Захарченко , ПетроПетроЗахарченкоМірошниченко , МаріяМаріяМірошниченко2026-05-072026-05-072022Захарченко, П., Мірошниченко, М. (2022). THE ORIGINS AND ESTABLISHMENT OF THE UKRAINIAN STATE (III CENTURY BC – IX CENTURY AD): HISTORICAL AND LEGAL RECONSTRUCTION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 123(4), 18–24. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2022/4.123-310.17721/1728-2195/2022/4.123-3https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19879The actual problem of Ukrainian statehood commencement in the context of Ukrainian political and legal tradition of statehood is raised. The purpose of the article is to cover an in-depth development of the concept of formation's content of in the first historical forms of Ukrainian statehood by the autochthons of the Middle Dnieper region (ancestors of the Ukrainian people) in connection with various ethnic communities. Within the framework of socio-cultural and systemic approaches, it was proved by the method of logical analysis that the early historical forms of Ukrainian statehood arose without any significant borrowing from the state-building experience of other nations. The method of reconstruction highlighted the process of institutionalization of public power and confirmed the centuries-old continuity of the political and legal tradition in this area. Using the method of periodization, three periods of the process of the emergence and formation of early forms of Ukrainian statehood are distinguished: the Scythian era (VI-IV centuries BC); late antique times (II-IV centuries AD); the early Middle Ages, when Kyiv was founded and the state called Rus (Ukraine-Rus) was formed (VI-IX centuries AD). The proposition that the origins of the Russian state should be analyzed within the chronological limits of the second half of the 30s of the 9th century is substantiated. In connection with the conclusion of the first known treaty with Byzantium in Amastrid in 839, where it was first mentioned under its own name. It was found out that historically, the first forms of Ukrainian statehood were the Ante confederation and Rus. Subjects of the confederation retained territorial sovereignty with their own self-government, jurisdiction of local authorities within their territory and customary law. It is proved that within the framework of the confederation, the functions of princely governance were institutionalized, which took place in the streamlining and structuring of interaction with princes, tribal military leaders, tribal nobility, and self-governing territorial communities. The main result of the study is the conclusion that the first historical forms of Ukrainian statehood were the Ante confederation and Rus. They had all basic attributes of statehood in the legal plane: the people and the language of the people, as the most important marker of their ethnic self-identification; the motherland of the country with geographical, geospatial, and ethnographic characteristics; the continuity of the state values in the law that form a legal view of life through the prism of the mental representations of the people about truth, goodness, and justice. It was also emphasized that of all the characteristic features of the modern concept of the Ukrainian state, the legal power was historically the first to be formed, due to its mechanism, it was formed horizontally on the principle of equality and independence of all subjects of the confederation, united on a contractual basis; in the mechanism of the operation of law, the instrument of legal influence made norms of customary law, and the instrument of legal regulation was barbaric law. The links of legal influence and legal regulation were organically intertwined on the basis of legal tradition.Порушено актуальну проблему початків української державності в контексті української політико-правової традиції державотворення. Розроблено змістову частину концепції утворення перших історичних форм української державності автохтонами Середнього Подніпров'я (предками українського народу) та їхнього зв'язку з різноманітними етнічними спільнотами. За допомогою соціокультурного і системного підходів методом логічного аналізу доведено, що ранні історичні форми української державності виникали без істотного запозичення досвіду державотворення інших народів. Методом реконструкції висвітлено процес інституціалізації публічної влади і підтверджено багатовікову спадкоємність політико-правової традиції у цій царині. Методом періодизації виділено три періоди процесу виникнення та становлення ранніх форм української державності: скіфська доба (VI–IV ст. до н. е.); пізньоантичні часи (II–IV ст. н. е.); раннє середньовіччя, коли було засновано Київ та сформована держава під назвою Русь (Україна-Русь) (VI–IX ст. н. е.). Обґрунтовано положення, що витоки Руської держави слід аналізувати в хронологічних межах другої половини 30-х років ІХ ст. у зв'язку з укладенням першого відомого договору з Візантією в Амастриді у 839 р., де вона вперше згадується під своїм власним найменуванням. Суб'єкти конфедерації зберігали територіальний суверенітет з власним самоврядуванням, юрисдикцією місцевої влади в межах своєї території і звичаєвим правом. Доведено, що в межах конфедерації відбувалась інституціоналізація функцій княжого врядування, яка проходила в річищі упорядкування та структурування взаємодії з князями, племінними військовими вождями, родоплемінною знаттю та самоврядними територіальними громадами. Досліджено, що першими історичними формами української державності були Антська конфедерація і Русь. Вони мали усі базові атрибути державності в юридичній площині: народ та мову народу як найважливіший маркер його етнічної самоідентифікації, материнську територію країни з географічними, геопросторовими та етнографічними характеристиками, континуїтет держави, цінності в праві, які формують правовий погляд на життя через призму ментальних уявлень народу про істину, добро, справедливість. Наголошено, що з усіх характерних ознак сучасного поняття української держави історично першою сформувалась правова влада, оскільки механізм її формувався по горизонталі на принципі рівності та незалежності всіх суб'єктів конфедерації, об'єднаних на договірній основі, у механізмі дії права засобом правового впливу були норми звичаєвого права, а інструментом правового регулювання – варварське право. Зв'язки правового впливу і правового регулювання органічно переплітались на основі правової традиції.ukконтинуїтет державиАнтська конфедераціяРуська земляплемінні княжіннязвичаєве правоамастридський договірstate continuityAnte confederationRussian landtribal principalitiescustomary lawTreaty of AmastridСтаття