Жарікова, ЮліяЮліяЖарікова2026-07-032026-07-032020-01-01Жарікова, Ю. (2020). Семантичні та аксіологічні особливості фразеологічної мікросистеми «Мовлення» (на матеріалі новогрецької, англійської та української мов). Studia Linguistica, (17), 50-60. https://doi.org/10.17721/StudLing2020.17.50-60УДК 81’373.74-11510.17721/StudLing2020.17.50-60https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26632Phraseology is the branch of linguistics that attracts a lively interest of the researchers, especially through the prism of the latest trends in language study. Despite the fact that the recent studies are mostly made in the terms of cognitive and cultural lingual studies, still the traditional research vectors formed within the structural-semantic paradigm of linguistic knowledge are relevant. In this context, a comparative research based on the material of the Modern Greek, Ukrainian, as well as English as language of international communication, is, undoubtedly, of high topicality. The «Speech» phraseological microsystem is analyzed as well as the phraseosemantic groups are allocated as integral parts of it. In addition, the axiological peculiarities of this group of phraseology are analyzed. Thus, on the basis of differential features, the phraseological units, that form the «Speech» microsystem, are divided into the following phraseosemantic groups: 1) with a negative evaluation: «Criticism, offence, ridicule», «Criticism, insult, rumors», «Denial, refusal», «Chattiness», «Hostile wishes»; 2) with a positive evaluation: «Pleasant conversation, simple conversation», «To speak sincerely, openly, to tell the truth», «Consent, understanding»; 3) with a neutral meaning: «Lack of interest», «Awareness».Стаття присвячена зіставному структурно-семантичному вивченню фразеологічної мікросистеми «Мовлення» на матеріалі віддаленоспоріднених новогрецької, української та англійської мов. Розгляд мікросистем у фразеології є актуальним не тільки у межах когнітивних підходів до вивчення фразеологічного значення (особливо якщо це стосується фразеологічних одиниць малодосліджених мов в українській лінгвістиці, якою є новогрецька), а й із залученням традиційних підходів до дослідження семантики, сформованих у системно-структурній парадигмі наукво-лінгвістичного знання. У цьому контексті цікавими є зіставні розвідки із залученням української мови, а також англійської мови як мови глобального міжнародного спілкування. У статті проаналізовано фразеологічну мікросистему «Мовлення» та виділено фразеосемантичні групи, які входять до її складу. Крім того, проаналізовано аксіологічні особливості зазначеної групи фразеологізмів. Отже, на підставі встановлення диференційних ознак фразеологізми, що утворюють мікросистему «Мовлення», було поділено на такі фразеосемантичні групи: 1) з негативним оцінним значенням: «Критика, образа, насмішка», «Неправда, наклеп, чутки», «Заперечення, відмова», «Балакучість», «Недоброзичливе побажання»; 2) з позитивним оцінним значенням: «Приємна бесіда, проста розмова», «Говорити щиро, відверто, казати правду», «Згода, розуміння»; 3) з нейтральним значенням: «Відсутність інтересу», «Інформованість».uk«Speech» phraseological microsystemsemantic peculiaritiesaxiological peculiaritiesModern GreekEnglishUkrainian languagesфразеологічна мікросистема «Мовлення»семантичні особливостіаксіологічні особливостіновогрецькаанглійська та українська мовиСтаття