БОРТНИК, СергійСергійБОРТНИК0000-0001-9490-6388ПОГОРІЛЬЧУК, НаталіяНаталіяПОГОРІЛЬЧУК0000-0003-2539-984XКОВТОНЮК, ОльгаОльгаКОВТОНЮК2026-04-012026-04-012024-09-19БОРТНИК, С., ПОГОРІЛЬЧУК, Н., КОВТОНЮК, О. (2024). PRESENT AND ANCIENT LANDFORMS OF THE MEZHYRYCH GEOARCHEOLOGICAL SITE. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 2(105), 5–13. https://doi.org/10.17721/1728-2713.105.0110.17721/1728-2713.105.01https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13966Background. Comprehensive geoarchaeological studies of prehistoric and historic human settlements involve analyzing all components of the ancient natural environment, including topography and landforming processes. However, insufficient attention to documenting these crucial characteristics, as well as arbitrary use of geomorphological terms, complicates their further interpretation. The research aims to revise existing geomorphological descriptions and paleogeomorphological reconstructions of the Mezhyrich geoarchaeological site, refining and detailing its position within the modern and ancient land surface structure.  Methods. The research was conducted using cartographic methods and decoding materials from aerial photography. Additionally, a thorough bibliographic analysis of scientific publications related to paleogeographical reconstructions of the study area was carried out.  Results. Discrepancies have been identified in precisely determining the geomorphological context of this site. The study delves into contentious issues surrounding various approaches to numbering the floodplain terraces. These debates stem from the use of different stratigraphic schemes for Ukraine's Quaternary deposits when dating alluvium. Additionally, the debate extends to criteria for terrace numbering. Through the analysis of satellite imagery, hypsometric and geomorphological diagrams, and other geological-geomorphological materials, the contemporary geomorphological situation has been refined, and the peculiarities of the ancient terrain have been unearthed. The role of morphostructural position, the spectrum of processes, and the dynamics of morpholithogenesis have been pinpointed.   Conclusions. The conducted research substantiates the pivotal role of terrain in the selection and organization of safe living spaces for ancient humans. To address the issue of linking the Mezhyrich geoarchaeological site to the terrace level, the proposal is to number the terraces based on morphological features, thereby avoiding divergent interpretations of the ages of correlated deposits and discrepancies in terrace designations. Furthermore, there is potential for utilizing the geomorphological information from the investigated Late Paleolithic settlement as a search criterion for locating other ancient human settlements under similar physiogeographic and geological-structural conditions.Вступ. Комплексні геоархеологічні дослідження поселень доісторичної та історичної людини включають аналіз усіх компонентів давнього природного середовища, в тому числі рельєфу та рельєфотвірних процесів. Проте недостатня увага до фіксації цих важливих характеристик, а також довільне використання геоморфологічних термінів ускладнюють їх подальшу інтерпретацію. Метою дослідження є ревізія існуючих геоморфологічних описів та палеогеоморфологічних реконструкцій локалітету геоархеологічної пам'ятки Межиріч, уточнення та деталізація її позиції у сучасній та давній структурі рельєфу земної поверхні.  Методи. Дослідження проводилося з використанням картографічного методу та дешифрування матеріалів аерокосмічної зйомки. Також проведено ґрунтовний бібліографічний аналіз наукових публікацій, присвячених палеогеографічним реконструкціям території дослідження.   Результати. Виявлено розбіжності у визначенні точної геоморфологічної прив'язки цієї пам'ятки, розглянуто дискусійні питання щодо різних підходів щодо нумерації надзаплавних терас, пов'язані з використанням різних схем стратиграфії четвертинних відкладів України при датуванні алювію, а також із дискусійністю питання щодо критеріїв нумерації терас. В результаті аналізу космічних знімків земної поверхні, гіпсометричної та геоморфологічної схем, інших геолого-геоморфологічних матеріалів уточнено сучасну геоморфологічну ситуацію та особливості давнього рельєфу території, визначено роль морфоструктурної позиції, спектр та динаміку процесів морфолітогенезу.   Висновки. Проведені дослідження обґрунтовують детермінуючу роль рельєфу у виборі та організації безпечного життєвого простору давньої людини. У розв'язанні питання прив'язки геоархеологічної пам'ятки Межиріч до терасового рівня пропонується нумерацію терас визначати за морфологічною ознакою, уникнувши таким чином різних трактовок віку корелятних відкладів і, відповідно, розбіжностей у номерах терас. Вбачається можливість використання геоморфологічної інформації дослідженої пізньопалеолітичної стоянки як пошукового критерію розміщення інших поселень давньої людини в подібних фізико-географічних та геолого-структурних умовах.ukгеоархеологіяМежирічрельєфпалеорельєфтерасаgeoarchaeologyMezhyrichlandformspaleo landformsterracesСтаття