Морозов, АндрійАндрійМорозовШаповалов, ВладиславВладиславШаповалов2025-10-012025-10-012023Морозов А., Шаповалов В. Онтологічні підґрунтя моральної культури. Частина І. Українські культурологічні студії. 2023. № 2 (13). С. 48-55.УДК 111.8:378.015https://doi.org/10.17721/UCS.2023.2(13).09https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7902The relevance. Forgetting the problems of being, erasing the idea of being from the worldview of modern man, and focusing on individualistic and hedonistic practices leads to the narrowing of the personality‘s fullness, dehumanization of its moral and spiritual dimension, and alienation from one's essence. Philosophical reactualization of being and its metaphysical essential foundations will allow finding a reliable ontological foundation for a shaken by skepticism and nihilism moral culture, and for the human who lost his essence. Goal. The purpose of the article is to study the ontological foundations of moral culture. The tasks of the first part of the article are to investigate the ontological framework of moral culture, and the fundamental axes on which it is based; the tasks of the second part of the article are to analyze the moral concepts of freedom, conscience, dignity, and equality through the prism of the ontological framework. Methods. The article uses a historical-philosophical and comparative method, genealogy, and hermeneutic methods of interpretation. The results. Ethical relations unfold in the value-meaning space of moral culture between the Self and the Other. The transcendental condition for the possibility of moral culture is reality and its internal structure, the parameters of which are set by the ontological framework, namely by the poles of attraction of singular and multiple, sacred and profane, phenomenal (existential) and essential. It is shown that the Western metaphysical tradition managed to find a balance between the extremes of the single and multiple, while the Eastern tradition of Hinduism, on the one hand, and the anti-metaphysical trends of the 19th and 20th centuries, on the other hand, absolutized one or the other extreme. Conclusions. Moral culture cannot be built and substantiated in isolation from ontology, and therefore without addressing being as the sphere of the real. Both metaphysical and anti-metaphysical philosophical systems are based on ontological assumptions. Without being rooted in ontology, ethics risks losing reality and realness. The transcendental "yes" or "no" to being enables further forms of moral relations and principles that exist in culture.Актуальність. Забуття проблематики буття, викреслювання ідеї буття зі світогляду сучасної людини, орієнтація на індивідуалістично-гедоністичні практики призводять до звуження повноти особистості, дегуманізації її морально-духовного виміру, відчуження від власної сутності. Поворот мислення до буття, до його метафізичних сутнісних основ дозволить знайти надійний онтологічний фундамент для моральної культури, розхитаної внаслідок скептицизму та нігілізму, а людині – повернути свою втрачену сутність. Мета та завдання. Метою статті є дослідження онтологічних основ моральної культури. Завдання першої частини статті – дослідити онтологічний каркас моральної культури, фундаментальні осі, на яких вона ґрунтується; завдання другої частини – проаналізувати моральні поняття свободи, совісті, гідності й рівності крізь призму онтологічного каркасу. Методи. У статті використовується історико-філософський і компаративний метод, а також методи генеалогії й герменевтичні методи інтерпретації. Результати. Етичні відносини розгортаються в ціннісно-смисловому просторі моральної культури між Я та Іншим. Трансцендентальною умовою можливості моральної культури виступає реальність та її внутрішня структура, параметри якої задаються онтологічним каркасом, а саме: полюсами тяжіння одиничного і множинного, сакрального та профанного, феноменального (екзистенціального) і сутнісного. Показано, що західній метафізичній традиції вдавалося знайти рівновагу між крайнощами єдиного і множинного, тоді як східна традиція індуїзму, з одного боку, й антиметафізичні напрямки ХІХ–ХХ ст., з іншого боку, абсолютизували ту або іншу крайність. Висновки. Моральна культура не може бути побудована й обґрунтована у відриві від онтології, а отже, без звернення до буття як сфери реального. Як метафізична, так і антиметафізична філософські системи ґрунтуються на онтологічних припущеннях. Без укоріненості в онтології етика ризикує втратити реальність і реалістичність. Трансцендентальне "так" або "ні" буттю обумовлюють подальші форми моральних відносин і принципів, що існують у культурі.ukетикаморальна культураІншийонтологічний каркас(не)метафізична традиціязняттябуття як священний дартрансцендентальне "так" і "ні"ethicsmoral cultureOtherontological frame(non)metaphysical traditionAufhebenbeing as a sacred gifttranscendental "yes" and "no"Стаття