Новицька Наталя ВіталіївнаДорошко Микола Савович2024-07-222024-07-222024Новицька Н. В. Політика монархій Перської Затоки в регіоні Африканського Рогу : дис. … д-а філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії / наук. кер. М. С. Дорошко. Київ, 2024. 215 с.УДК 327https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/3068Дисертація присвячена дослідженню зовнішньої політики монархій Перської Затоки в регіоні Африканського Рогу. Проведено всебічний аналіз історичних передумов становлення багатогранної природи відносин між державами Перської Затоки та Африканського Рогу. Доведено стратегічне значення регіону Африканського Рогу для безпеки міжнародних торговельних коридорів. Визначені основні чинники зацікавленості держав Аравійського півострову в регіоні Африканського Рогу на сучасному етапі. Розглянуто стратегічну конкуренцію між Саудівською Аравією та Іраном, а також між ОАЕ та як Катаром, так і Туреччиною, а також інші міжнародні кроки, такі як миротворчість та посередництво у конфліктах, спільні операції по боротьбі з піратством, співробітництво в протидії з тероризмом, допомога в галузі безпеки, угоди про заснування військових баз та економічний розвиток. Визначено, що відносини між державами Перської затоки стають дедалі складнішими та часто нестабільними – на тлі конкуруючих бачень регіональної безпеки, ролі релігії в суспільних справах, підтримки ісламістських груп та впливу на світовій арені. Доведено, що в основі великої частини цих процесів лежить суперництво між Саудівською Аравією та Іраном, яке стає дедалі нестабільнішим, що поширюється на нові арени конкуренції, які охоплюють нові географічні та інституційні простори за межами розділених суспільств, які традиційно створювали сприятливий ґрунт для конкуренції. Проаналізовано, що з 2013 року регіон Північно-Східної Африки став місцем дедалі більшого інтересу та залученості з боку країн Затоки, а суперництво між ними знаходить нові арени для конкуренції, як просторово, так і інституційно. Досліджено ключові чинники формування позиції країн Затоки щодо реагування на війну Росії проти України. Проаналізовано наслідки війни Росії проти України для арабських монархій Аравійського півострова. Обґрунтовано значний вплив агресії РФ проти України на продовольчу безпеку регіону Близького Сходу та Африканського Рогу. Розглянуто вплив військової агресії Росії проти України на держави Затоки. Висвітлено позиції арабських держав щодо війни та рівень співпраці зі сторонами. Наведено причини геджування політики держав Затоки до тіснішої співпраці з Росією та КНР з одночасним послабленням позицій США серед країн регіону. Розкриті механізми реалізації зовнішньої політики Королівства Саудівська Аравія відносно держав Африканського Рогу. З'ясовано вплив конфлікту в Ємені на залученість Саудівської Аравії до співробітництва з державами Африканського Рогу у військово-політичній та інвестиційні й сфері та важливості присутності в регіоні для національної безпеки Королівства. Обґрунтовано тезу про експансіоністську політику Об'єднаних Арабських Еміратів у регіоні Африканського Рогу в військово-політичній, фінансово-економічній та гуманітарній сферах. Показано дестабілізуючу роль ОАЕ в Сомалі. Проаналізовано непостійність та реакційність політики Еміратів щодо деяких країн регіону передусім Джибуті та Сомалі, що не сприяє поширенню стабільності в регіоні. Проведено порівняння засад зовнішньої політики малих держав Затоки відносно держав Африканського Рогу. Проаналізовано трансформацію Держави Катар з малої держави у регіонального лідера на Африканському Розі завдяки політиці м'якої сили, інвестиціям в регіон та гуманітарній політиці. Прослідковано причини та наслідки формування альянсу Катару та Туреччини щодо об'єднання зусиль задля проведення спільної політики на Африканському Розі. Розглянуто можливі сценарії розширення взаємозалежності двох регіонів, позаяк конкуренція з нульовою сумою в країнах Африканського Рогу загрожує порушенням як внутрішньої політики різних регіонів, так і співвідношення сил між цими державами. Адже, зовнішні актори можуть отримати короткочасні вигоди, але з часом усі можуть втратити від більшої нестабільності Африканського Рогу.The dissertation is devoted to the study of the foreign policy of the Gulf states in the region of the Horn of Africa. A comprehensive analysis of the historical fundamentals for the formation of the multifaceted nature of relations between the states of the Gulf and the Horn of Africa has been carried out. The strategic importance of the Horn of Africa region for the security of