Щербак, О.О.Щербак2026-05-132026-05-132013Щербак, О. (2013). GROUNDWATER AND ITS SUSCEPTIBILITY TO CONTAMINATION IN KHERSON REGION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(63), 74–76.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20885Goal. The goal of the research is zoning of Kherson region on the basis of the upper Miocene water-bearing complex sensitivity to contamination caused by potentially dangerous types of economic activity. Research methods. The methodical approach to determining the sensitivity of groundwater to contamination based on sensitivity index was proposed. For these purpose the index-rating, parametric methods, method of zoning and geoinformational (GIS) approach were used. Research results. This study evaluated the sensitivity of the upper Miocene aquifer complex to contamination in Kherson region. The groundwater sensitive to pollution is mostly in the areas closest to the rivers (Dniper, Ingylets), where natural protection of groundwater is low, and in urban areas with a great number of anthropogenic objects. Originality. For the first time, the quantitative criterion has been developed to assess anthropogenic load on the underground hydrosphere. Based on this criterion, a consistent approach to the assessment of groundwater vulnerability to pollution in the Kherson region was proposed. Such approach takes into account not only the static factors of groundwater protection, but also its dynamic component – anthropogenic loads, hydrogeodynamic conditions. Practical application of the research. The potentially dangerous territories were allocated, in terms of pollution of the upper Miocene water-bearing complex – the main source of potable groundwater. This zoning is an important step in planning the location of monitoring, water supply wells and dangerous anthopogenic objects. The methodological approaches and techniques can be used to study groundwater in other areas.Мета. Метою дослідження є районування території Херсонської області за рівнем чутливості підземних вод верхньоміоценового водоносного комплексу до забруднення, спричиненого потенційно небезпечними для підземних вод видами господарської діяльності. Методи дослідження. Запропоновано методичний підхід до визначення рівня чутливості підземних вод до забруднення, на основі кількісного критерію – індексу чутливості. В роботі застосовувались індексно-рейтингові, параметричні, методи районування та геоінформаційний підхід. Результати дослідження. Визначено рівень чутливості підземних вод верхньоміоценового водоносного комплексу до забруднення на території Херсонської області. Так, найбільш уразливими до забруднення є території поблизу річкових долин (Дніпро, Інгулець), де низька природна захищеність водоносного горизонту та в районах міської забудови, де розміщується велика кількість техногенних об'єктів. Наукова новизна. Вперше запропоновано кількісний критерій для оцінки антропогенного навантаження на підземну гідросферу. На основі такого критерію, розроблено методичний підхід до оцінки чутливості підземних вод до забруднення для території Херсонській області. В даному підході враховані не лише статичні фактори захищеності підземних вод, але й її динамічна складова – антропогенне навантаження, гідрогеодинамічні умови. Практична значимість. Виділено потенційно небезпечні території з точки зору забруднення верхньоміоценового водоносного комплексу – основного джерела питних підземних вод. Таке районування території є важливим етапом при плануванні розміщення моніторингових, водозабірних свердловин, небезпечних техногенних об'єктів. Запропоновані методичні підходи та прийоми можуть бути використані для вивчення підземних вод на інших територіях.enСтаття