Кудріна, Т. С.Т. С.КудрінаКозловська, О. Є.О. Є.Козловська2026-02-272026-02-272024Кудріна, Т. С., & Козловська, О. Є. (2024). ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ВЕТЕРАНІВ. Український психологічний журнал(2 (22)), 45–61. https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).3159.910.17721/upj.2024.2(22).3https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11038Стаття пропонує огляд сучасної наукової літератури, що висвітлює психологічні чинники, які впливають на посттравматичне зростання у ветеранів з бойовим досвідом. Основна увага приділяється психологічним ресурсам, таким як резилієнтність (психологічна стійкість), стилі подолання стресу та емоційна регуляція, що є ключовими для процесу адаптації після травматичних подій. Особливий акцент зроблено на ролі особистого досвіду ветеранів, які пройшли через бойові дії, і як даний досвід може сприяти посттравматичному зростанню – процесу позитивних змін, що відбуваються після травми. У статті детально розглянуто результати останніх емпіричних досліджень, які підкреслюють важливість зазначених психологічних чинників у формуванні стратегії відновлення. Зокрема, дослідження демонструють, що ветерани, які мають високий рівень резилієнтності та ефективні стилі подолання стресу, краще пристосовуються до наслідків бойових дій і можуть досягти посттравматичного зростання. Вони не лише легше адаптуються до стресових ситуацій, а й знаходять у собі нові сили для розвитку після травми, що допомагає їм жити більш повноцінним життям. На основі аналізу наукових праць визначено ключові напрями для подальших досліджень. Особливо важливо продовжити дослідження механізмів емоційної регуляції, адаптивних стратегій подолання стресу та ролі соціальної підтримки у ветеранів. Дослідження у цих напрямках можуть сприяти створенню більш ефективних програм психологічної допомоги, спрямованих на підтримку ветеранів, покращення їх психосоціального благополуччя та сприяння їх посттравматичному зростанню після пережитого бойового досвіду. Що стосується перспектив подальших досліджень, слід зазначити, що майбутні дослідження мають бути зосереджені на створенні нових підходів до підтримки ветеранів та враховувати складну природу їхнього посттравматичного досвіду, сформованого в умовах тривалих бойових дій. Необхідно розглядати можливість інтеграції мультидисциплінарних методів та впровадження інноваційних терапевтичних технік, які допоможуть максимально сприяти їхньому відновленню та успішній адаптації до мирного життя. Враховуючи, що конфлікт досі перебуває в активній фазі, а бойові дії продовжуються, важливо розробляти підходи, що відповідатимуть реаліям ситуації, коли ветерани повертаються до мирного життя під впливом постійної загрози та стресу. Врахування специфічних особливостей посттравматичного досвіду, що формується у таких умовах, є ключовим для глибшого розуміння механізмів психологічної адаптації та особистісного зростання ветеранів, які прагнуть адаптуватися до мирного життя, незважаючи на конфлікт, що триває.The article provides an overview of modern scientific literature that examines the psychological factors influencing post-traumatic growth in veterans having combat experience. The main focus is on psychological resources such as resilience (psychological strength), stress coping styles, and emotional regulation, which are keys for adaptation after traumatic events. Special attention is paid to the role of personal experience in veterans who have undergone combat operations and how this experience can contribute to post-traumatic growth – a process of positive changes that occur after trauma. The article thoroughly reviews the results of recent empirical studies that emphasize the importance of these psychological factors in shaping recovery strategies. In particular, studies show that veterans with strong resilience and effective stress coping styles are better able to adapt to the consequences of hostilities and can achieve post-traumatic growth. They not only adapt more easily to stressful situations but also find new strengths for development after trauma, which helps them lead more fulfilling lives. Based on the analysis of scientific papers, key directions for future research have been identified. It is particularly important to continue studying the mechanisms of emotional regulation, adaptive stress coping strategies, and the role of social support for veterans. Research in these areas can contribute to the development of more effective psychological assistance programs aimed at supporting veterans, improving their psychosocial well-being, and fostering their post-traumatic growth after experiencing combat hostilities. Regarding prospects for future research, we should note that upcoming studies should focus on developing new approaches to supporting veterans while considering the complex nature of their post-traumatic experience, shaped by prolonged combat conditions. There is a need to explore the possibility of integrating multidisciplinary methods and introducing innovative therapeutic techniques that will help maximize their recovery and successful adaptation to civilian life. Given that the conflict is still ongoing and combat operations continue, it is essential to develop approaches that reflect the realities when veterans return to civilian life under the influence of constant threat and stress. Taking into account the specific features of the post-traumatic experience formed in such conditions is a key to a deeper understanding the mechanisms of psychological adaptation and personal growth in veterans who seek to adapt to civilian life despite the ongoing conflict.ukпосттравматичне зростанняветеранибойовий досвідрезилієнтністьпсихологічні ресурсистратегії подоланнясоціальна підтримкаpost-traumatic growthveteranscombat experienceresiliencepsychological resourcescoping strategiessocial supportСтаття