Шармішта, ХазраХазраШармішта2026-02-272026-02-272025-10-20Шармішта, Х. (2025). VISUALIZING THE SYRIAN CRISIS: FIRST-PERSON DOCUMENTARIES AS TOOLS OF VISUAL GLOBAL POLITICS. Аctual Problems of International Relations, 1(164), 38–47. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.164.1.38-4710.17721/apmv.2025.164.1.38-47https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11370This article aims to explore the influence of images in international politics. Images from films, television, and photographs shape how we perceive and respond to events such as wars, disasters and protests. These images have become a political force, significantly impacting international politics. Powerful war visuals serve as stark reminders of their horrors and brutalities. To understand this, the study has taken two documentaries made on Syria’s civil war and refugee crisis. This study examines how documentaries, particularly "Escape from Syria: Rania’s Odyssey" (2017) and "For Sama" (2019), produced by Syrian women filmmakers, shape global perceptions of the conflict and its associated refugee crisis. Using a feminist perspective, these personal narratives offer intimate, gendered insights that contrast with the Western media’s often stereotypical portrayals. Drawing on visual politics theories, the article underlines how images act as political instruments, shaping public opinion and mobilising humanitarian action. The research employed the case study and content analysis methods to understand the impact of the documentaries. The study demonstrates that, by democratising storytelling, these documentaries amplify the voices of marginalised individuals, providing verifiable accounts that deepen our understanding of international politics and refugee policies. They prompt global audiences to question their assumptions, advocating for justice and reform in regions affected by crisis, thereby reshaping narratives around the human toll of the Syrian conflict.Ця стаття має на меті дослідити вплив зображень у міжнародній політиці. Зображення з фільмів, телебачення та фотографій формують те, як ми сприймаємо та реагуємо на такі події, як війни, катастрофи та протести. Ці зображення стали політичною силою, що суттєво впливає на міжнародну політику. Потужні візуальні ефекти війни слугують яскравим нагадуванням про їхні жахи та жорстокість. Щоб зрозуміти це, дослідження взяло два документальні фільми, зняті про громадянську війну та кризу біженців у Сирії. Це дослідження розглядає, як документальні фільми, зокрема «Втеча з Сирії: Одіссея Ранії» (2017) та «Для Сами» (2019), створені сирійськими жінками-кінематографістками, формують глобальне сприйняття конфлікту та пов'язаної з ним кризи біженців. Використовуючи феміністичну перспективу, ці особисті наративи пропонують інтимні, гендерно змішані погляди, що контрастують із часто стереотипними зображеннями західних ЗМІ. Спираючись на теорії візуальної політики, стаття підкреслює, як зображення діють як політичні інструменти, формуючи громадську думку та мобілізуючи гуманітарні дії. У дослідженні використовувалися методи тематичного дослідження та контент-аналізу, щоб зрозуміти вплив документальних фільмів. Дослідження демонструє, що, демократизуючи розповідь історій, ці документальні фільми посилюють голоси маргіналізованих осіб, надаючи перевірені розповіді, які поглиблюють наше розуміння міжнародної політики та політики щодо біженців. Вони спонукають світову аудиторію сумніватися у своїх припущеннях, виступаючи за справедливість та реформи в регіонах, постраждалих від кризи, тим самим змінюючи наративи щодо людських жертв сирійського конфлікту.enСтаття