Звонська, Леся ЛеонідівнаЛеся ЛеонідівнаЗвонська2026-03-202026-03-202024-05Звонська, Л. (2024). Поетичний простір твору Діогена Лаерція "Життя та думки славетних філософів". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (35)), 18–25. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.35.03УДК 821.1410.17721/1728-2659.2024.35.03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13603Вackground. The study of the work of Diogenes Laertius "Lives and Thoughts of Eminent Philosophers", mainly focuses on the analysis of the philosophical information of the work, and apart from individual explorations, the linguistic and stylistic characteristics of the work have not yet been comprehensively investigated, which determined the relevance of our search. Therefore, we aim to consider the poetic structure in the discourse of the work of Diogenes Laertius in the aspect of ancient biography and doxography and in correlation with the cultural and historical realities of ancient Greek panegyrics and invective. Methods. The study used descriptive, typological, functional, linguistic and cultural methods. Results. The article examines the poetic component in the discourse of the work of Diogenes Laertius in the aspect of ancient biography and doxography and in correlation with the cultural and historical realities of ancient Greek panegyrics and invective. The stylistic features of epigrammatic poetry about philosophers are characterized: apotheosis, heroization and glorification or, on the contrary, satire, invective and parody. Panegyristics is embodied in the form of deification, ascension to heaven to the Olympians, invective – in ridiculing human flaws and the shortcomings of philosophers and discrediting their teachings. In the studied epigrams, philosophers, along with prominent historical figures and winners of all-Greek competitions, became objects of public worship for the first time. The poetic works of the philosophers themselves are also analyzed, quotations by various philosophers of ancient Greek poetry, their paraphrases and parodies of famous poets. The poetic discourse is described, presented both in the diachrony of the authors involved by Diogenes, from Homer and ending with late Hellenistic epigrammatists (more than 250 poems by 32 well-known and little-known authors), and in their genre diversity (epic, lyric, elegy, tragedy, comedy, canticles, oracles, epigram, epitaph, dialogue-diatribe). The metric schemes of poetic works, both quoted by Diogenes and the author's original poetry. Conclusions. The analysis of the poetic component of the text showed that Diogenes skillfully uses a large number of poetic quotations from the works of philosophers themselves, about philosophers, and putting them in the mouths of philosophers within the historical and biographical discourse. The poetic discourse of the work is logically complemented by the poetry of the author himself, Diogenes Laertius. The harmonious interweaving of panegyric or invective poems in biography and doxography testifies to the author's mastery and broad stylistic dimensions of the work.Вступ. Дослідження твору Діогена Лаерція "Життя та думки славетних філософів" здебільшого зосере-джуються на аналізі філософської інформації, тому окрім окремих розвідок досі цілісно не були досліджені мов-но-стилістичні характеристики твору, що й зумовило актуальність нашого пошуку. Тож ми маємо на меті роз-глянути поетичну складову в дискурсі твору Діогена Лаерція в аспекті античної біографістики і доксографії та в кореляції з культурно-історичними реаліями давньогрецької панегіристики й інвективи. Методи. У дослідженні використано описовий, типологічний, функціональний, лінгвокультурологічний методи. Результати. Характеризуються стилістичні особливості епіграматичної поезії про філософів: апофе-оз, героїзація та прославляння або ж, навпаки, сатира, інвектива і пародіювання. Панегіристика втілюється у формі обожнення, вознесіння на небо до олімпійців, інвектива – у висміюванні людських вад і недоліків філосо-фів та дискредитації їхнього вчення. У досліджуваних епіграмах філософи, нарівні з видатними історичними постатями та переможцями на всегрецьких змаганнях, уперше стають об'єктами cуспільного культу. Аналізу-ються також поетичні твори самих філософів, цитування ними давньогрецької поезії, їхні парафрази та паро-діювання відомих поетів. Описується поетичний дискурс, представлений як у діахронії залучених Діогеном ав-торів, від Гомера і до пізньоелліністичних епіграматистів (понад 250 поезій 32 відомих і маловідомих авторів), так і в їхньому жанровому розмаїтті (епос, лірика, елегія, трагедія, комедія, піснеспіви, оракули, епіграма, епіта-фія, діалог-діатриба). Зазначено метричні схеми поетичних творів, як цитованих Діогеном, так і оригінальної поезії автора. Висновки. Аналіз поетичної складової тексту показав, що Діоген у межах історико-біографічного диску-рсу майстерно використовує багато поетичних цитат творів самих філософів, про філософів і вкладаючи їх в уста філософів. Поетичний дискурс твору логічно доповнюють поезії самого автора, Діогена Лаерція. Гармо-нійне вплетення панегіричних чи інвективних поезій в біографістику та доксографію свідчить про майстер-ність автора та широкі стилістичні виміри твору.ukДіоген Лаерційдавньогрецька поезіяпанегіристикаінвективаDiogenes Laertiusancient Greek poetrypanegyricinvectiveСтаття