Селезньова, Віолетта МихайлівнаВіолетта МихайлівнаСелезньоваВірченко, Володимир Віталійович2025-10-212025-10-212025-07-16Селезньова В. М. Трансформація моделі споживчої поведінки в умовах глобальної нестабільності : дис. ... доктора філософії : 051 Економіка. Київ, 2025. 284 с.УДК 330.16; 366.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8259Селезньова В.М. Трансформація моделі споживчої поведінки в умовах глобальної нестабільності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Міністерство освіти і науки України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Міністерство освіти і науки України. Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методологічних і прикладних засад дослідження трансформації моделі споживчої поведінки в умовах глобальної нестабільності з метою виявлення психоемоційних детермінант процесу ухвалення споживчих рішень, моделювання їх впливу на споживчу поведінку українських домогосподарств та обґрунтування стратегічних пріоритетів мультисекторальної політики оптимізації споживання українського населення в умовах безпекових викликів. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до дослідження споживчої поведінки. Виокремлено ключові етапи становлення теорії споживання, включаючи інцепцію теорії споживання, формування суб’єктно-орієнтованої парадигми, становлення макроекономічної домінанти, конвергенцію мікро- та макроекономічного аналізу, поліпарадигмальну трансформацію теорії споживання. Виявлено нелінійність формування концептуальних моделей споживчої поведінки та обґрунтовано формування поліпарадигмальної теорії споживчої поведінки, яка поєднує як класичні та інституційні підходи, так і неортодоксальні методологічні принципи цифрової економіки, нейроекономіки та економіки щастя. Узагальнено науковий внесок Ксенофонта, Б. Клервоського, В. Петті, А. Серри, Ч. Беккаріа, А. Сміта, Г. Госсена, Дж. Кейнса, Ф. Модільяні, М. Фрідмана, Ф. Ремзі, Д. Кааса, А. Грейфа, Дж. Ходжсона, Д. Канемана, К. Камерера та інших у формування сучасної моделі споживчої поведінки. Визначено основні типи дисциплінарної інтеграції (мульти-, між-, крос- і трансдисциплінарність), які застосовуються для аналізу споживчої поведінки у сучасній науковій думці. Досліджено особливості кожного із визначених типів дисциплінарної інтеграції, що дало змогу оцінити рівень взаємопроникнення різних наукових методологій у дослідженні моделей споживання. Здійснено кластеризацію 16264 наукових публікацій, присвячених проблемам споживчої поведінки, які розміщені в базі ScienceDirect впродовж 2020-2022 років, з використанням програмного пакету VOSviewer, – що дало змогу визначити провідні наукові кластери, які фокусуються на вивченні проблем споживчої поведінки (біологічні науки, бізнес, менеджмент і облік, науки про навколишнє середовище), а також міждисциплінарні зв’язки, що найбільш чітко проявилися між кластерами наук про навколишнє середовище та енергетики. Обґрунтовано необхідність використання міждисциплінарного підходу як ефективного інструменту для всебічного аналізу економічних, поведінкових, ментальних та психоемоційних факторів, що впливають на споживчі рішення. Здійснено порівняльний аналіз традиційного та поведінкового підходів до дослідження ухвалення споживчих рішень, що засвідчив необхідність удосконалення методологічного інструментарію для глибшого розуміння ментальних детермінант споживчої поведінки в умовах глобальної нестабільності. Доведено, що традиційні моделі споживчого вибору не враховують впливу когнітивних викривлень та психоемоційних станів, що значно обмежує сферу їх застосування та здатність пояснювати ринкові ефекти. Визначено структурну будову поведінкової економіки в контексті дослідження споживчої поведінки, що включає аналіз когнітивних упереджень, емоційних реакцій, соціальних норм тощо. Обґрунтовано необхідність інтеграції поведінкового підходу з концепцією ментального благополуччя, що дозволяє оцінювати споживчу поведінку через взаємодію когнітивних, емоційних, психічних та соціальних факторів, а також визначає рівень ментального здоров’я як одну із ключових детермінант споживчих рішень. Сформульовано уточнене визначення споживчої поведінки як інтегративного, психоемоційно-когнітивного процесу ухвалення рішень, який формується під впливом взаємодії ендогенних та екзогенних чинників. Досліджено архітектоніку ментальних чинників, що впливають на ухвалення споживчих рішень, та обґрунтовано взаємозалежність фізіологічно-соматичних, психоемоційних, соціокультурних і смислово-ціннісних факторів у процесі ухвалення рішень споживачами. Проведено аналіз факторів фізіологічно-соматичного рівня (базові біологічні імпульси, автоматизовані вісцеральні реакції та психосоматичні механізми) та вплив ментальних порушень та психічних розладів на зміну споживчої поведінки. Виявлено ключові когнітивні спотворення та емоційні тригери, що активують компенсаторні стратегії споживання або змінюють фінансову поведінку на тлі психоемоційної нестабільності, що уможливлює інтерпретацію споживчої поведінки як складної реакції на поєднаний вплив психофізіологічної вразливості й зовнішніх тригерів в умовах непередбачуваності та волатильності ринкового середовища. Визначено ключові ринкові зрушення, що виступають детермінантами трансформації споживчої поведінки, зокрема посилення цифровізації економіки, зростання