Кравченко, КатеринаКатеринаКравченкоБабіч, ОксанаОксанаБабічСоколіна, ОльгаОльгаСоколінаЮркова, ОльгаОльгаЮрковаБеліченко, ЛюдмилаЛюдмилаБеліченко2026-03-172026-03-172025-12-29Кравченко, К., Бабіч, О., Соколіна, О., Юркова, О., Беліченко, Л. (2025). Features of psychological training in the NATO Аrmies: an analytical review. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(4), 15–23. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.64.15-2310.17721/1728-2217.2025.64.15-23https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13140Background. Under the current conditions of full-scale warfare, Ukraine is facing unprecedented psychological demands on its military personnel. This necessitates scientifically grounded and systematic approaches to psychological training that foster resilience to combat stress and ensure the ability to operate effectively under extreme conditions. The experience of the NATO member states′ armies ‒ where psychological training is fully integrated across all levels of combat instruction – serves as an important benchmark for developing Ukraine′s own system of preparing its military personnel to meet the psychological challenges of war. This highlights the relevance of studying the specific features of psychological training in the NATO armed forces. Research Objective – to explore the distinctive features of psychological training in the NATO armed forces and to formulate recommendations for enhancing the psychological preparation of the personnel of the Armed Forces of Ukraine. Methods. The study employed theoretical research methods, including analysis, synthesis, generalization, comparison, and systematization. Results. It was established that psychological training of military personnel in NATO countries is structured as an integrated, multi-level, and scientific evidence-based approach. It includes the development of adaptive thinking, self-regulation skills, team cohesion, psychological leadership, and other critical components required to build psychological resilience and combat readiness. Key trends include the integration of psychological training into combat instruction; digitalization (use of VR environments and biofeedback technologies); and continues monitoring of personnel′s mental state, etc. At the same time, several challenges were identified, such as fragmentation in standards, time constraints, insufficient practical orientation in some training courses, and uneven implementation among Allied nations. Conclusions. The psychological training system of NATO armies is well-developed and has proven its effectiveness in both local conflicts and peacekeeping operations. However, NATO′s experience cannot be fully implemented into the Ukrainian context without substantial adaptation. Ukraine′s unique operational environment requires the development ‒ or refinement ‒ of a national psychological training model. While this model should align with NATO principles, it must also account for the intensity of combat operations, the scale of non-combat losses, the absence of rotations, duration of the strain, the involvement of mobilized personnel, and the motivational and value-driven patriotic defense factors. Where necessary, such adaptations must be profound ‒ taking precedence over NATO standards ‒ since they determine the psychological resilience and combat readiness of Ukrainian military personnel in the realities of contemporary warfare.Вступ. У сучасних умовах широкомасштабної війни Україна стикається з безпрецедентними психічними навантаженнями на особовий склад. Це вимагає науково обґрунтованих, системних підходів до психологічної підготовки військовослужбовців, які забезпечують стійкість до бойового стресу та здатність ефективно діяти в екстремальних умовах. Досвід армій країн НАТО, де психологічна підготовка інтегрована в усі рівні бойового навчання, є важливим орієнтиром для розвитку української системи підготовки персоналу до психологічних викликів війни. Цим і зумовлена актуальність вивчення особливостей психологічної підготовки в арміях країн НАТО. Мета дослідження – розглянути особливості психологічної підготовки в арміях країн НАТО та розробити рекомендації щодо вдосконалення психологічної підготовки військовослужбовців ЗС України. Методи. Використано теоретичні методи наукових досліджень, а саме: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація. Результати. Встановлено, що психологічна підготовка військовослужбовців у країнах НАТО має інтегрований, багаторівневий і науково обґрунтований характер. Вона охоплює розвиток адаптивного мислення, саморегуляції, командної взаємопідтримки, психологічного лідерства та інші важливі аспекти для формування психологічної стійкості та готовності до виконання бойових завдань. До провідних тенденцій належать: впровадження психологічних тренінгів у бойове навчання, цифровізація (використання VR-середовищ, біофідбек-технологій), системний моніторинг психічного стану особового складу тощо. Водночас ідентифіковано проблеми – фрагментарність стандартів, часові обмеження, недостатня практична спрямованість деяких курсів та нерівномірність підготовки серед країн Альянсу. Висновки. Система психологічної підготовки військовослужбовців армій країн НАТО розвинена на достатньому рівні та довела свою ефективність у межах локальних і миротворчих операцій. Проте досвід Альянсу не може бути повністю імплементовано у контекст війни в Україні без глибокої адаптації. Наші бойові реалії потребують розроблення (вдосконалення) національної моделі психологічної підготовки військовослужбовців, яка базується на принципах НАТО, але враховує інтенсивність бойових дій, масштаб небойових втрат, відсутність ротацій, тривалість навантаження, участь мобілізованого ресурсу та мотиваційний і ціннісно-патріотичний конструкти. У разі потреби такі адаптаційні зміни мають бути навіть кардинальними – пріоритетними над стандартами НАТО, оскільки саме вони визначають ефективність психологічної стійкості та готовності українських військовослужбовців до виконання бойових завдань у реальних умовах сучасної війни.ukpsychological trainingNATOMFOCCSF2Battlemindpsychological readinesspsychological resilienceArmed Forces of Ukraineпсихологічна підготовкаNATOMFOCCSF2Battlemindпсихологічна готовністьпсихологічна стійкістьЗбройні сили УкраїниСтаття