Горбаль, Наталія ВалеріївнаНаталія ВалеріївнаГорбальКалакура, Віктор Ярославович2026-04-072026-04-072026-03-27Горбаль Н.В. Договірне регулювання відносин подружжя в міжнародному приватному праві : дис. ... доктора філософії : 293 Міжнародне право. Київ, 2026. 295 с.УДК 341.9:347.6:347.4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14588Горбаль Н.В. Договірне регулювання відносин подружжя в міжнародному приватному праві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 «Міжнародне право» (галузь знань 29 «Міжнародні відносини») – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу договірного регулювання відносин подружжя в міжнародному приватному праві як багаторівневого механізму, що поєднує матеріально-правові інструменти сімейного та цивільного права із колізійно-правовим визначенням застосовного права, вимогами до форми правочинів, умовами їх дії щодо третіх осіб, а також стандартами судового контролю й правозастосування. Актуальність теми зумовлена інтенсифікацією транскордонної мобільності, зростанням кількості сімейних правовідносин, ускладнених іноземним елементом, накопиченням активів і зобов’язань у різних юрисдикціях та підвищенням значення правової визначеності щодо майнових наслідків шлюбу. Метою дослідження є розроблення цілісного науково обґрунтованого підходу до договірного врегулювання майнових відносин подружжя в міжнародному приватному праві, визначення його меж, інструментів і гарантій ефективності, а також формулювання пропозицій, спрямованих на підвищення передбачуваності наслідків для сторін і третіх осіб. Для досягнення мети проаналізовано юридичну природу відносин подружжя та їх зміст у координатах приватноправового регулювання; співвідношення законного та договірного режимів майна і критерії їх практичної ефективності; систему договорів між подружжям як інструментарій вирішення регулятивних потреб (режим майна, утримання, забезпечення дитини, майнове планування на випадок смерті); колізійно-правові передумови дійсності й виконуваності домовленостей; проблеми дії подружніх договорів щодо третіх осіб; судові моделі втручання у подружні домовленості на вимогу кредитора та у зв’язку з публічно-правовими ризиками (зокрема арештом майна у кримінальному провадженні). Методологічну основу становлять системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, функціональний методи, а також аналіз судової практики та прийоми правового моделювання, що дозволило поєднати доктринальний рівень із прикладними завданнями договірної техніки й правозастосування. Категорія «відносини подружжя» у правовому сенсі розкрита через юридичний факт державної реєстрації шлюбу, що забезпечує коректне відмежування подружніх правовідносин від суміжних форм приватного співжиття та стосунків. Доведено, що автономія волі у сімейному праві є функціонально спрямованою і нормативно обмеженою. Договірне втручання у сферу особистих немайнових прав є юридично недопустимим, натомість майнові права та обов’язки подружжя становлять предметно виправдану сферу договірного регулювання. Показано, що механізм правового регулювання майнових відносин подружжя практично реалізується через законний і договірний режими, різниця між якими полягає не у «джерелі» регуляції, а у способі конкретизації правового режиму майна: презумптивно-імперативному (за загальним правилом) або індивідуалізованому (за домовленістю сторін). Законний режим спільної сумісної власності, попри його базову стабілізуючу функцію, не забезпечує наперед заданої визначеності для сторін і часто «активується» переважно у конфліктних або транзакційних ситуаціях. Натомість договірний механізм, будучи найбільш придатним для індивідуалізації майнового режиму, потребує високої юридико-технічної якості, внутрішньої узгодженості та відповідності вимогам правочинності. В ускладнених іноземним елементом відносинах колізійне регулювання обґрунтовано розглянуто як первинну передумову ефективності як законного, так і договірного режимів, оскільки саме визначення застосовного права впливає на допустимість і межі договірного врегулювання, вимоги до форми, дію домовленостей щодо третіх осіб і прогнозованість виконання. Систему договірного інструментарію майнового врегулювання відносин подружжя запропоновано розглядати як функціонально необхідні договори, здатні покривати повний цикл регулятивних потреб подружжя: шлюбний договір як центральний комплексний засіб; договір про поділ спільного майна як механізм конкретизації титулу щодо вже набутого; договір про утримання одного з подружжя; договори щодо фінансового забезпечення дитини (з урахуванням принципу непогіршення становища дитини); спадковий договір подружжя як інструмент майнового планування на випадок смерті. Обґрунтовано допустимість і доцільність змішаних договорів як форми концентрації домовленостей за умови суворого дотримання вимог цивільного і сімейного законодавства, форми правочинів і колізійних приписів. Концептуалізовано шлюбний договір як інструмент, що виходить за межі вузького розуміння «модифікації законного режиму майна». Доведено його здатність виконувати функцію прогнозного правового планування майнових наслідків сімейного життя. Запропоновано методологічний підхід до конструювання шлюбного договору, орієнтований на виявлення цілей сторін, ідентифікацію ризиків та їх юридичне «переведення» у наперед визначені моделі поведінки, що посилює доказову спроможність домовленостей і зменшує простір конфлікту. Обґрунтовано, що цілі укладення шлюбного договору є не «мотиваційним тлом», а юридично значущим