wholesale grain trade in the EU market» and «sustainable grain supply chain» have been clarified, thereby expanding the conceptual framework and incorporating legal, technical, environmental, and institutional requirements of the European market. The classification of wholesale trade enterprises has been updated according to EU standards, levels of digitalization, environmental responsibility, and participation in international supply chains. The functional scope of wholesale trade has been expanded to include certification-traceability, digital integration, institutional-contractual, environmental adaptation, and strategic-forecasting functions. This ensures transparency and traceability of grain flows, strengthens contractual reliability, promotes the digitalization of business processes, and integrates environmental requirements of the EU market. The principles of trade functioning have been supplemented with digital integration, risk orientation, reputational responsibility, climate neutrality, and innovation inclusiveness. This allowed the formation of a modern system for organizing grain trade that integrates economic, digital, environmental, and institutional aspects, thereby strengthening the competitive positions of Ukrainian enterprises within the EU single agri-food market. For the first time, a structural-functional model for organizing wholesale grain trade within a sustainable supply chain to the EU market has been developed. It encompasses sequential stages: production, processing and sorting, storage and certification, lot formation and labeling, export, logistics, and sales. Its implementation ensures traceability of grain movement from producer to final buyer and improves the efficiency of trade process management. The methodological framework for assessing the competitiveness of wholesale grain trade and Ukraine’s export potential within a sustainable supply chain has been further developed. The assessment is conducted at three levels: structural (market conditions analysis), operational (enterprise performance evaluation), and strategic (identification of export positions in global and European markets). Such a multi-level system provides a comprehensive methodological foundation for identifying and enhancing the competitive advantages of the national grain trade. The analytical section evaluates the conditions of domestic and foreign grain markets. In 2015–2023, Ukraine’s grain production exhibited significant fluctuations influenced by economic, climatic, and military factors. Despite a reduction in sown areas, yields increased, indicating improved agricultural production efficiency. The maintenance of relatively stable gross harvests despite territorial losses confirms the resilience and adaptability of the agricultural sector. The export structure analysis showed that Ukraine consistently ranks among the world’s top ten grain exporters, with corn and wheat remaining key crops. The growing share of the EU market in Ukraine’s grain exports underscores the strategic importance of the European direction for the grain sector. The methodological approach to evaluating the competitiveness of wholesale grain trade enterprises has been improved through the development of an integrated index that covers financial-economic, export, and innovation-investment characteristics. The index was tested using the cases of «Kernel», «Louis Dreyfus», «Cargill», and «Nibulon» for 2019–2024, allowing for the identification of development trends, enterprise ranking, and recommendations for enhancing competitive positions in the context of digitalization and international integration. The analytical toolkit for assessing Ukraine’s competitive positions in global and European markets has been refined through adaptation of the Revealed Comparative Advantage (RCA) index to the specifics of the grain market. Two indicators are proposed by grain type: RCAw (global market) and RCAe (EU market). This enabled the identification of Ukraine’s strengths and weaknesses in international trade. The most stable competitive advantages were observed for corn, wheat, barley, and rapeseed, while soybeans and pulses remained less competitive. This highlights the need for export diversification and the expansion of niche crop production. For the first time, a stochastic GERT model of forward grain purchasing has been developed, reflecting the probabilistic duration and sequence of its key stages (application submission, contract conclusion, grain delivery, settlements, and sales using blockchain technology). The model made it possible to evaluate the completion probabilities of individual nodes, average execution times, and risk-prone stages, emphasizing the importance of risk management and process optimization in organizing forward purchases. The methodological provisions for determining future-harvest grain prices have been refined in two versions – with and without consideration of currency fluctuations. The proposed approach accounts for market price, exchange rate, discount depending on financing terms, number of payments, and delivery phases. Unlike traditional methods, it reflects not only market value but also the structure and dynamics of advance payments, as well as currency risks. This ensures accurate and transparent settlements, enhances financial predictability, and creates preconditions for automating financial operations. The mechanism for blockchain implementation in the grain supply chain has been further developed. A comprehensive approach is proposed that integrates a multi-level transaction system (from initiation to archiving) with IoT, RFID, and smart-contract tools. This guarantees transparency and control at all stages of delivery, automates contractual processes, reduces costs, and builds trust among market participants. The research results have practical significance for improving the management system of wholesale grain trade enterprises, enhancing their competitiveness, expanding Ukraine’s export potential, and fostering integration into the EU single agri-food market. Keywords: agricultural sector, food security, wholesale trade, grain, European integration, grain market, export, competitiveness, digitalization, blockchain, supply chain, forward purchases, logistics, modeling, state regulation.ukаграрний секторпродовольча безпекаоптова торгівлязерноєвроінтеграціяринок зернаекспортконкурентоспроможністьцифровізаціяблокчейнланцюг постачанняфорвардні закупівлілогістикамоделюваннядержавне регулювання.agricultural sectorfood securitywholesale tradegrainEuropean integrationgrain marketexportcompetitivenessdigitalizationblockchainsupply chainforward purchaseslogisticsmodelingstate regulation.Дисертація