Ковалів, ЮрійЮрійКовалів2026-06-252026-06-252023Ковалів, Ю. (2023). Prolegomena of "chimery prose". Літературознавчі студії, 1(64), 69–80. https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(64).69-8010.17721/2520-6346.1(64).69-80https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25125The article deals with the problem of "fanciful prose", which is not sufficiently clarified in Ukrainian literary studies, and which has a number of contradictory definitions. Relying on the tradition of laughing culture, O. Storozhenko, P. Kulish, experimental prose of the 20s, started with the novel "There is no translation for the Cossack family, or Mamai and Stranger's young lady" by O. Ilchenko, formed in the 70s during the "general pogrom", she expressed a passive protest against the dominance of "social realism". Its supporters, staying within the limits of the official direction, found in it, like the poets-natural philosophers, niches that were unattainable for the "party policy in the field of fiction", wrote works with distinctive genre and style characteristics, combined with convention, folklore intertextuality, theatricality, lyrical-romantic tradition, characterized by a "mythological" dominant, mythic semantics. "Quirky prose" should be considered as a defensive reaction to "industrial", "collective farm", "war", didactic imitation literature, an experimental site of the new epic. Its specificity is considered on the example of the dilogy "Flock of Swans" and "Green Mills" by V. Zemliak, which is also not subject to definition. Therefore, the previous ones about the subject of the literary study, the actual prolegomena, remain relevant.Порушено проблему достатньо не з'ясованої в українському літературознавстві "химерної прози", яка має низку суперечливих визначень. Спираючись на традицію сміхової культури, О. Стороженка, П. Куліша, експериментальної прози 20-х років, започаткована романом "Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця" О. Ільченка, формована в 70-ті роки під час "генерального погрому", вона виявила пасивний протест проти засилля "соцреалізму". Її прихильники, лишаючись в межах офіційного напряму, знаходили в ньому, як і поети- натурфілософи, ніші, недосяжні для "политики партії в галузі художньої літератури", писали твори з відмінними жанрово-стильовими характеристиками, поєднаними прийомом умовності, фольклорною інтертекстуальністю, театральністю, лірико-романтичною традицію, характерними "міфологічною" домінантою, міфемною семантикою. "Химерну прозу" треба розглядати як захисну реакцію на "виробничу", "колгоспну", "воєнну", дидактичну імітатлітературу, експериментальним майданчиком нової епіки. Її специфіка розглядається на прикладі дилогія "Лебедина зграя" і "Зелені млини" В. Земляка, яка теж не підлягає дефініюванню. Тому актуальними лишаються попередні про предмет літературознавчого дослідження, власне пролегомени.ukprolegomena. "fancy prose""fancy novel"laughing cultureconventiongrotesquetheatricalitymythic semanticsпролегомени"химерна проза""химерний роман"сміхова культураумовністьґротесктеатральністьміфемна семантикаСтаття