СТЕПАНОВА, АллаАллаСТЕПАНОВА2026-05-222026-05-222026-02-02СТЕПАНОВА, А. (2026). CURRENT CHALLENGES IN FINANCING HIGHER EDUCATION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка(1), 150–155. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2026/228-1/1610.17721/1728-2667.2026/228-1/16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21836B a c k g r o u n d . The key foundation for the qualitative development of a country's economy lies in the level of advancement of its education and science. Amid current challenges, this is critically important for the country's survival. The state of education and science in Ukraine largely depends on the availability of funding resources, the search for successful international models, and their implementation and adaptation to the country's present realities. It is also essential to apply rigorous criteria when prioritizing funding for education and science. The aim of this study is to analyze the state of higher education financing in Ukraine, its relationship with the Human Development Index, and to explore possible trajectories for further development of this sector. M e t h o d s . To achieve the research objectives, the study employed methods of analysis and synthesis (generalization and identification of key aspects), statistical analysis (processing data on the current state of higher education financing), and graphical methods (for visual representation of the studied processes). R e s u l t s . The article analyzes the financing of higher education as a critically important factor in developing Ukraine's knowledge-based economy. It identifies the link between education funding, the Human Development Index, and the country's innovation potential. The paper examines international practices-specifically, Germany's competitive grant-based funding model and Israel's strategy for building a "startup nation." It highlights key domestic challenges: low efficiency of resource use, a lack of innovative financial mechanisms, and weak integration of science into the global arena. The need for infrastructure investment and support for high-potential universities is substantiated. C o n c l u s i o n s . The study concludes that the development of a knowledge economy requires high-quality education and effective financing, including transparent use of public funds and encouragement of student loan systems. Major challenges include the absence of innovative financial mechanisms, weak business investment activity, and poor integration of Ukrainian science into the global research space, all of which reduce resource efficiency. A breakthrough in education demands investment in universities' infrastructure, optimized budget spending, and support for institutions with strong development potential.В с т у п . Основним фундаментом якісного розвитку економіки країни є рівень розвитку її освіти та науки. В умовах поточних викликів, це критично важливо для виживання країни. Стан освіти та науки в Україні вкрай залежить від наявних ресурсів для їхнього фінансування, пошуку успішних світових прикладів та їх імплементації та адаптації до сучасних реалій країни, критичність у підходах до обрання критеріїв щодо першочерговості фінансування саме освіти та науки. Метою дослідження є аналіз стану фінансування вищої освіти в Україні, взаємозв'язок з індексом людського розвитку та пошук можливих траєкторій подальшого розвитку досліджуваної сфери. М е т о д и . Для розкриття мети і завдань дослідження використано методи аналізу і синтезу (узагальнення та виокремлення ключових позицій дослідження); статистичний (опрацювання статистичної інформації щодо поточного стану фінансування вищої освіти), графічний (для наочного відображення досліджуваних процесів). Р е з у л ь т а т и . Продемонстровано вплив таких результуючих показників як Індекс людського розвитку (ІЛР) та Глобальний інноваційний індекс на формування пріоритетів державної політики в Україні. Виявлено, що Україна виробляє більше інноваційної продукції порівняно з рівнем інноваційних інвестицій та те, що Україна у рейтингу ІЛР має результати, вищі за прогнозовані. Україна витрачає значну частку державних коштів на освіту, але має низьку ефективність через досить велику кількість освітніх закладів і динаміку зменшення кількості студентів, що ставить під сумнів ефективність використання цих ресурсів. Проаналізовано приклад роботи німецької моделі фінансування освіти й науки, де, через проведення відкритих конкурсів серед університетів на отримання великих грантів стан зазначеної галузі показав стрімкий розвиток, який відображено у рейтингових позиціях університетів, і приклад Ізраїлю, який демонструє алгоритм дій для створення "стартап-нації". В и с н о в к и . Визначено, що розвиток економіки знань вимагає якісної освіти й ефективного фінансування, що передбачає прозоре використання державних коштів і стимулювання кредитування вищої освіти. Основними проблемами є відсутність інноваційних фінансових механізмів, низька інвестиційна активність бізнесу та слабка інтеграція науки у міжнародний простір, що знижує ефективність використання ресурсів. Для досягнення прориву у сфері освіти необхідно інвестувати в матеріально-технічну базу університетів, оптимізувати бюджетні витрати та підтримувати заклади з високим потенціалом розвитку.eninnovative developmentinvestmentHuman Development Indexinnovation potentialhigher education financing modelsinnovative developmentinvestmentінноваційний розвитокінвестиціїіндекс людського розвиткуінноваційний потенціалмоделі фінансування вищої освітиінноваційний розвитокінвестиціїСтаття