Айрапетов, Мануел АнушавановичМануел АнушавановичАйрапетовБуткевич, Ольга Володимірівна2026-04-072026-04-072026-03-27Айрапетов М. А. Сучасні проблеми захисту прав людини під час дії режиму окупації : дис. ... д-ра філософії : 293 Міжнародне право / М. А. Айрапетов ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2026. 200 с. + 64 с. дод.УДК 341.1/8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14590М.А. Айрапетов. Сучасні проблеми захисту прав і свобод людини на окупованих територіях. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 «міжнародне право»; 12.00.11 – міжнародне право. Навчально-науковий Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченко, Київ, 2026. Міжнародні збройні конфлікти викликають масу порушень та протиправних діянь per se факту своєї наявності. Вбивства комбатантів та цивільних осіб, інших захищених категорій людей, нанесення шкоди інфраструктурі, воєнні злочини та інші міжнародні злочини, застосування забороненої зброї тощо. Дана наукова робота розкриває проблемні аспекти захисту прав і свобод людини під час дії режиму окупації як особливого міжнародно-правового режиму, що існує в рамках міжнародних збройних конфліктів. Цивільне населення, що опинилось на окупованих територіях, є вразливим, тимчасово втрачає повноцінний захист держави, що страждає від окупації, а права та свободи, що складають собою континуум прав і свобод людини, зазнають суттєвого звуження до рівня критично важливих. Дефекти та/або застарілість міжнародно-правового регулювання режиму окупації є першопричиною (після самого факту окупації) такої вразливості цивільного населення під час дії режиму окупації. У межах даного дисертаційного дослідження режим окупації розглядається як складне правове явище, що поєднує у собі елементи міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини та норм міжнародної відповідальності держав. Попри наявність фундаментальних міжнародно-правових актів, які регламентують поведінку держав-окупантів, сучасні реалії демонструють їхню обмеженість у частині комплексного захисту прав і свобод людини під час тривалої окупації. Існуюча нормативна база переважно зосереджена на забезпеченні базових гарантій фізичного виживання цивільного населення, тоді як сучасне розуміння прав людини охоплює значно ширший спектр — економічні, соціальні, культурні, інформаційні та цифрові права, які також зазнають суттєвих обмежень під час окупації. Дослідження спрямоване на формування системного підходу до аналізу прав і свобод людини в умовах окупації, виходячи з їхньої взаємозалежності, ієрархічності та динамічності. Обґрунтовується теза, що окупація не призводить до припинення дії прав людини, а створює особливий правовий простір, у якому вони трансформуються, звужуються або набувають нових форм реалізації. У цьому контексті важливим є визначення мінімального незнижуваного стандарту прав і свобод, що повинні гарантуватися цивільному населенню незалежно від військово-політичних обставин. Центральне місце в дисертації займає розробка та обґрунтування концепції матриці прав і свобод людини, яка пропонується як аналітичний і методологічний інструмент систематизації прав людини в умовах дії режиму окупації. Матриця прав і свобод людини розглядається як багатовимірна модель, що дозволяє структурувати права за кількома критеріями одночасно: за їх природою (цивільні, політичні, економічні, соціальні, культурні, цифрові), за ступенем критичності для існування людини, за можливістю їх обмеження, а також за рівнем обов’язків держави-окупанта щодо їх забезпечення. Такий підхід дозволяє відійти від традиційного фрагментарного аналізу прав людини та перейти до їх комплексного розуміння як єдиної взаємопов’язаної системи. Матриця також відображає трансформаційний характер прав і свобод людини в умовах окупації. У мирний час права функціонують у повному обсязі як складова цілісної правової системи, однак під час окупації їхній зміст, обсяг та механізми реалізації зазнають змін. Частина прав переходить у категорію критично важливих і набуває абсолютного значення, інші — звужуються до мінімального рівня реалізації, а деякі — фактично блокуються або істотно деформуються. Матриця дозволяє виявити ці процеси, визначити, які саме права мають залишатися недоторканними за будь-яких умов, а також окреслити межі допустимого втручання з боку держави-окупанта. Крім того, запропонована модель матриці виконує функцію правового індикатора, який дозволяє оцінити реальний стан дотримання прав і свобод людини на окупованих територіях. Вона створює можливість визначати зони підвищеного ризику, виявляти системні порушення та прогнозувати довгострокові наслідки для цивільного населення. У межах дослідження матриця розглядається не лише як теоретична конструкція, але і як практичний інструмент, що може бути використаний для вдосконалення міжнародно-правових механізмів моніторингу, документування порушень та формування нових стандартів захисту прав людини під час окупації. Окрему увагу в роботі приділено співвідношенню міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в умовах окупації. Обґрунтовується їх паралельна та взаємодоповнююча дія, що формує комплексну правову рамку захисту цивільного населення. Окупація створює ситуацію ефективного контролю над територією з боку держави-окупанта, що, у свою чергу, зумовлює виникнення обов’язків щодо забезпечення базових прав і свобод населення, яке перебуває