Міліцина, Катерина МаксимівнаКатерина МаксимівнаМіліцинаДовгерт, Анатолій Степанович2026-04-072026-04-072026-03-27Міліцина К.М. Правовий режим твороподібних об’єктів, створених на основі штучного інтелекту : дис. доктора філософії : 293 Міжнародне право. Київ, 2026. 289 с.УДК 341.96:347.78:004.8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14587Міліцина К.М. Правовий режим твороподібних об’єктів, створених на основі штучного інтелекту. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 «Міжнародне право» (29 – Міжнародні відносини). –Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. У дисертаційній роботі всебічно вивчено питання правового режиму твороподібних об’єктів, створених на основі штучного інтелекту. Актуальність та своєчасність цієї роботи зумовлена таким. Сучасні моделі та системи генеративного штучного інтелекту (ШІ) продовжують складнішати. Від «традиційних» комп’ютерних програм вони відрізняються обчислювальними потужностями, високим рівнем автоматизації та використанням великої кількості даних. Зростаюча складність моделей і систем генеративного ШІ супроводжується дедалі більшим спрощенням їх використання. Ці зрушення створили підґрунтя для сумнівів щодо охороноздатності за авторським правом об’єктів, створених на основі ШІ, та розпалили дискусію щодо правового режиму твороподібних, об’єктів, створених на основі ШІ. У світлі такого стрімкого розвитку моделей та систем генеративного ШІ, а також поширення їх використання в усьому світі, в Україні було запроваджено право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. Український режим sui generis розрізняє об’єкти, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій (які за відповідності умовам охоронятимуться авторським правом), та неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. Остання категорія покликана охоплювати твороподібні об’єкти, створені на основі ШІ. Незважаючи на прагнення законодавця запропонувати креативним індустріям прогресивне регулювання, обговорюваний режим sui generis з моменту його запровадження (поки що) не користується популярністю. Це може бути спричинено відсутністю розуміння, де пролягає межа між об’єктами, які створюються на основі ШІ й охороняються авторським правом, та об’єктами, які «генеруються ШІ» та охороняються правом sui generis. Інші причини можуть полягати у запропонованому режимі як такому. На цьому тлі не дивно, що відповідний режим sui generis є предметом обговорень в рамках триваючого процесу рекодифікації Цивільного кодексу України, що робить це дослідження з розглядом серед іншого українського режиму sui generis надзвичайно актуальним. На відміну від України інші держави поки що утримуються від запровадження правового режиму щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. По-перше, як і в Україні, відкритим залишається питання щодо розрізнення охороноздатних і неохороноздатних за авторським правом об’єктів, створених на основі ШІ. По-друге, в іноземній доктрині тривають дискусії щодо того, який режим може бути запропонований щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. В останні роки, втім, питання «який режим може бути запропонований» змінилося на дилему «а чи потрібно його шукати взагалі». Дослідження структуровано у три розділи. Перший розділ присвячений теоретико-практичним засадам щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. В рамках першого розділу здійснюється виявлення антропоцентричних підвалин, що лежать в основі авторського права – як міжнародного, так і національного (у гармонізованому праві ЄС (з окремими прикладами з національного права держав-членів), а також у праві Великої Британії, КНР, США та України), – та аналіз їх наслідків для об’єктів, створених на основі ШІ. На основі цього формується поняття «твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ» та розглядається охоплення останніх об’єктів українським режимом sui generis. Оскільки Україна є однією з небагатьох держав, у праві якої передбачений такий спеціальний режим, натомість в інших державах тривають обговорення, другий розділ передбачає огляд основних підходів, спрямованих на пошук правового режиму щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. Третій розділ присвячений встановленню зв’язку між обґрунтуваннями інтелектуальної власності та сучасними викликами і ризиками, що виникають у результаті використання генеративного ШІ для створення твороподібних об’єктів, а також пошуку на основі отриманих результатів найбільш доречного правового рішення. Новизна цієї дисертаційної роботи полягає в тому, що вона є першою у вітчизняній науці комплексною науковою працею, що присвячена правовому режиму твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. До головних висновків дисертації належать такі: - Підтверджено, що авторське право є антропоцентричним на міжнародному та національному рівнях; виявлено коріння та прояви антропоцентризму в авторському праві. - Розкрито головні відмінності підходів держав до змісту критерію оригінальності та поняття авторства. - Зроблено внесок у краще розуміння генеративного ШІ. - Запропоновано підхід – тест, що складається з п’яти частин – із розрізнення охороноздатних і неохороноздатних за авторським правом об’єктів, створених на основі ШІ. - Розглянуто чотири сценарії (не)авторства щодо об’єктів, створених на основі ШІ, які можуть виникнути після застосування тесту. - Введено термін «твороподібні об’єкти, створені на основі ШІ» на позначення об’єктів, що справляють враження творів (у розумінні авторського права), проте такі об’єкти створені на основі генеративного ШІ без