політичної нестабільності, пандемічні ризики, екологічні виклики, демографічні та соціокультурні трансформації, зростаюча фінансова нерівність. Досліджено психоемоційну домінанту процесу ухвалення споживчих рішень в умовах глобальної нестабільності Розроблено інтегративну модель процесу ухвалення споживчих рішень, яка враховує дію когнітивних, емоційних та поведінкових факторів, а також факторів психічного здоров’я. Поглиблено теоретичні засади аналізу взаємодії психоемоційних реакцій та ринкових стимулів, що створює методологічне підґрунтя для вивчення адаптаційних механізмів споживачів у кризових умовах. Охарактеризовано основні ментальні виклики цифрової трансформації економіки, що впливають на споживчу поведінку, серед яких когнітивне виснаження, сенсорна гіперстимуляція, інформаційна тривожність та цифрова перевтома. Обґрунтовано механізм впливу когнітивного виснаження на ухвалення споживчих рішень, що проявляється у зниженні когнітивного ресурсу, викривленні уваги та схильності до спрощених або імпульсивних стратегій вибору. Досліджено зв’язок між інформаційним перевантаженням та когнітивною автономією споживача, що дало змогу ідентифікувати ефекти парадокса вибору та паралічу ухвалення рішень, а також проаналізовано вплив цифрового середовища на систему уваги та нейронну систему винагороди, що дозволило пояснити переорієнтацію споживчих пріоритетів у бік миттєвого задоволення. Розкрито сутність когнітивно-психологічних суперечностей, що супроводжують споживчий вибір в цифрову добу, а саме: суперечність між усвідомленістю та алгоритмічною детермінованістю споживчого вибору, суперечність між раціональним та компенсаторним споживанням, суперечність між цифровою економією і «невидимими» витратами та інші. Ідентифіковано ключові ринкові фактори, що спричинили трансформацію моделі споживчої поведінки в умовах війни в Україні, включаючи макроекономічну дестабілізацію, перебої у логістичних ланцюгах, демографічні зрушення, активізацію процесів цифровізації економіки. Статистичний аналіз рядів динаміки в розрізі показників споживання виявив суттєві зміни у споживчій поведінці українських домогосподарств, що проявилися у переорієнтації витрат на критично важливі товари та перегляді структури попиту. Обґрунтовано важливу роль цифровізації української економіки як механізму адаптації споживчої поведінки, що сприяв розвитку дистанційних фінансових операцій, розширенню електронної комерції та зміцненню довіри до цифрових державних сервісів у період нестабільності. Досліджено три рівні впливу ментальних факторів на споживчу поведінку населення в умовах безпекових викликів (мікрорівень, мезорівень, макрорівень). Встановлено, що на мікрорівні ментальні порушення зумовлюють активізацію компенсаторного споживання, на мезорівні – призводять до зниження продуктивності та економічної активності, а на макрорівні – зумовлюють масштабні зрушення у споживчій поведінці. Аналіз статистичних даних продемонстрував, що впродовж 2022-го року відбулося скорочення кінцевих споживчих витрат населення на 19%, що посилило ефект мультиплікативного зменшення ВВП та звуження внутрішнього ринку. Розроблено систему економетричних моделей, яка емпірично верифікує негативний вплив ментальних порушень на структуру та динаміку споживчих витрат українського населення, що дозволило виявити ефект поведінкової адаптації споживачів в умовах війни та надало доказову базу для аналізу соціально-економічної вразливості населення до ментальних порушень в умовах глобальної нестабільності та безпекових викликів. Визначено дві основні тенденції, що характеризують зміни в моделі споживчої поведінки в умовах війни – поведінка «неповернення» та відтворення травматичних моделей у споживанні. Обґрунтовано стратегії подолання колективної травми у споживчій поведінці, що включають моделі продуктивного, консервативного, деструктивного та радикального споживання залежно від психологічної реакції споживачів на кризові умови. Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні ефективних стратегій стимулювання продуктивної споживчої поведінки в Україні в умовах соціогуманітарних викликів. Розроблена мультисекторальна модель оптимізації споживання українських домогосподарств може бути використана органами державної влади для розробки та реалізації дієвої економічної політики, спрямованої на зменшення впливу колективної травми, підвищення фінансової стійкості населення та стимулювання усвідомленого й адаптивного споживання. Обґрунтовано рекомендації щодо адаптації інструментарію державної політики до змін у моделі споживчої поведінки через податкові стимули, інституційні інструменти, впровадження ментальних інтервенцій для мінімізації компенсаторного споживання в кризовий та посткризовий періоди.Seleznova V.M. Transformation of the model of consumer behavior in the conditions of global instability. