Ле Сяомен0000-0003-1870-4914 Голубовська, Ірина ОлександрівнаІрина ОлександрівнаГолубовська2026-02-242026-02-242025Le Xiaomeng, Golubovska, I. O. (2025). Frame Modeling of the DOUBT /СОМНЕНИЕ/ Concept (Based on Materials from Russian-language Electronic Media of Ukraine). Studia Linguistica, 26, 45–62. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.45-62УДК 811.161.1’42:004.9(477)10.17721/StudLing2025.26.45-62https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10528Тривалий час поняття сумніву у філософії розглядалося і як дестабілізуюча сила, і як стимул для інтелектуального зростання та досягнення істини. У контексті сучасності сумнів є невід'ємною частиною наукових міркувань, політичного дискурсу та повсякденного прийняття рішень, де він виступає носієм сенсів вагання, недовіри або критичного осмислення. У рамках даної статті це багатогранне явище досліджується крізь призму фреймової семантики. Емпіричний матеріал складається з російськомовних лексичних, фразеологічних та синтаксичних вербалізацій сумніву, відібраних шляхом суцільної вибірки з 38 репортажів, опублікованих в українських онлайн-ЗМІ («Газета.ua», «Сегодня», «Стена») у період з 2000 по 2025 рр.. Інструменти дослідження представлені компонентним, контекстуальним та дискурсивним аналізом. Фреймова модель концепту СОМНЕНИЕ, реконструйована в цьому дослідженні, складається з чотирьох основних слотів: ПОДІЯ/СИТУАЦІЯ (причина або джерело сумніву), ЕМОЦІЯ/СТАН (внутрішній досвід), ЕКСПЕРІЄНТЦЕР (актант, що виконує агентивні або пацієнтські ролі) та РЕАКЦІЯ (зовнішні, внутрішні, оціночні та поведінкові прояви). Вони додатково збагачені одинадцятьма концептуальними атрибутивними характеристиками: спрямованість, причиновість, тривалість, фазовість, локативні характеристики, інтенсивність, якість, кількість, зв'язки зі сприйняттям, комбінаторний потенціал та оцінка. Результати дослідження продемонстрували, що сумнів, хоча й переважно концептуалізований негативно (пов'язаність зі страхом, нерішучістю або недовірою), ̶має також позитивний потенціал, будучи механізмом раціональності, інтелектуальної глибини та конструктивного самоаналізу. Його культурна значущість в українському медіадискурсі відображає ширшу соціальну динаміку невизначеності, політичного скептицизму та колективної тривоги (адже вибірку зроблено за часів російсько-української війни). Це дослідження робить внесок у лінгвокогнітивістику та дискурсологію і пропонує практично заангажовані перспективи, актуальні для медіазнавства та комп'ютерної лінгвістики, зокрема, у частині моделювання невизначеності та вагань за допомогою комп'ютерних програм.For a long time, the concept of doubt in philosophy has been considered both as a destabilizing force and as an incentive for intellectual growth and the achievement of truth. In the context of modernity, doubt is an integral part of scientific reasoning, political discourse, and everyday decision-making, where it acts as a carrier of the meanings of hesitation, distrust, or critical reflection. In the framework of this article, this multifaceted phenomenon is studied through the prism of frame semantics. The empirical material consists of Russian-language lexical, phraseological, and syntactic verbalizations of doubt, selected through a continuous sample of 38 reports published in Ukrainian online media (“Gazeta.ua”, “Segodnya”, “Stena”) in the period from 2000 to 2025. The research tools are represented by component, contextual, and discursive analysis. The frame model of the concept DOUBT, reconstructed in this study, consists of four main slots: EVENT/SITUATION (cause or source of doubt), EMOTION/STATE (internal experience), EXPERIENCER (actant performing agentive or patient roles), and REACTION (external, internal, evaluative, and behavioral manifestations). They are additionally enriched with eleven conceptual attributive characteristics: directionality, causality, duration, phasicity, locative characteristics, intensity, quality, quantity, connections with perception, combinatorial potential, and evaluation. The results of the study demonstrated that doubt, although predominantly conceptualized negatively (associated with fear, indecision, or distrust), also has positive potential, being a mechanism of rationality, intellectual depth, and constructive introspection. Its cultural significance in Ukrainian media discourse reflects broader social dynamics of uncertainty, political skepticism, and collective anxiety (since the sample was taken during the russo-Ukrainian War). This study contributes to linguistic cognitive science and discourse studies and offers practically engaged perspectives relevant to media studies and computational linguistics, in particular, in terms of modeling uncertainty and hesitation using computer programs.enфреймова модельконцептсомнениемедіадискурсframe modelconceptdoubtmedia discourseСтаття