чинником його змісту, меж допустимого та прогнозованої виконуваності. Показано, що саме належна юридична конкретизація цілей переводить шлюбний договір із «декларативного» документа у доказово й практично придатну модель майнової поведінки, знижує ризики подвійного тлумачення та підвищує стійкість домовленостей у взаєминах із третіми особами й у транскордонних ситуаціях. Визначено сім практичних цілей укладення шлюбного договору. Встановлено, що реальна юридична цінність шлюбного договору проявляється у «зовнішньому периметрі» правовідносин, тобто у взаємодії з третіми особами та в умовах публічно-правових ризиків. Досліджено межі допустимого балансування між автономією волі подружжя та охороною прав кредитора; запропоновано розмежування судових моделей втручання у подружні договори на вимогу кредитора. Проаналізовано проблему арешту майна у кримінальному провадженні щодо одного з подружжя та обґрунтовано необхідність застосування стандартів пропорційності й належної доказової бази у світлі практики ЄСПЛ щодо захисту права власності, з метою недопущення надмірного втручання у право власності добросовісного з подружжя. Показано, що збройний конфлікт істотно змінив фактичні умови реалізації автономії волі, підвищивши значення доказової спроможності та виконуваності домовленостей. Обґрунтовано потребу інституційного підсилення шлюбного договору через державну реєстрацію як умову правової визначеності та дієвості щодо третіх осіб. Запропоновано модель спеціального державного реєстру з обмеженим доступом, яка забезпечує публічність юридично значущих відомостей (метаданих) за збереження конфіденційності змісту договору. Отримані результати мають практичну цінність для адвокатської та нотаріальної діяльності, судової практики, нормотворчої роботи та правничої освіти, оскільки пропонують системні орієнтири для конструювання подружніх договорів, підвищення їх дійсності й виконуваності, а також для формування єдиних підходів до оцінки таких договорів у спорах із кредиторами та в умовах публічно-правових обмежень. Ключові слова: міжнародне приватне право; сімейне право; відносини подружжя; договірне регулювання; шлюбний договір; договори між подружжям; автономія волі; іноземний елемент; вибір права; дія договору щодо третіх осіб; правова визначеність; державна реєстрація шлюбних договорів.Horbal N.V. Contractual regulation of marital relations in private international law. – Qualifying scientific work on the rights of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 293 “International Law” (field of knowledge 29 “International Relations”) – Educational and Scientific Institute of International Relations of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. This doctoral thesis offers a comprehensive analysis of contractual regulation of spousal relations in private international law as a multi-layered mechanism that integrates substantive tools of family and civil law with conflict-of-laws determination of the applicable law, requirements as to the form of legal acts, their effects vis-à-vis third parties, and standards of judicial scrutiny and enforcement. The topic’s contemporary significance is driven by intensified cross-border mobility, the growing number of family relationships involving a foreign element, the accumulation of assets and liabilities across jurisdictions, and the heightened need for legal certainty as to the proprietary consequences of marriage. The research develops a coherent, evidence-based approach to contractual governance of spouses’ proprietary relations in private international law, delineating its limits, instruments and effectiveness safeguards, and advancing proposals aimed at improving predictability for both the parties and third persons. To that end, the thesis examines: the legal nature and content of spousal relations within the framework of private-law regulation; the interaction between statutory and contractual matrimonial property regimes and criteria of their practical effectiveness; the system of agreements between spouses as a toolkit responding to key regulatory needs (property regime, maintenance, child support, and estate planning); conflict-of-laws preconditions for the validity and enforceability of agreements; issues concerning the operation of spousal agreements towards third parties; and judicial models of intervention in spousal arrangements at the request of creditors and in response to public-law risks (including asset seizure in criminal proceedings). Methodologically, the study relies on systemic, formal-dogmatic, comparative and functional methods, complemented by analysis of case-law and techniques of legal modelling that bridge doctrinal enquiry with the practical demands of contract design and application. The category of “spousal relations” is conceptualised, in legal terms, through the juridical fact of state registration of marriage, which allows a principled distinction between matrimonial relationships and adjacent forms of private cohabitation. The thesis demonstrates that party autonomy in family law is functionally oriented and normatively constrained: contractual interference with personal non-pecuniary rights is legally impermissible, whereas spouses’ proprietary rights and obligations constitute a justified domain for contractual regulation. The legal regulation of matrimonial property is shown to operate, in practice, through statutory and contractual regimes, whose difference lies not in the “source” of regulation but in the mode