Соснюк О. П.Лягутко Д. О.2026-07-072026-07-072018-01-01Соснюк О. П., Лягутко Д. О. (2018). Психосемантичнi особливостi сприймання молоддю наративу декомунізацiї у сучасному українському мистецтвi. Український психологічний журнал(3(9)), 136–154.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26845The article is devoted to the analysis of the empirical research results of the features of perception process of decommunization narrative in contemporary Ukrainian art. The peculiarities of young people’s attitudes towards artistic works with the leading decommunization narrative are revealed. The authors identify four factors («Simplicity and relevance», «Eccentricity and ambiguity», «Sharpness and Pressure», «Contradiction and Interests»), which are manifested in the process of young people’s perception of contemporary art with the narrative of decommunization and determine the attitude towards it. The authors revealed that: the first two factors determine the identification of young people with art objects; the third factor helps with the understanding of the subject, but does not provoke young people into new reflections and actions; the fourth factor reflects young people’s general interest in the perception of art objects due to the form of expression without understanding the ideas of artists. The authors list the classification of artistic works with the narrative of de-communization, which contains 3 clusters («Provocative», «Contradictory», «Indifferent»). It was found that works from the clusters «Provocative» and «Contradictory» find the most feedback from the youth, are remembered, impressive. Works of this type encourage young people to think and act, although they often cause negative emotions and feelings of pressure. The works from the «Indifferent» cluster are perceived by young people as attractive and beautiful, but they cause a minimal reaction to the narrative of decommunization. Based on the results of the study, the authors developed methodological recommendations for artistic and educational practice. In educational practice, it is recommended to use strategies that primarily include coping with existing stereotypes regarding art perception and conducting trainings focused on developing the analytical and critical thinking of young people with the assistance of art. In artistic practice, the strategy of construction of decommunization narrative based on the discourse on the heroic past of Ukraine, the falsity and absurdity of Soviet ideology, and the possibilities of the country’s future development are recommended.Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження особливостей процесу сприймання наративу декомунізації у сучасному українському мистецтві. Виявлено особливості ставлення молоді до мистецьких творів з провідним наративом декомунізації. Авторами виокремлено чотири фактори («Простота та актуальність», «Ексцентричність та неоднозначність», «Різкість і тиск», «Суперечливість та зацікавлення»), які проявляються в процесі сприймання молоддю сучасного мистецтва із наративом декомунізації та визначають ставлення до нього. Авторами встановлено, що: перші два фактори зумовлюють ідентифікацію молоді із арт-об’єктами; третій фактор сприяє розумінню даної тематики, але не провокує молодь до нових роздумів та дій; четвертий фактор відображає загальну зацікавленість молоді при сприйманні арт-об’єктів за рахунок форми вираження без розуміння ідей митців. Авторами наведено класифікацію мистецьких творів з наративом декомунізації, яка налічує 3 кластери («Провокативні», «Суперечливі», «Індиферентні»). Було встановлено, що найбільше находять відгук у молоді, запам’ятовуються, вражають твори із кластерів «Провокативні» та «Суперечливі». Твори такого типу спонукають молодь до роздумів та дій, хоча часто викликають негативні емоції та відчуття тиску. Твори з кластеру «Індиферентні» сприймаються молоддю як привабливі та красиві, однак викликають мінімальну реакцію щодо наративу декомунізації. Спираючись на результати дослідження, авторами розроблено методичні рекомендації для мистецької та освітньої практики. У освітній практиці рекомендовано використовувати стратегії, які перш за все включають боротьбу з існуючими стереотипами щодо сприймання мистецтва та проведення тренінгів, спрямованих на розвиток аналітичного та критичного мислення молоді за допомогою мистецтва. У мистецькій практиці рекомендується стратегія побудови наративу декомунізації на базі дискурсу про героїчне минуле України, фальшивість та абсурдність радянської ідеології, можливостей розвитку країни в майбутньому.ukperception process of artpsychosemanticsdecommunization narrativeart objectsсприймання мистецтвапсихосемантиканаратив декомунізаціїарт-об’єктиСтаття