Averianova, NinaNinaAverianova2026-04-262026-04-262021-09-14Averianova, N. (2021). THE CONCEPT OF «DIASPORA» IN RESEARCH WORKS OF FOREIGN SCIENTISTS: PARTICULARITIES OF INTERPRETATIONS AND USE. Almanac of Ukrainian Studies(28), 8–13. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.28.110.17721/2520-2626/2021.28.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17367The author of the article shows that the term «Diaspora» is often found in foreign scientific circulation. Scientists are gradually introducing new understandings and meanings into the content of the concept of «Diaspora». The definition of «Diaspora» is based on various criteria and characteristics - ethnic, religious, economic, political, etc. And although this word was used in the distant past, however, fundamental developments regarding the concept of «Diaspora» appeared relatively long ago. In the 90s of the twentieth century, a large number of different definitions and typologies of diasporas were proposed, even a new discipline was formed – Diaspora studies. It was during this period that the use of terms such as «Diaspora» and «transnationalism» increased. The author emphasizes the importance of research by such foreign scientists as John A. Armstrong, Rogers Brubaker, Michel Bruneau, Nicholas Van Hear, Milton J. Esman, James Clifford, Robin Cohen, Alain Medam, William Safran, Valeriy Tishkov, Thomas Faist, Gabriel Sheffer. Analyzes the well-known works of these authors regarding the definition of the concept of «Diaspora» and its types. Draws attention to the fact that diasporas today are not only historically formed communities that live outside the country of origin and adhere to ethnocultural traditions. These are certain forces of influence on the authorities of the country of residence and a political instrument in the international arena.The development of modern technologies, expanded access to cyberspace has also affected the functioning of the diasporas. These changes were reflected in new terms – «e-diasporas», «net-diasporas», «web-diasporas», «Onlinediasporas», «digital diasporas». Proves the need for a clear definition of the concept of «Diaspora», because the process of Diaspora takes on new forms and the influence of diasporas is increasing both in the countries of residence and in the countries of origin. The lack of a definition of the specified period directs scientists to further study the problem.Авторка статті показує, що термін «діаспора» часто зустрічається в зарубіжному науковому обігу. Вчені поступово у зміст поняття «діаспора» вносять нові розуміння та сенси. За основу визначення «діаспора» беруть різноманітні критерії та ознаки – етнічні, релігійні, економічні, політичні та ін. І хоча це слово вживалося в далекому минулому, проте ґрунтовні напрацювання щодо поняття «діаспора» з‟явилися порівняно недавно. У 90-ті роки ХХ ст. було запропоновано велику кількість визначень і типологій діаспор, утворилася навіть нова дисципліна – діаспоральні дослідження (Diaspora studies). Саме в цей період зросла активність використання таких термінів, як «діаспора» та «транснаціоналізм». Авторка підкреслює важливість досліджень таких зарубіжних вчених як Джон Армстронг, Роджерс Брубейкер, Мішель Брюно, Ніколас ван Гір, Мілтон Дж. Есман, Джеймс Кліффорд, Робін Коен, Ален Медам, Вільям Сафран, Валерій Тишков, Томас Файст, Габріель Шеффер. Аналізує відомі роботи зазначених авторів щодо визначення поняття «діаспора» та її типів. Звертає увагу на те, що діаспори сьогодні – це не лише історично сформовані спільноти, які проживають за межами країни походження та дотримуються етнокультурних традицій, а це і певні сили впливу на владу країни проживання та політичний інструмент на міжнародній арені. Розвиток сучасних технологій, розширений доступ до кіберпростору відбився і на функціонуванні діаспор. Відображенням таких змін стали нові терміни – «електронні діаспори» («ediasporas»), «мережеві діаспори» («net-diasporas»), «веб-діаспори» («web-diasporas»), «онлайн-діаспори» («online-diasporas»), «цифрові діаспори» («digital diasporas»). Доводить необхідність чіткого визначення поняття «діаспора», адже процес діаспоризації приймає нові форми, і вплив діаспор посилюється як у країнах проживання, так і в країнах походження. Відсутність єдиного визначення зазначеного терміна спрямовує науковців на подальше дослідження проблеми.ukDiasporamigrantsdiasporizationtransnationalismtransnational communitiestransnational networksдіаспорамігрантидіаспоризаціятранснаціоналізмтранснаціональні спільнотитранснаціональні мережіСтаття