of specification of the property regime—presumptive and largely mandatory by default, or individualised by the parties’ agreement. Although the statutory regime of community property performs a baseline stabilising function, it often fails to provide ex ante certainty and is typically “activated” primarily in dispute-driven or transactional settings. By contrast, the contractual mechanism is best suited to individualising the matrimonial property regime, yet it requires high-quality legal drafting, internal coherence, and strict compliance with requirements of validity. In relationships involving a foreign element, conflict-of-laws regulation is justified as a primary precondition for the effectiveness of both statutory and contractual regimes, since the identification of the applicable law shapes the permissible scope of contractual arrangements, form requirements, effects on third parties, and the foreseeability of enforcement. The thesis proposes to view the contractual toolkit for regulating spouses’ proprietary relations as a set of functionally necessary agreements capable of covering the full cycle of spouses’ regulatory needs: the marriage contract as the central, comprehensive instrument; an agreement on division of joint property as a mechanism for specifying title to already-acquired assets; spousal maintenance agreements; agreements on the financial support of the child (subject to the principle that the child’s position must not be worsened); and a spousal inheritance contract as an estate-planning instrument. The admissibility and utility of mixed contracts are substantiated as a means of concentrating agreements, provided that requirements of civil and family law, form, and conflict-of-laws rules are strictly observed. The marriage contract is conceptualised as an instrument extending beyond a narrow understanding of “modification of the statutory property regime” and is shown to serve as a vehicle for anticipatory legal planning of the proprietary consequences of family life. A methodological approach to marriage-contract design is advanced, centred on identifying the parties’ objectives, mapping relevant risks, and translating them into predefined legal models of conduct—thereby strengthening evidential robustness and reducing the scope for conflict. The thesis further argues that the objectives of a marriage contract are not merely motivational background but a legally significant factor shaping its content, permissible limits and expected enforceability. Proper juridical specification of objectives transforms the marriage contract from a declaratory document into a practicable, evidence-ready model of proprietary behaviour, reduces interpretative ambiguity, and enhances resilience in dealings with third parties and in cross-border settings. Seven practical objectives of concluding a marriage contract are identified. The study establishes that the marriage contract’s genuine legal value becomes most visible at the “external perimeter” of matrimonial relations—namely, in interaction with third parties and under public-law risks. The permissible balancing between spouses’ autonomy and the protection of creditors is examined, and a differentiation of judicial models of intervention in spousal agreements at a creditor’s request is proposed. The problem of asset seizure in criminal proceedings involving one spouse is analysed, and the need for proportionality standards and a proper evidential basis is substantiated in the light of the European Court of Human Rights’ case-law on the protection of property, with a view to preventing excessive interference with the proprietary rights of the good-faith spouse. The thesis also shows that armed conflict has materially altered the factual conditions for the exercise of party autonomy, increasing the importance of evidential capacity and enforceability of spousal arrangements. Finally, the research substantiates the need for institutional strengthening of the marriage contract through state registration as a condition of legal certainty and effectiveness vis-à-vis third parties. It proposes a model of a specialised state register with restricted access that ensures public availability of legally significant information (metadata) while preserving the confidentiality of the agreement’s content. The findings have practical value for advocacy and notarial practice, adjudication, legislative drafting, and legal education, as they provide systemic guidance on structuring spousal agreements, enhancing their validity and enforceability, and developing consistent approaches to assessing such agreements in disputes with creditors and under public-law constraints. Keywords: private international law; family law; spousal relations; contractual regulation; marital agreement; agreements between spouses; party autonomy; foreign element; choice of law; effect of the agreement vis-à-vis third parties; legal certainty; state registration of marital agreements.ukміжнародне приватне правосімейне правовідносини подружжядоговірне регулюванняшлюбний договірдоговори між подружжямавтономія волііноземний елементвибір правадія договору щодо третіх осібправова визначеністьдержавна реєстрація шлюбних договорів.private international lawfamily lawspousal relationscontractual regulationmarital agreementagreements between spousesparty autonomyforeign elementchoice of laweffect of the agreement vis-à-vis third partieslegal certaintystate registration of marital agreements.Дисертація