під її владою. У дисертації також досліджується питання міжнародно-правової відповідальності за порушення прав і свобод людини в умовах окупації. Аналізуються як класичні механізми державної відповідальності, так і сучасні підходи до індивідуальної кримінальної відповідальності посадових осіб. Підкреслюється, що ефективність захисту прав людини значною мірою залежить від наявності дієвих механізмів притягнення до відповідальності та міжнародного примусу до виконання зобов’язань. Практичне значення дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованих підходів до вдосконалення міжнародно-правового регулювання режиму окупації. Запропоновані положення можуть бути використані для розвитку міжнародних стандартів захисту прав людини, удосконалення діяльності міжнародних організацій, а також для формування нових концептуальних підходів до оцінки стану прав і свобод людини в умовах збройних конфліктів. У підсумку дисертаційна робота спрямована на формування цілісної доктринальної моделі захисту прав і свобод людини під час дії режиму окупації, в центрі якої перебуває людина як носій невід’ємних прав. Запропонована концепція континууму прав і свобод у поєднанні з матричним підходом до їх систематизації дозволяє по-новому осмислити природу прав людини в екстремальних умовах, визначити їх критичні межі та закласти підґрунтя для формування більш ефективної міжнародно-правової системи їх захисту. Ключові слова: міжнародне публічне право, міжнародне гуманітарне право, міжнародне право прав людини, міжнародне кримінальне право, права і свободи людини, матриця прав і свобод людини, континуум прав і свобод людини, режим окупації, міжнародні суди, міжнародні кримінальні суди, міжнародна юрисдикція, міжнародні організації, захист прав і свобод людини, цивільне населення, міжнародні злочини.M.A. Airapetov. Contemporary challenges in the protection of human rights and freedoms in occupied territories. – Qualifying scientific work submitted as a manuscript. Dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy in Specialty 293 “International Law”; 12.00.11 Inernational Law – Educational and Scientific Institute of International Relations, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. International armed conflicts inherently generate numerous violations and unlawful acts. These include the killing of combatants and civilians, as well as other protected persons, destruction of infrastructure, war crimes and other international crimes, the use of prohibited weapons, and other serious breaches of international law. This research examines the problematic aspects of the protection of human rights and freedoms during the regime of occupation as a specific international legal regime that exists within the framework of international armed conflicts. The civilian population residing in occupied territories is particularly vulnerable, as it temporarily loses the full protection of the state suffering occupation, while the rights and freedoms that constitute the continuum of human rights and freedoms are significantly restricted to a set of critically essential guarantees. Deficiencies and/or the outdated nature of the international legal regulation of the occupation regime constitute one of the principal causes (after the very fact of occupation itself) of such vulnerability of the civilian population under conditions of occupation. Within the framework of this dissertation research, the regime of occupation is examined as a complex legal phenomenon combining elements of international humanitarian law, international human rights law, and the rules governing the international responsibility of states. Despite the existence of fundamental international legal instruments regulating the conduct of occupying powers, contemporary realities demonstrate their limitations in ensuring comprehensive protection of human rights and freedoms during prolonged occupation. The existing normative framework is primarily focused on securing basic guarantees of the physical survival of the civilian population, whereas the modern understanding of human rights encompasses a significantly broader range of rights, including economic, social, cultural, informational, and digital rights, all of which may also be substantially restricted under conditions of occupation. The research aims to develop a systematic approach to the analysis of human rights and freedoms under occupation, taking into account their interdependence, hierarchical structure, and dynamic nature. The dissertation substantiates the thesis that occupation does not terminate the applicability of human rights; rather, it creates a particular legal environment in which these rights are transformed, restricted, or assume new forms of implementation. In this context, particular importance is attached to determining the minimum non-derogable standard of rights and freedoms that must be guaranteed to the civilian population regardless of military or political circumstances. A central element of the dissertation is the development and substantiation of the concept of a matrix of human rights and freedoms, proposed as an analytical and methodological instrument for the systematization of human rights under conditions of occupation. The matrix of human rights and freedoms is conceptualized as a multidimensional model that enables rights to be structured simultaneously