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 051 "Economics" (05 – Social and Behavioral Sciences) – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Ministry of Education and Science of Ukraine. – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv, 2025. The dissertation is devoted to deepening the theoretical, methodological and applied foundations of the study of the transformation of the model of consumer behavior in the context of global instability in order to identify the psycho-emotional determinants of the consumer decision-making process, model their impact on the consumer behavior of Ukrainian households and substantiate the strategic priorities of a multisectoral policy to optimize the consumption of the Ukrainian population in the context of security challenges. The evolution of scientific approaches to the study of consumer behavior is analyzed. The key stages of the formation of the theory of consumption are highlighted, including the concept of the theory of consumption, the formation of a subject-oriented paradigm, the formation of a macroeconomic dominant, the convergence of micro- and macroeconomic analysis, and the polyparadigmatic transformation of the theory of consumption. The author reveals the nonlinearity of the formation of conceptual models of consumer behavior and substantiates the formation of a multi-paradigm theory of consumer behavior that combines both classical and institutional approaches and unorthodox methodological principles of the digital economy, neuroeconomics and happiness economics. The scientific contribution of Xenophon, B. of Clairvaux, W. Petty, A. Serra, C. Beccaria, A. Smith, G. Gossen, J. Keynes, F. Modigliani, M. Friedman, F. Ramsey, D. Kaas, A. Greif, J. Hodgson, D. Kahneman, K. Kamerer and others to the formation of a modern model of consumer behavior is summarized. The main types of disciplinary integration (multi-, inter-, cross-, and transdisciplinarity) used to analyze consumer behavior in modern scientific thought are identified. The peculiarities of each of the identified types of disciplinary integration are studied, which made it possible to assess the level of interpenetration of various scientific methodologies in the study of consumption patterns. The clustering of 16,264 scientific publications on consumer behavior, which were published in the ScienceDirect database in 2020-2022, was carried out using the VOSviewer software package, which made it possible to identify the leading scientific clusters that focus on the study of consumer behavior (biological sciences, business, management and accounting, environmental sciences), as well as interdisciplinary links that are most clearly manifested between the clusters of environmental sciences and energy. The necessity of using an interdisciplinary approach as an effective tool for a comprehensive analysis of economic, behavioral, mental and psycho-emotional factors that influence consumer decisions is substantiated. A comparative analysis of traditional and behavioral approaches to the study of consumer decision-making is carried out, which demonstrates the need to improve methodological tools for a deeper understanding of the mental determinants of consumer behavior in the context of global instability. It is proved that traditional models of consumer choice do not take into account the influence of cognitive distortions and psycho-emotional states, which significantly limits their scope and ability to explain market effects. The structure of behavioral economics in the context of consumer behavior research, including the analysis of cognitive biases, emotional reactions, social norms, etc. is determined. The necessity of integrating the behavioral approach with the concept of mental well-being is substantiated, which allows assessing consumer behavior through the interaction of cognitive, emotional, mental and social factors, and also determines the level of mental health as one of the key determinants of consumer decisions. A refined definition of consumer behavior is formulated as an integrative, psycho-emotional and cognitive decision-making process, which is formed under the influence of the interaction of endogenous and exogenous factors. The architectonics of mental factors that influence consumer decision-making is studied, and the interdependence of physiological and somatic, psycho-emotional, socio-cultural and semantic-value factors in the decision-making process of consumers is substantiated. The analysis of physiological and somatic factors (basic biological impulses, automated visceral reactions and psychosomatic mechanisms) and the influence of mental disorders and mental disorders on changes in consumer behavior is carried out. The key cognitive distortions and emotional triggers that activate compensatory consumption strategies or change financial behavior against the background of psycho-emotional instability are identified, which makes it possible to interpret consumer behavior as a complex response to the combined effect of psychophysiological vulnerability and external triggers in an unpredictable and volatile market environment. The key market shifts that are determinants of the transformation of consumer behavior are identified, including the increasing digitalization of the economy, growing political instability, pandemic risks, environmental challenges, demographic and socio-cultural transformations, and growing financial inequality. The psycho-emotional dominance of the consumer decision-making process in the context of global instability is investigated An integrative model of the consumer decision-making process is developed that takes into account the influence of cognitive, emotional and behavioral factors, as well as mental health factors. The theoretical