ПАПУШИНА, ВалентинаВалентинаПАПУШИНА2026-06-122026-06-122024-07-01ПАПУШИНА, В. (2024). ENLIGHTENMENT REALISM AESTHETICS IN VOLTAIRE’S STORY “THE SIMPLETON” AND I. KOTLYAREVSKY’S PLAY “NATALKA POLTAVKA”. Folia Philologica(7), 52–57. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/7/710.17721/folia.philologica/2024/7/7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22864Based on the methodology of comparative analysis, the article examines the aesthetic ideas of the Enlightenment in the French story “The Simpleton” by Voltaire (1767) and the Ukrainian play “Natalka Poltavka” by I. Kotlyarevsky (1819). The closeness of the authors’ exploration of the enlightenment ideas aimed at the formation of moral and aesthetic ideals of their contemporaries: the national character of a person, thinking “with the heart”, education and culture of a “natural man” is determined. It is emphasized that I. Kotlyarevskyi’s play “Natalka Poltavka” joins the polemic raised by Voltaire in the story “The Simpleton» regarding the enlightened idea of “natural man” by J.-J. Rousseau. Although in Ukraine the Enlightenment ideology was perceived by thinkers mainly in its Russoist form, I. Kotlyarevskyi had doubts regarding its progressive effect. Following Voltaire, he expresses thoughts in his play about the beneficial influence of certain achievements of civilization and enlightenment on the human being. From the point of view of the Enlightenment aesthetic ideas, the models developed by the authors for solving the tasks of the era through enlightenment as the main tool of civilization and development of the best natural features of man are considered. Simpleton, “the natural man”, becomes a tribune of author’s philosophical views on society, ways of its improvement, formation of human moral beauty. Natalka and Petro from I. Kotlyarevsky’s play “Natalka Poltavka” appear as the same types of “natural” people. It was determined that the expressive means used in Voltaire’s story “The Simpleton” and I. Kotlyarevsky’s play “Natalka Poltavka” carry persuasive power of the writers’ thoughts through various aesthetic categories. The authors are close in their raising of the important questions of society’s existence, shared by many nations, and related by their realistic recreation of reality with effective expressive means. These works are filled with humor, satire and often with grotesque. I. Kotlyarevsky adds folk songs to his play (that’s why he called it a folk opera), which convey the public opinion nurtured by the folk morality better than the characters’ lines. Voltaire, using the technique of “alienation”, demonstrates the absurdity of high life and appeals not only to the mind, but also to the heart. We single out such a technique in I. Kotlyarevsky’s play “Natalka Poltavka”. It is emphasized that, synthesizing the universal and national trends of the Enlightenment in artistic practice, its representatives formed the aesthetics of the movement, relying on the aesthetic ideal of happiness and opposition to everything that hinders it. The French and Ukrainian writers Voltaire and I. Kotlyarevsky discovered new means of depicting reality, which contributed to the formation of moral and aesthetic ideals of their contemporaries. Their creative universalism is directed towards the future.Мета роботи. У статті на основі методології компаративного аналізу досліджено естетичні ідеї Просвітництва в повісті французького письменника Вольтера «Простак» (1767 рік) та п’єсі українського письменника І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819 рік). Актуальність зумовлена близькістю авторів у розкритті актуальних для Просвітництва ідей, спрямованих на формування морально-естетичних ідеалів сучасників: національний образ людини, мислення «серцем», освіта та культура «природної людини». Наукова новизна. Підкреслено, що п’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» долучається до полеміки, порушеної Вольтером у повісті «Простак», щодо просвітницької ідеї «природної людини» Ж.-Ж. Руссо. Хоча в Україні просвітительська ідеологія була сприйнята мислителями переважно в її руссоїстському вигляді, І. Котляревський, сумніваючись у її прогресивній дієвості, услід за Вольтером, висловлює в п’єсі думки про благотворний вплив окремих здобутків цивілізації та просвіти на людину. З погляду естетичних ідей доби Просвітництва розглянуто побудовані авторами моделі вирішення завдань епохи шляхом просвіти як головного інструменту цивілізації та розвитку кращих природних рис людини. «Природна людина» Простак стає трибуною авторських філософських поглядів на суспільство, шляхів його вдосконалення, формування моральної краси людини. Такими ж типами «природної» людини постають Наталка і Петро з п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Визначено, що художні засоби, використані в повісті Вольтера «Простак» та п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка», через різноманітні естетичні категорії несуть переконливу силу думок письменників. Автори близькі в порушенні важливих питань існування суспільства, спільних для багатьох народів, та споріднені в реалістичному зображенні дійсності, у використанні дієвих художніх засобів. Названі твори пронизані гумором, сатирою, а частіше – гротеском. І. Котляревський насичує свою п’єсу (через це назвав її народною оперою) народними піснями, які повніше за репліки персонажів передають суспільну думку, виплекану народною мораллю. Вольтер, за допомогою прийому «очуження», демонструє безглуздя світського життя й апелює не тільки до розуму, але й до серця. Такий прийом виокремлюємо й у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка». Висновки. Синтезуючи у творчій практиці універсальні й національні тенденції Просвітництва, його представники формували естетику напряму, опираючись на омріяний народом естетичний ідеал щастя і протистояння всьому, що йому перешкоджає. Французький і український письменники Вольтер та І. Котляревський відкривали нові засоби зображення дійсності, що сприяли формуванню морально-естетичних ідеалів своїх сучасників. Їхній творчий універсалізм спрямований у майбутнє.ukпросвітницький реалізмморально-естетичні ідеали«природна людина»народна моральестетичні категоріїenlightened realismmoral and aesthetic ideals“natural man”folk moralityaesthetic categoriesСтаття