Нахлік, ЄвгенЄвгенНахлік2026-04-082026-04-082023-05-20Нахлік, Є. (2023). ATTRIBUTIONAL ASPECTS IN IVAN FRANKO’S PUBLICATION «THE POLISH POEM ABOUT THE MASSACRE AT UMAN». Polish Studies of Kyiv, 37(37), 227–256. https://doi.org/10.17721/psk.2021.37.227-25610.17721/psk.2021.37.227-256https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14941The article verifies the attributional hypotheses outlined in Ivan Franko’s publication «The Polish Poem about the Massacre at Uman» (1904), in which the Ukrainian writer and a doctor of philosophy firstly published from the list (handwritten copy) of 1840 a poem «Krótkie opisanie wierszem polskim nieszczęśliwej klęski w całej Ukrainie a najszczególniej tyrańskiej rzezi w mieście Umaniu...» («A brief description in Polish verses of the unfortunate defeat in the whole of Ukraine, and especially the tyrannical massacre in the city of Uman...») written by a student of the Uman Basilian school, a witness to the Haidamacks massacre of 1768. Ivan Franko prepared this work with textual commentary and afterword, which considered the poem in the context of two groups of Polish-language memoirs about this tragic event – Basilian (Greek Catholic) and Polish proper, and finally – some others. The first attempt to examine Ivan Franko’s attributional assumptions, expressed in the afterword, was made in 1938 by S. Ivanitskii in a review of the Polish-language memoirs on the Haidamacks uprising of 1768. The author of the poem identified himself with the initials M. D. Franko named him in the same manner. Recollections of S. Goszczyński and M. Czajkowski, as well as research works of E. Rulikowski and I. Shpytkovskyi, and especially the article of P. Kostruba allow us to find out his surname – M. Darowski (Darovskyi). Based on the assumptions of Ivan Franko and modern historian O. Kushnir, we conclude that Darowski’s poem was created in late 1772 – the first half of 1773. Rethinking the attributional assumptions made by Ivan Franko, it was found that he did not know the notes of the Basilian Ye. Korchynskyi (Korczyński), mistakenly attributed to him the notes of the nobleman Tuchapskyi (Tuczapski); denied the authorship of the real notes to J. Lippoman – the nobleman, local historian and archaeologist; instead, mistakenly attributed to him the notes of the Catholic monk-Piarist P. Mładanowicz, published in 1842 by E. Raczyński as anonymous. Trying to eliminate the seemingly «significant confusion» that «prevailed» in clarifying of the authorship and dating of «memoirs on the Uman massacre», I. Franko confused these issues with his hasty and unfounded suppositions about «pseudo-Lipoman», «real Lipoman», «False Tuchapskyi» (or «pseudo-Tuchapskyi»), moreover, presenting them as quite definite, correct. The analysis shows that the source studies, in particular written by Franko, should be «considered – in his words – using critical criteria». Presented in the paper source and textual remarks on Franko’s work «The Polish Poem about the Massacre at Uman», in our opinion, are necessary for its adequate perception and commenting, to avoid mistakes in quoting it and to understand the true authorship of the considered works by M. Darowski, P. Mładanowicz, J. Lippoman, Ye. Korczyński and Tuczapski.У статті верифікуються атрибуційні припущення, висловлені у публікації Івана Франка «Польська поема про уманську різню» (1904), в якій він уперше оприлюднив зі списку 1840 р. поему учня уманської василіянської школи, свідка гайдамацької різанини 1768 р., «Krótkie opisanie wierszem polskim nieszczęśliwej klęski w całej Ukrainie a najszczególniej tyrańskiej rzezi w mieście Umaniu...» і спорядив її власним текстологічним коментарем та післямовою, у якій розглянув твір у контексті двох груп польсько- мовних мемуарів про цю трагічну подію – василіянських (греко-католицьких) і власне польських, а насамкінець також деяких інших. Автор поеми означив себе в ній ініціалами М. Д. (M. D.), так називав його й І. Франко. Згадки С. Ґощинського й М. Чайковського, дослідження Е. Руліковського та І. Шпитковського, а особливо спеціальна стаття П. Коструби дають змогу з’ясувати його прізвище – М. Даровський. Спираючись на здогади Франка й сучасного історика О. Кушніра, доходимо висновку, що поема Даровського створена наприкінці 1772 р. – першої половини 1773 р. У результаті перевірки атрибуційних припущень І. Франка з’ясовано, що він не знав записок василіянина Є. Корчинського і помилково приписував йому записки шляхтича Тучапського, заперечував авторство справжніх записок шляхтича, краєзнавця та археолога Я. Ліппомана й натомість хибно приписував йому записки католицького ченця-піяра П. Младановича, опубліковані 1842 р. Е. Рачинським як анонімні. Проведений аналіз показує, що до джерелознавчих досліджень, зокрема Франкових, треба «прикладати, – кажучи його словами, – відповідну критичну міру». Наведені у пропонованій розвідці джерелознавчі й текстологічні зауваги до Франкової публікації «Польська поема про уманську різню» конче потрібні для її адекватного сприймання і коментування, уникнення помилок при її цитуванні й для розуміння справжнього авторства розглядуваних творів М. Даровського, П. Младановича, Я. Ліппомана, Є. Корчинського і Тучапського.ukІ. Франкогайдамаччинауманська різанинаВасиліянський Чинмемуари польською мовоюатрибуціяI. FrankoHaidamachchynathe Massacre at UmanThe Basilian Ordermemoirs in PolishattributionСтаття