Захарчук, ОлегОлегЗахарчук2026-02-252026-02-252025Захарчук, О. (2025). Протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій у 1813–1814 рр. в оцінках радянської історіографії початку 1920-х – 1930-х рр.. Етнічна історія народів Європи, (76), 117–127. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.1410.17721/2518-1270.2025.76.14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10781Протистояння дипломатичних служб наполеонівської Франції та союзних держав в період шостої антифранцузької коаліції (1813–1814 рр.) й досі в цілому продовжує залишатися маловідомим не лише для широкого загалу, але й для дослідників доби наполеонівських війн. В статті проаналізовано оцінки представників початкового етапу радянської історіографії історії наполеонівських війн стосовно протистояння наполеонівської та союзної дипломатій зазначеного періоду. Виконуючи в цілому політичне замовлення радянські історики з другої половини 1930-х рр. услід за російськими-імперськими авторами створили безліч міфів та фальсифікацій з військової та дипломатичної історії наполеонівських війн, в тому числі із даної проблеми. Тому деконструкція радянського дискурсу, створеного на основі міфологізації різних подій всесвітньої історії, об’єктивна реконструкція та всебічний аналіз подій даного періоду в умовах сучасної російсько-української війни набуває досить важливого значення. Мета статті полягає в аналізі висновків радянського наукового доробку зазначеного періоду щодо протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій в період військової кампанії 1813–1814 рр. Методи дослідження передбачають системне дотримання принципів історизму та неупередженості. Використано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний методи з використанням історіографічного аналізу та критично-аналітичного підходу. Наукова новизна статті визначається тим, що вперше у сучасній вітчизняній історіографії на основі різноманітних джерел здійснено спробу аналізу висновків представників початкового періоду радянської історіографії стосовно використаних методів та засобів у дипломатичному протистоянні наполеонівської Франції та союзних держав в період шостої антифранцузької коаліції (1813–1814 рр.). У висновках представлена авторська оцінка концепцій істориків першого періоду радянської історіографії щодо протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій в зазначений період. Встановлено, що погляди радянських істориків цього етапу при висвітленні зазначеної проблеми базувалися на здобутках представників критичного напрямку російської історіографії кінця ХІХ – початку ХХ ст., висновки яких в оцінці зовнішньої політики та дипломатії Наполеона Бонапарта були в цілому об’єктивнішими ніж у російських істориків ХІХ – початку ХХ ст., що в цілому дотримувалися патріотичної концепції.The confrontation between the diplomatic services of Napoleonic France and the Allied powers during the period of the Sixth Anti-French Coalition (1813–1814) still remains largely unknown not only to the general public but also to researchers of the Napoleonic Wars. The article analyzes the assessments of representatives of the initial stage of Soviet historiography of the history of the Napoleonic Wars regarding the confrontation between Napoleonic and Allied diplomacy of the specified period. Fulfilling a political order, Soviet historians from the second half of the 1930s, following the Russian-imperial authors, created a lot of myths and falsifications of the military and diplomatic history of the Napoleonic Wars, including this issue. Therefore, the deconstruction of the Soviet discourse, based on the mythologization of various events in world history, an objective reconstruction and a comprehensive analysis of the events of this period in the context of the current Russian-Ukrainian war, becomes quite important. The purpose of the article is to analyze the conclusions of the Soviet scientific work of the specified period regarding the confrontation between Napoleonic and Allied diplomacy during the military campaign of 1813–1814. The research methods involve systematic adherence to the principles of historicism and impartiality. Problem-chronological, comparative-historical methods with the use of historiographical analysis and a critical-analytical approach were applied. The scientific novelty of the article is determined by the fact that for the first time in modern domestic historiography, an attempt was made to analyze the conclusions of the representatives of the initial period of Soviet historiography regarding the methods and means used in the diplomatic confrontation between Napoleonic France and the Allied powers during the sixth anti-French coalition (1813–1814). The conclusions present the author’s assessment of historians of the first period of Soviet historiography regarding the confrontation between Napoleonic and Allied diplomacy in the specified period. It is established that the views of Soviet historians of this stage in covering the specified problem were based on the achievements of representatives of the critical trend of Russian historiography of the late 19th – early 20th centuries, whose conclusions in assessing the foreign policy and diplomacy of Napoleon Bonaparte were generally more objective than those of Russian historians of the 19th – early 20th centuries, who generally adhered to the patriotic concept.ukросійсько-імперська офіційна історіографіярадянська історіографіяМ. ПокровськийНаполеон Бонапартнаполеонівські війнишоста антифранцузька коаліціяRussian-imperial official historiographySoviet historiographyM. PokrovskiiNapoleon BonaparteNapoleonic WarsSixth Anti-French CoalitionСтаття