Курапов, А. О.А. О.КураповДанилюк, І. В.І. В.Данилюк2026-02-272026-02-272024Курапов, А. О., & Данилюк, І. В. (2024). Травма війни 2022: оцінка ПТСР і КПТСР серед населення України та сусідніх країн. Український психологічний журнал, (2), 62–75. https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).4УДК 159.910.17721/upj.2024.2(22).4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11039Російсько-українська війна, яка триває з 2014 року та переросла у повномасштабне вторгнення в 2022 році, суттєво вплинула на психічне здоров’я населення як в Україні, так і за її межами. Дослідження виявили високий рівень посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР) серед українців, які безпосередньо зазнали впливу бойових дій. Ці розлади асоціюються з тривалим стресом, спричиненим втратою близьких, руйнуванням інфраструктури, економічною нестабільністю та постійною загрозою життю. У сусідніх країнах, таких як Польща та Румунія, виявлено підвищені рівні тривожності та депресії через потік біженців, страх ескалації конфлікту та соціально-економічні виклики. Навіть у віддалених країнах, зокрема Тайвані, Омані та Еквадорі, психологічні наслідки проявлялися через медійний тиск і глобальні економічні наслідки війни. Статеві відмінності також є значущими: жінки частіше демонстрували симптоми ПТСР і КПТСР, що пояснюється як біологічними особливостями, так і соціокультурними ролями в кризових умовах. Важливим чинником ризику став інформаційний вплив, зокрема часте споживання новин про війну, що корелює з підвищеним рівнем тривожності та стресу. Результати дослідження підкреслюють важливість створення адаптивних програм психологічної підтримки для різних груп населення. Такі програми повинні враховувати культурні особливості, забезпечувати доступ до професійної допомоги та сприяти зміцненню психічної стійкості. Це дозволить мінімізувати наслідки війни як для безпосередньо постраждалих, так і для людей, які відчули її непрямий вплив.The Russo-Ukrainian war, ongoing since 2014 and escalating into a full-scale invasion in 2022, has significantly impacted the mental health of the population in Ukraine and beyond. Numerous studies reveal high levels of Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD) and Complex Post-Traumatic Stress Disorder (CPTSD) among Ukrainians directly exposed to the hostilities. These disorders are associated with prolonged stress caused by the loss of loved ones, destruction of infrastructure, economic instability, and constant threats to life. In neighboring countries such as Poland and Romania, elevated levels of anxiety and depression have been identified due to the influx of refugees, fears of conflict escalation, and socio-economic challenges. Even in distant countries, including Taiwan, Oman, and Ecuador, psychological consequences were observed due to media pressure and the global economic ramifications of the war. Gender differences are also significant: women were more likely to exhibit symptoms of PTSD and CPTSD, explained by both biological factors and sociocultural roles in crisis situations. A critical risk factor was the informational impact, particularly the frequent consumption of news about the war, which correlated with heightened levels of anxiety and stress. The findings underscore the importance of developing adaptive psychological support programs for various population groups. Such programs should account for cultural characteristics, ensure access to professional assistance, and promote resilience. These measures can help mitigate the consequences of war for both directly affected individuals and those experiencing its indirect effects.ukпосттравматичний стресовий розладкомплексний посттравматичний стресовий розладпсихічне здоров’ястатеві відмінностіпсихологічна підтримкаросійсько-українська війнаінформаційний впливPost-Traumatic Stress DisorderComplex Post-Traumatic Stress Disordermental healthgender differencespsychological supportRusso-Ukrainian warinformational impactСтаття