Kurylo, М.М.KuryloТkachenko, Y.Y.ТkachenkoВижва, С.С.ВижваКурило, М.М.КурилоПаюк, С.С.ПаюкТкаченко, Ю.Ю.Ткаченко2026-05-112026-05-112023-06-30Kurylo, М., Тkachenko, Y., Вижва, С., Курило, М., Паюк, С., Ткаченко, Ю. (2023). Environmental and social risks in international and domestic systems of mineral resource assessment. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 51–56. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.0710.17721/1728-2713.101.07https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20073It was defined that the ecological and social risks became key in the implementation of mining projects from the stage of geological study through development till mining operation. The main components of these risks are fixed over the past years, which are related to the problems of water resources management, the processes of decarbonization of production, the reduction of the negative impact on climate change, the environmental friendliness of production and the emissions volumes that are directly or indirectly related to mining enterprises, etc. A comparison of domestic and international standards for the assessment of mineral reserves and resources was carried out according to the basic features of classification with the determination of social and environmental assessment factors. The features of the Classification of Mineral Reserves and Resources of the State Subsoil Fund, the UN Framework Classification, the PRMS Petroleum Resources Management System, the International Reporting Standards of the CRIRSCO Mineral Resources Committee are analyzed and compared in order to find features that allow determining the social and environmental risks of mining projects. The presence of these direct features in the classification systems indicates the orientation of the assessment standards to the comprehensive assessment of projects as such meeting the goals of sustainable development.The social and ecological viability of subsurface and natural resource projects is used as a direct feature only in the UN Framework Classification, while its inclusion took place in 2009 in the part of social factors, and in 2019 – in the part of environmental factors. This classification is considered as a tool for the effective management of national resources, necessary for the realization of the goals of sustainable development, which enables all stakeholders to find a common understanding of the development of resources and territories, to compare projects in different types of resources and subsoil use. In other international standards, as well as in the domestic classification of the State Fund of Subsoil, socio-ecological criteria are taken into account indirectly, which is one of the key areas of development of these mineral resource assessment systems. Such development can take place in two directions: the inclusion of social and ecological criteria directly as basic features, while this is possible both in the form of complex parameters and individual classes/subclasses; use and improvement of existing methods of resource and reserves valuation, taking into account the environmental and social risks of the implementation of subsoil use projects.Визначено, що екологічні і соціальні ризики освоєння надр стали ключовими під час реалізації проєктів геологічного вивчення і промислового освоєння родовищ корисних копалин. Встановлено основні складові цих ризиків, які пов'язані з проблемами управління водними ресурсами, процесами декарбонізації виробництва, зменшенням негативного впливу на зміну клімату, екологічністю виробництва і обсягами викидів, які напряму або непрямо пов'язані з добувними підприємствами та ін. Проведено зіставлення вітчизняних і міжнародних стандартів оцінки запасів і ресурсів корисних копалин за базовими ознаками класифікації із визначенням соціальних і екологічних факторів оцінки. Аналізуються та порівнюються класифікаційні ознаки Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр, Рамкової класифікації ООН, Система управління нафтовими ресурсами PRMS, Міжнародні стандарти звітності Комітету мінеральних ресурсів CRIRSCO з метою встановлення ознак, які дозволяють визначати соціальні та екологічні ризики проєктів надрокористування. Наявність цих прямих ознак у класифікаційних системах свідчить про спрямованість стандартів оцінки до комплексної оцінки проєктів як таких, що відповідають цілям сталого розвитку.Соціальні і екологічна життєздатність проєктів надро- і природокористування використовується як пряма ознака лише у Рамковій класифікації ООН, причому її включення відбулося в 2009 році в частині соціальних чинників, а в 2019 році – в частині екологічних. Ця класифікація розглядається як інструмент ефективного управління національними ресурсами, необхідними для реалізації цілей сталого розвитку, що дає можливість усім зацікавленим особам знаходити спільне розуміння розвитку ресурсів та територій, робити зіставлення проєктів у різних видах ресурсів і користування надрами. В інших міжнародних стандартах, які і у вітчизняній класифікації Державного фонду надр, соціально-екологічні критерії враховуються непрямим чином, що є одним з ключових напрямів розвитку цих систем оцінювання мінеральних ресурсів. Такий розвиток може відбуватися у двох напрямах: включення соціальних і екологічних критеріїв напряму як базових ознак, причому це можливо як у вигляді комплексних параметрів, так і окремих класів/підкласів; використання і вдосконалення існуючих методик вартісноїоцінки ресурсів і запасів із врахуванням екологічних і соціальних ризиків реалізації проєктів надрокористування.uknternational standardseserves assessmentenvironmental and social risksfeatures of classificationmineral resourcesexplorationmining projectsміжнародні стандартиоцінка запасівекологічні і соціальні ризикиознаки класифікаціймінеральні ресурсипроєкти надрокористуванняСтаття