достатнього творчого внеску людини та, відповідно, не охороняються авторським правом. - Ідентифіковано основні проблемні аспекти українського режиму sui generis щодо неоригінальних об’єктів, згенерованих комп’ютерною програмою, яким можуть охоплюватися твороподібні об’єкти, створені на основі ШІ. - Висунуто ідеї щодо вдосконалення українського права sui generis на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою, з урахуванням триваючого процесу рекодифікації Цивільного кодексу України. - Висвітлено історичні спроби пошуку правового режиму щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ, у світі. - Здійснено огляд основних сучасних пропозицій щодо правового режиму твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. - З’ясовано, чи є надання охорони твороподібним об’єктам, створеним на основі ШІ, нині виправданим із перспективи деонтологічних й утилітарних обґрунтувань. - Хоча існування провалу ринку досі не було ані підтверджено, ані спростовано, було ідентифіковано виклики та ризики, що свідчать про небезпеку збереження існуючого стану речей та обґрунтовують необхідність пошуку правового рішення. - Спираючись на класифікаційну систему «градуйованої щільності» (або «поступового ущільнення»), було вивчено можливість використання потенціалу права захисту від недобросовісної конкуренції, яке розглядається у цій дисертації як таке, що розповсюджується як на комерційні відносини «бізнес для бізнесу», так і на комерційні відносини «бізнес для споживача». У роботі робиться висновок, що з обережністю та ретельною оцінкою відповідності вимогам захист від прискіпливої імітації та положення щодо оманливих практик можуть застосовуватися до твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. Водночас також було визнано обмеження застосування цих режимів до вказаних об’єктів. - Наведено інші ідеї та підходи, які можуть бути цікавими в контексті реагування на ризики та виклики, що спричинені твороподібними об’єктами, створеними на основі ШІ. Ключові слова: штучний інтелект (ШІ), міжнародне приватне право (цивільне право/підсудність), авторське право (законодавство з авторського права/Бернська конвенція), право особливого роду (sui generis), право інтелектуальної власності (інтелектуальна власність/ІВ), промислова власність (винаходи/патенти/Паризька конвенція), культура (мистецтво/культурні цінності), твір, база даних, комп’ютерна програма (комп’ютерний код/програмне забезпечення), креативні індустрії, конкуренція (недобросовісна конкуренція), Європейський Союз (ЄС/європеїзація/acquis ЄС), Угода про асоціацію між Україною та ЄС (європейська інтеграція), договір.Militsyna K.M. Legal Framework for AI-Based Work-Like Output. – Qualifying research work as a manuscript. Thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 293 ‘International Law’ (29 – International Relations). – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. The thesis comprehensively explores the issue of the legal framework for AI-based work-like output. This study is relevant and timely for the following reasons. Modern generative artificial intelligence (AI) models and systems continue to grow in complexity. They are distinguished from ‘traditional’ computer programmes by their computational capacity, high level of automation, and their reliance on vast amounts of data. The increasing complexity of generative AI models and systems is accompanied by an increasing simplification of their operation. These advancements have generated scepticism regarding the copyrightability of AI-based output and fuelled the discussion regarding the legal framework for AI-based work-like output. In light of the rapid development and increasing use of generative AI models and systems worldwide, Ukraine has introduced a sui generis right for non-original computer-generated objects. The Ukrainian sui generis regime distinguishes between objects created by individuals using computer technology (which will be protected by copyright if they meet the relevant requirements) and non-original objects generated by a computer programme. The latter category is supposed to cover AI-based work-like output. Despite the legislator’s intention to provide the creative industries with forward-looking regulation, the sui generis regime in question has not enjoyed much popularity since its introduction. This may stem from uncertainty about where the boundary lies between AI-based objects protected by copyright and ‘AI-generated’ objects covered by the sui generis right. Other causes may originate from the regime itself. Against this backdrop, it is hardly surprising that the sui generis regime has become a topic of discussion in the ongoing recodification of the Civil Code of Ukraine. This makes this study, which examines the Ukrainian sui generis regime among other things, extremely relevant. Unlike Ukraine, other countries have so far refrained from ‘regulating’ AI-based work-like output. First, as in Ukraine, the distinction between copyrightable and non-copyrightable AI-based outcomes has yet to be clarified. Second, foreign scholars continue to debate what type of framework may be given to AI-based work-like output. In recent years, however, this ‘can’ question has morphed into a ‘should’ dilemma, namely whether it is necessary to search for a legal framework at all. The study is broken down into three major phases. The first chapter is dedicated to the theoretical and practical aspects related to AI-based work-like output. The first chapter entails uncovering anthropocentric underpinnings rooted in copyright law – both international and national (in the harmonised EU law (with occasional references to the Member States’ national laws) and the laws of China, Ukraine, the UK and the US) – and analysing their consequences for AI-based output. Building on this, the notion of ‘AI-based work-like output’ is coined, and the treatment of such output under Ukraine’s sui generis regime is explored. Given that Ukraine is among the few jurisdictions whose legislation establishes such a special regime, while other countries remain engaged in ongoing discussions, the second chapter entails a review of the main approaches that aim to provide a legal framework for AI-based work-like output. The third chapter envisages linking intellectual property justifications to current challenges and risks arising from the use of generative AI to produce work-like output and, based on the results, searching for the most appropriate legal framework. The novelty of this thesis lies in its being the first comprehensive scholarly work within Ukrainian academia devoted to the search for a legal framework for AI-based work-like output. The following are the main findings of the thesis: - It has been confirmed that copyright is anthropocentric at both the international and national levels. The origins and manifestations of this anthropocentrism have been located. - The main differences in the approaches taken by different countries to the requirement of originality and the concept of authorship have been revealed. - A contribution has been made to a better understanding of generative AI. - A five-part test has been developed to distinguish between copyrightable and non-copyrightable AI-based output. - Four (non-)authorship scenarios regarding AI-based output that may arise after the application of the test have been discussed. - The term ‘AI-based work-like output’ has been introduced to refer to outcomes that resemble works (within the meaning attributed to this concept by copyright law) but are produced using generative AI without sufficient human creative contribution, thus not protected by copyright law. - The main problematic aspects of the Ukrainian sui generis regime for non-original computer-generated objects, which may cover AI-based work-like output, have been identified. - The study puts forward ideas to improve Ukrainian sui generis right to non-original computer-generated objects, with the ongoing process of recodification of the Civil Code of Ukraine being taken into account. - Historical attempts around the world to provide a legal framework for AI-based work-like output have been outlined. - An overview of the main current approaches to the legal framework for AI-based work-like output has been carried out. - The question of whether the protection of AI-based work-like output is justified from deontological and utilitarian perspectives has been explored. - While the existence of a market failure has been neither confirmed nor refuted yet, the study has identified challenges and risks reasoning for the danger of leaving things as they are and justifying the need to search for the legal framework. - Building upon the classification system of ‘graded density’ (or ‘gradual solidification’), the study has explored the possibility of leveraging the potential of unfair competition law, regarded in this thesis as encompassing both business-to-business and business-to-consumer commercial relations. It concludes that, with caution and careful assessment of compliance with the requirements, protection against slavish imitation and provisions on misleading practices can be applied to AI-based work-like output. At the same time, the limitations of applying these frameworks to such output have also been acknowledged. - The thesis has pointed to other ideas and approaches that might be insightful for addressing the risks and challenges associated with AI-based work-like output. Keywords: artificial intelligence (AI), private international law (civil law/jurisdiction), copyright (copyright law/Berne Convention), right of a special kind (sui generis), intellectual property law (intellectual property/IP), industrial property (inventions/patents/Paris Convention), culture (art/cultural values), work, database, computer programme (computer code/software), creative industries, competition (unfair competition), European Union (EU/Europeanisation/EU acquis), EU–Ukraine Association Agreement (European integration), contract.ukштучний інтелект (ШІ)міжнародне приватне право (цивільне право/підсудність)авторське право (законодавство з авторського права/Бернська конвенція)право особливого роду (sui generis)право інтелектуальної власності (інтелектуальна власність/ІВ)промислова власність (винаходи/патенти/Паризька конвенція)культура (мистецтво/культурні цінності)твірбаза данихкомп’ютерна програма (комп’ютерний код/програмне забезпечення)креативні індустріїконкуренція (недобросовісна конкуренція)Європейський Союз (ЄС/європеїзація/acquis ЄС)Угода про асоціацію між Україною та ЄС (європейська інтеграція)договір.artificial intelligence (AI)private international law (civil law/jurisdiction)copyright (copyright law/Berne Convention)right of a special kind (sui generis)intellectual property law (intellectual property/IP)industrial property (inventions/patents/Paris Convention)culture (art/cultural values)workdatabasecomputer programme (computer code/software)creative industriescompetition (unfair competition)European Union (EU/Europeanisation/EU acquis)EU–Ukraine Association Agreement (European integration)contract.Дисертація