САЛТОВСЬКА, НаталіяНаталіяСАЛТОВСЬКА2026-06-122026-06-122023-11-28САЛТОВСЬКА, Н. (2023). LOCAL SPECIFICITY OF HUTSUL RIDDLES. Folia Philologica(6), 30–35. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2023/6/410.17721/folia.philologica/2023/6/4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22873Contemporary folklore studies require both new innovative approaches to the study of the modern genre of the Ukrainian folklore and comprehension, reprinting, as well as research of the works of folklorists of previous centuries. Given that riddles, as a genre of folklore, have attracted researchers’ attention within the context of studying other genre formations such as fairy tales, legends, folk lyrics, calendar customs, and family rituals, exploring the genre in various conceptual directions appears promising. Riddles were incorporated into compilations of the Ukrainian paroemias during the 1840s, often organized within distinct sections that typically lacked a formal classification framework. Scholarly exploration of the genre commenced in the latter half of the nineteenth century characterized by sporadic publications. The exploration of regional particularities in the formation of the riddle genre remains largely unexplored within the Ukrainian riddle studies predetermining comprehensive investigation. The article undertakes an examination of the texts extracted from the compilations of V. Shukhevych’s Hutsulshchyna (Vol. 5, 1908), H. Ilkevych’s Galician Proverbs and Riddles (1841), and M. Nomys’s Ukrainian Proverbs, Sayings, and so on (1864) aimed at discerning localized characteristics at the textual level excluding dialectal linguistic forms. The inquiry focuses on the analysis of congruences between the metaphorical components of textual questions in riddles documented in the Hutsul region and those found in riddles collected from other regions of Ukraine. The research yields the following conclusions. Riddles were prevalent across Ukraine exhibiting primarily universal elements alongside distinctive local traits. Consequently, the riddles documented in the Hutsul region manifest disparities across various dimensions, i.e. compositionally (via the original method of riddling involving the addition of a consistent opening to the text), lexically (through the use of dialectal expressions), and pertaining to a subject matter (notably encompassing riddles concerning indigenous flora, regional fauna denominations, tools, types of economic pursuits, and so forth).Сучасна фольклористика потребує як інноваційних підходів до вивчення жанрології українського фольклору, так і осмислення, перевидання та дослідження напрацювань фольклористів попередніх століть. Оскільки загадки як жанр фольклору привертали увагу дослідників у контексті вивчення інших жанрових утворень – казок, легенд, народної лірики, календарної та родинної обрядовості, перспективним видається осібний напрям вивчення жанру у різних концептуальних напрямах. До збірників українських паремій загадки потрапили у 40-х роках ХІХ ст., здебільшого згруповані в окремий розділ, що зазвичай не мав власної класифікаційної системи. Наукове осмислення жанру розпочалося лише у другій половині ХІХ ст. і характеризується принагідними публікаціями. Тема регіональної специфіки жанроутворення загадок не порушувалася в українському загадкознавстві, тому вона потребує детального вивчення. У статті проаналізовано текстовий матеріал зі збірників В. Шухевича «Гуцульщина» (Т. 5. 1908), Г. Ількевича «Галицькі приповідки і загадки» (1841), М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864) на предмет виявлення локальних особливостей на рівні тексту (діалектні мовні форми до уваги не бралися). Дослідження побудоване на вивченні збігів текстової питальної (метафоричної) частини до слова-відгадки у загадках, записаних на Гуцульщині, із загадками, записаними в інших регіонах України. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки: загадки побутували на теренах усієї України, ґрунтуючись переважно на універсальних константах жанру та вирізняючись специфічними локальними особливостями. Так, загадки, зафіксовані на Гуцульщині, вирізняються на кількох рівнях: композиційному – оригінальним способом загадування шляхом додавання до тексту постійного зачину; лексичному – вживанням діалектних форм; об’єктному – загадки про рослини-ендеміки, регіональні назви тварин, знаряддя праці, види господарської діяльності тощо.ukфольклорзагадкипареміягуцульські загадкилокальна своєрідністьметафораfolkloreriddlesparoemiaHutsul riddleslocal specificitymetaphorСтаття