international trade corridors has been proven. The main factors of the interest of the states of the Arabian Peninsula in the region of the Horn of Africa at the current stage have been determined. The strategic competition between Saudi Arabia and Iran, as well as between the UAE and both Qatar and Turkey, is examined, as well as other international steps such as peacemaking and conflict mediation, joint anti-piracy operations, counter-terrorism cooperation, assistance in security, agreements on the establishment of military bases and economic development. It is determined that relations between the states of the Gulf are becoming increasingly complex and often unstable – against the background of competing visions of regional security, the role of religion in public affairs, support for Islamist groups and influence on the world stage. It has been argued that at the root of much of these processes is the increasingly volatile rivalry between Saudi Arabia and Iran, which is spreading into new arenas of competition that encompass new geographic and institutional spaces beyond the divided societies that have traditionally provided fertile ground for competition. It is analyzed that since 2013, the Horn of Africa region has become a place of increasing interest and involvement on the part of the Gulf countries, and the rivalry between them is finding new arenas for competition, both spatially and institutionally. The key factors in the formation of the position of the Gulf countries regarding the response to Russia's war against Ukraine have been studied. The consequences of Russia's war against Ukraine for the Arab monarchies of the Arabian Peninsula are analyzed. The significant influence of the aggression of the Russian Federation against Ukraine on the food security of the region of the Middle East and the Horn of Africa is substantiated. The impact of Russia's military aggression against Ukraine on the Gulf states is considered. The positions of the Arab states regarding the war and the level of cooperation with the parties are highlighted. The reasons for hedging the policy of the Gulf states to closer cooperation with Russia and the People's Republic of China, while simultaneously weakening the position of the USA among the countries of the region, are given. The mechanisms of the implementation of the foreign policy of the Kingdom of Saudi Arabia in relation to the states of the Horn of Africa have been revealed. The influence of the conflict in Yemen on Saudi Arabia's involvement in cooperation with the states of the Horn of Africa in the military-political and investment spheres and the importance of presence in the region for the national security of the Kingdom is clarified. The thesis about the expansionist policy of the United Arab Emirates in the Horn of Africa region in the military-political, financial-economic and humanitarian spheres is substantiated. The destabilizing role of the UAE in Somalia is shown. The instability and reactionary policy of the Emirates in relation to some countries of the region, primarily Djibouti and Somalia, is analyzed, which does not contribute to the spread of stability in the region. A comparison of the principles of the foreign policy of the small states of the Gulf with respect to the states of the Horn of Africa is carried out. The transformation of the State of Qatar from a small state to a regional leader in the Horn of Africa thanks to soft power policy, investments in the region and humanitarian policy is analyzed. The reasons and consequences of the formation of the Qatar-Turkey alliance with regard to joint efforts to implement a common policy in the Horn of Africa are traced. Possible scenarios of expanding interdependence between the two regions are considered, since zero-sum competition in the countries of the Horn of Africa threatens to disrupt both the internal politics of different regions and the balance of power between these states. After all, external actors may gain short-term benefits, but over time, all may lose from greater instability in the Horn of Africa.uaБлизький СхідПерська затока (Саудівська АравіяОАЕКатарОманКувейтБахрейн)Африканський Рігзовнішня політикаміжнародні відносинипродовольча безпекаісламрегіональні альянси«м’яка сила»безпекові гарантіїросійська агресіяЕфіопіяЕритреяСомаліДжибутіMiddle EastGulf (Saudi ArabiaUAEQatarOmanKuwaitBahrain)Horn of Africaforeign policyinternational relationsfood securityIslamregional alliances"soft power"security guaranteesRussian aggressionEthiopiaEritreaSomaliaDjiboutiДисертація