Туренко, Віталій ЕдуардовичВіталій ЕдуардовичТуренко0009-0002-1035-7137Нетецька, Євгенія ВалеріївнаЄвгенія ВалеріївнаНетецька2026-04-132026-04-132024-05-07Turenko, V. & Netetska, E. (2024). Empedocles' philosophy of politics and law: between practice and theory. SOPHIA. Human and Religious Studies Bulletin, 2(22), 82–85. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.16УДК 1(091)10.17721/sophia.2023.22.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15689The proposed article reveals in detail the socio-political activity and philosophical work of Empedocles in the context of the problems of the state and law. It is proved that the political and philosophical beliefs of Empedocles were connected with the social and political situation in his native city of Akragantes. After all, during the period of his life Akragant of the 5th century. B.C. was slowly recovering from the era of tyranny, and therefore, with reflections, the thinker tried to prevent someone else from seizing power. Luxury and tyranny were spread over mainland Greece and Sicily. This fact explains why Empedocles had to direct his criticism: he wanted to preserve the freedom that he and his fellow citizens had finally won. It is well established that Empedocles was a supporter of Propythagorean sentiments, although he did not particularly welcome aristocracy or democracy. In his fragments about the world structure, one can trace the thought about the beneficial consequences of harmony and friendliness for society, as well as the negative consequences of hatred and destructiveness. The Akragans thinker clearly adhered to anti-tyrannical views, but the idea of theocratic rule was implicitly seen in him. We consider him a follower of the Pythagorean understanding of the nature and meaning of laws, as he is also convinced of the predominance of natural law over written law. The Sicilian philosopher tried to give the general public a received Pythagorean understanding of political and legal issues, but it was not approved by the majority of the regional authorities.Детально розкрито суспільно-політичну діяльність та філософський доробок Емпедокла в контексті проблематики держави і права. Доведено, що політико-філософські переконання Емпедокла були пов'язані з суспільно-політичною ситуацію у його рідному місті Акрагант. Адже на період його життя Акрагант V ст. до н. е. повільно відновлювався після епохи тиранії, а тому рефлексіями мисли- тель намагався перешкодити комусь іншому захопити владу. Розкіш і тиранія були поширені на материковій Греції та Сицилії. Ця обставина пояснює, чому Емпедокл мав спрямовувати свою критику: він хотів зберегти свободу, яку він та його співгромадяни на- решті здобули. Обґрунтовано, що Емпедокл був прихильником пропіфагорійських настроїв, хоча і не надто вітав аристократію чи демократію. У його фрагментах про світобудову простежується думка про наслідки користі злагоди і приязні для суспільства, а також про негати- вні наслідки від ненависті та деструктиву. Акрагантський мислитель однозначно дотримувався антитиранічних поглядів, проте в нього все ж імпліцитно проглядалася ідея теократичного панування. Вважаємо його послідовником піфагорійського розуміння приро- ди і значення законів, оскільки він також переконаний у превалюванні природного закону над писаним. Сицилійський філософ намагався дати широкому загалу рецепійоване піфагорійське розуміння політико-правничної проблематики, однак воно не отримало схвалення у більшості можновладців регіону.ukEmpedoclesearly Greek philosophythe political philosophy of archaic GreecedemocracyPythagoreanspre-SocraticsЕмпедоклрання грецька філософіяполітична філософія архаїчної ГреціїдемократіяпіфагорійцідосократикиСтаття