Охріменко, Валерія ІгорівнаВалерія ІгорівнаОхріменко2026-03-032026-03-032025Охріменко, В. (2025). Стилістична конвергенція у смисловому полі роману Г. Деледди "Плющ" (на матеріалі дескрипції образу Аннези). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, (47), 126-143. http://doi.org/10.17721/2663-6530.2025.47.12УДК 821.131.1-311.6.09:316.525.510.17721/2663-6530.2025.47.12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11804The article focuses on stylistic convergence in the sense field of G. Deledda’s novel of decadence “The Ivy” on the material of description of the character of Annesa. It has been established that the system of stylistic devices can be defined as stylistic convergence that reflects author's intention to show such topics as crime and punishment, the protagonist's inability to resist passions and the correlation between the inner world, the emotional state of the characters and nature as well as decadence ideas such as social decline of the noble families of Sardinia, disappointment, hopelessness. Our results reveal a correlation between extra-linguistic factors and semantic field of the novel containing quants of information relevant to establish regularities of sense-making. In according to three components of conscience defined by L. Festinger such as affective, cognitive, behavioral we propose to involve in analyses the verbalization of information of perceptive, emotional, epistemic, willing semantics, verbs of movement as well as nouns denoting nature phenomena, household items, shelter. It has been shown that the regularities of information quantization are based on the cognitive principle of salience “background vs figure”. The sense field of G. Deledda’s novel “The Ivy” is based on the referent (the protagonist and her inner properties) being nucleus and referent groups (nature phenomena, household items, shelter) being the pre-nuclear and peripheral zone. The elements of the field are presented according to the cognitive principle of salience “background vs. figure” and correlate with the category of evaluation. The category of evaluation in the analyzed novel is related to color symbolism. Symbols, in particular, those being part of personifications, reflect the author's intention and define regularities of sense-making. Color symbolism acquires special significance if it is associated with symbols that include extended personifications with components that form a gradation. On the one hand, personifications, extended personifications with gradation and similes with color symbolism components containing dark colors are used to denote increasing of the protagonist’s emotional state of affect and the uncontrollability of actions, the inability to resist circumstances. On the other hand, personifications and similes with color symbolism components containing light colours are used to refer to natural phenomena being contrastive background for the protagonist. These stylistic devices can form antithesis at the transphrasal level and extended antithesis at the textonomical level. The semantic components denoting emotions, epistemic state, will and actions of the protagonist being part of personifications are associated with separation, isolation, compression and verbalizes the inability to resist the circumstances, while similes contain semantic components related to destruction, uncontrollability and loss of connection with reality. The main stylistic device in the novel is antithesis expressed at the textonomical level containing components with color symbolism components that acquire an evaluative connotation under the influence of the semantic field. The key metaphors of the novel form an antithesis that reveals the contradiction between aspirations of the protagonist and their realization. The key metonymy of the novel is part of an extended antithesis that describes the confrontation between the external and internal world of the protagonist. The key simile that is significant for revealing the protagonist’s image is associated with color symbolism component symbolizing complete darkness.У статті проаналізовано лінгвопрагматичний потенціал стилістичної конвергенції у смисловому полі роману Г. Деледди «Плющ» на матеріалі дескрипції образу Аннези. Встановлено, що смислове поле роману має нечітку польову структуру й організовано за принципом релевантної виділеності: ядро поля складає референт-персонаж з іманентними характеристиками, а приядерну зону та периферію – природні явища, предмети побуту, помешкання. Квантування інформації в смисловому полі роману визначається вживанням колірної символіки, пов’язаної з поляризованою оцінкою. Символи, що входять до складу персоніфікацій, втілюють авторську інтенцію і задають напрям типізації умов смислотворення. Колірна символіка набуває особливої значущості, якщо вона пов’язана з символами, до складу яких входять розширені персоніфікації з компонентами, що утворюють градацію. Персоніфікації, розширені персоніфікації з градацією, уподібнення з компонентами, що позначають темні кольори, вживаються на позначення наростання емоційного стану афекту героїні та непідконтрольності дій, неспроможності протистояти обставинам. Персоніфікації та уподібнення з компонентами, що містить світлі кольори, використовуються на позначення природних явищ. На внутрішньофразовому рівні ці тропи можуть утворювати антитези, на трансфрастичному – розширені антитези. Семантичні компоненти, що входять до складу персоніфікацій на позначення емоцій, епістемічного стану, волевияву та дій головної героїні, пов’язані з відділенням, ізоляцією, стисканням, що вербалізує неспроможність протистояти обставинам, а уподібнення містять семантичні компоненти, пов’язані з руйнуванням, непідконтрольністю, втратою зв’язку з реальністю. Ключовим тропом у романі є антитеза, що виражається на текстономічному рівні і містить компоненти з колірною символікою, які набувають оцінної конотації під впливом смислового поля. Ключові метафори роману утворюють антитезу, що виявляє протиріччя між прагненням та їх реалізацією. Ключова метонімія роману входить до складу розширеної антитези, шо описує протистояння зовнішнього і внутрішнього світу героїні. Ключове уподібнення, значиме для розкриття образу героїні, пов’язане з колірною символікою і символізує цілковиту темряву.ukstylistic devicesstylistic convergencelinguopragmaticssense fieldreferent groupsdecadenceItalian languageтропеїчні засобистилістична конвергенціялінгвопрагматикасмислове полереферентні групидекадансіталійська моваСтаття