foundations for analyzing the interaction of psycho-emotional reactions and market incentives are deepened, which creates a methodological basis for studying the adaptive mechanisms of consumers in crisis conditions. The main mental challenges of the digital transformation of the economy that affect consumer behavior are characterized, including cognitive exhaustion, sensory hyperstimulation, information anxiety, and digital fatigue. The mechanism of influence of cognitive exhaustion on consumer decision-making is substantiated, which is manifested in a decrease in cognitive resource, distortion of attention and a tendency to simplified or impulsive choice strategies. The relationship between information overload and consumer cognitive autonomy is investigated, which made it possible to identify the effects of the paradox of choice and decision-making paralysis, as well as to analyze the impact of the digital environment on the attention system and the neural reward system, which allowed to explain the reorientation of consumer priorities towards instant gratification. The essence of cognitive and psychological contradictions accompanying consumer choice in the digital age is revealed, namely: the contradiction between awareness and algorithmic determinism of consumer choice, the contradiction between rational and compensatory consumption, the contradiction between digital savings and “invisible” costs, and others. The key market factors that caused the transformation of the consumer behavior model in the context of the war in Ukraine, including macroeconomic destabilization, disruptions in supply chains, demographic changes, and intensification of the digitalization of the economy, are identified. The statistical analysis of the dynamics series in terms of consumption indicators has revealed significant changes in the consumer behavior of Ukrainian households, which manifested themselves in the reorientation of expenditures to critical goods and the revision of the demand structure. The author substantiates the important role of digitalization of the Ukrainian economy as a mechanism for adapting consumer behavior, which contributed to the development of remote financial transactions, expansion of e-commerce and strengthening of trust in digital public services in times of instability. Three levels of influence of mental factors on the consumer behavior of the population in the context of security challenges (micro-level, meso-level, macro-level) are investigated. It has been established that at the micro level, mental disorders lead to the intensification of compensatory consumption, at the meso level, they lead to a decrease in productivity and economic activity, and at the macro level, they cause large-scale shifts in consumer behavior. An analysis of statistical data showed that in 2022, final consumer spending fell by 19%, which exacerbated the effect of a multiplier effect of the GDP decline and the narrowing of the domestic market. A system of econometric models has been developed that empirically verifies the negative impact of mental disorders on the structure and dynamics of consumer spending of the Ukrainian population, which has revealed the effect of behavioral adaptation of consumers in times of war and provided an evidence base for analyzing the socio-economic vulnerability of the population to mental disorders in the context of global instability and security challenges. Two main trends characterizing changes in the model of consumer behavior in wartime are identified – the behavior of “non-return” and the reproduction of traumatic patterns in consumption. The strategies for overcoming collective trauma in consumer behavior, including models of productive, conservative, destructive and radical consumption, depending on the psychological reaction of consumers to crisis conditions, are substantiated. The practical significance of the obtained results lies in the substantiation of effective strategies for stimulating productive consumer behavior in Ukraine in the context of socio-humanitarian challenges. The developed multisectoral model for optimizing the consumption of Ukrainian households can be used by public authorities to develop and implement effective economic policies aimed at reducing the impact of collective trauma, increasing the financial stability of the population and stimulating conscious and adaptive consumption. The article substantiates recommendations for adapting public policy instruments to changes in consumer behavior through tax incentives, institutional instruments, and the introduction of mental interventions to minimize compensatory consumption in the crisis and post-crisis periods.ukспоживча поведінкаспоживанняухвалення споживчих рішеньспоживчий вибірмоделі споживанняповедінкова економікатрансформаціястратегії споживаннякогнітивно-поведінкові чинникиментальні факториментальне здоров’яглобальна нестабільністьбезпекові викликиадаптаційні механізмиінформаційний впливповоєнне відновлення.consumer behaviorconsumptionconsumer decision-makingconsumer choiceconsumption patternsbehavioral economicstransformationconsumption strategiescognitive-behavioral factorsmental factorsmental healthglobal instabilitysecurity challengesadaptation mechanismsinformation influencepost-war recovery.Дисертація