according to several criteria: their nature (civil, political, economic, social, cultural, and digital rights), their degree of critical importance for human existence, the extent to which they may be subject to restriction, and the level of obligations incumbent upon the occupying state to ensure their protection. Such an approach allows a departure from the traditional fragmented analysis of human rights and facilitates their comprehensive understanding as a unified and interconnected system. The matrix also reflects the transformative nature of human rights and freedoms under conditions of occupation. In peacetime, rights function in their full scope as an integral part of a coherent legal system; however, under occupation their content, scope, and mechanisms of implementation undergo significant changes. Certain rights move into the category of critically essential rights and acquire an absolute character, others are reduced to a minimum level of realization, while some are effectively blocked or substantially distorted. The matrix makes it possible to identify these processes, determine which rights must remain inviolable under any circumstances, and delineate the permissible limits of interference by the occupying state. Furthermore, the proposed matrix model performs the function of a legal indicator enabling an assessment of the actual state of observance of human rights and freedoms in occupied territories. It provides a framework for identifying areas of heightened risk, detecting systemic violations, and forecasting long-term consequences for the civilian population. Within the scope of this research, the matrix is considered not only as a theoretical construct but also as a practical instrument that may be used to improve international legal mechanisms for monitoring, documenting violations, and developing new standards for the protection of human rights during occupation. Special attention is devoted to the relationship between international humanitarian law and international human rights law in situations of occupation. The dissertation substantiates their parallel and complementary application, which together form a comprehensive legal framework for the protection of the civilian population. Occupation creates a situation of effective control over territory by the occupying state, which in turn gives rise to obligations to ensure the fundamental rights and freedoms of the population under its authority. The dissertation also examines issues of international legal responsibility for violations of human rights and freedoms under conditions of occupation. Both classical mechanisms of state responsibility and contemporary approaches to the individual criminal responsibility of officials are analyzed. It is emphasized that the effectiveness of human rights protection largely depends on the availability of effective mechanisms for accountability and international enforcement of legal obligations. The practical significance of the research lies in the development of scientifically grounded approaches to improving the international legal regulation of the regime of occupation. The proposed provisions may be used for the further development of international standards for the protection of human rights, for improving the activities of international organizations, and for shaping new conceptual approaches to assessing the state of human rights and freedoms in situations of armed conflict. In conclusion, the dissertation aims to develop a coherent doctrinal model for the protection of human rights and freedoms under conditions of occupation, with the individual as the holder of inalienable rights placed at its center. The proposed concept of the continuum of human rights and freedoms, combined with a matrix-based approach to their systematization, makes it possible to reconsider the nature of human rights in extreme circumstances, to determine their critical boundaries, and to lay the foundations for the development of a more effective international legal system for their protection. Keywords: international public law; international humanitarian law; international human rights law; international criminal law; human rights and fundamental freedoms; matrix of human rights and fundamental freedoms; continuum of human rights and fundamental freedoms; regime of belligerent occupation; international courts; international criminal tribunals; international jurisdiction; international organizations; protection of human rights and fundamental freedoms; civilians; international crimes.ukміжнародне публічне правоміжнародне гуманітарне правоміжнародне право прав людиниміжнародне кримінальне правоправа і свободи людиниматриця прав і свобод людиниконтинуум прав і свобод людинирежим окупаціїміжнародні судиміжнародні кримінальні судиміжнародна юрисдикціяміжнародні організаціїзахист прав і свобод людиницивільне населенняміжнародні злочини.international public lawinternational humanitarian lawinternational human rights lawinternational criminal lawhuman rights and fundamental freedomsmatrix of human rights and fundamental freedomscontinuum of human rights and fundamental freedomsregime of belligerent occupationinternational courtsinternational criminal tribunalsinternational jurisdictioninternational organizationsprotection of human rights and fundamental freedomsciviliansinternational crimes.Дисертація